(Minghui.org) Я почала практикувати Фалунь Дафа (Фалуньгун) у 1995 році. За 30 років удосконалення я всім серцем відчула милосердя Вчителя Лі й щиро вдячна йому за постійний захист. Раніше, коли я замислювалася над тим, щоб поділитися в статті своїм досвідом удосконалення, мені заважали людські уявлення, і я не доводила справу до кінця. Мені здавалося, що мій шлях нічим не примітний і просуваюся я дуже повільно, тому мені просто нічим поділитися і я не можу запропонувати співучням жодних цінних думок.

Зрештою я відкинула уявлення, які стримували мене, і, взявши ручку, почала записувати свої думки та те, що пізнала в процесі вдосконалення. Я також хочу висловити величезну вдячність Учителеві за милосердний порятунок.

Повне перетворення завдяки вдосконаленню за Дафа

У 1994 році Вчитель приїхав до нашого міста, щоб передати Фалунь Дафа місцевим ентузіастам цігун. Я подумала, що це просто ще одна школа цігун, тому не пішла на лекції, але все ж купила книгу «Чжуань Фалунь». Одного разу я випадково почула, як двоє моїх колег, які відвідували курс лекцій, стверджували, що Вчитель — справжній Будда. Я була вражена — не дивно, що вони постійно захоплювалися Фалунь Дафа. Відкинувши сумніви, я взяла послухати аудіозаписи лекцій Учителя в місті Цзінань. Слова Вчителя відгукнулися в найглибшій частині моєї душі, остаточно розвіявши всі сумніви та прояснивши багато з того, що раніше ставило мене в глухий кут. Саме тоді я по-справжньому почала вдосконалюватися за Дафа.

Невдовзі після цього я відвідала місцеву конференцію з обміну досвідом, під час якої багато практикувальників розповідали про свої дивовижні переживання та зміни, що з ними відбулися, про те, як вони дивилися в себе, коли виникали проблеми, і як Дафа покращив їхні моральні якості. Я вбирала кожне слово, і це дуже надихнуло мене. Тієї ночі мені наснилося, що в нижній частині живота в мене обертається Фалунь, наче електричний вентилятор.

Через деякий час мені наснився ще один сон: я та ще двоє людей сиділи за довгим столом. Один із них співав красиву баладу, створену, ймовірно, за часів династії Тан. Прокинувшись, я не змогла пригадати жодного рядка, але зрозуміла головний сенс сну: у своїх минулих життях я зазнала величезних страждань, щоб у цьому житті отримати Фа.

До початку практики в мене було багато проблем зі здоров’ям. Навіть легка робота по дому виснажувала мене, не кажучи вже про похід за продуктами. Я почувалася слабкою, якщо рано вставала або лягала спати надто пізно. Упродовж тривалого часу я мала хронічний риніт, і постійно накопичувався слиз. Я завжди була дріб’язковою, а двома роками раніше мені поставили діагноз «депресія». Я була запальною і завжди прагнула взяти гору в будь-якій розмові чи суперечці.

Однак після того, як я почала вдосконалюватися за Дафа, рідні, друзі та сусіди стали помічати, що мій характер змінився на краще, а сама я стала життєрадісною та відкритою в спілкуванні. Зараз я почуваюся здоровішою, ніж у свої 20 років, і завжди сповнена енергії. Я лягаю спати після відправлення праведних думок опівночі й щодня встаю о 4-й ранку. Хоча я зайнята весь день, ніколи не відчуваю втоми.

Дафа справді незвичайний — він повністю змінив мене. Одного разу під час вивчення Фа з мого лівого ока раптово вирвався потік холодного повітря. Іноді під час медитації потоки холодного повітря виходять із підошов моїх ніг. Коли під час медитації я терплю біль у ногах, мені здається, ніби моє тіло охоплює торнадо, і по всьому тілу проходить теплий потік.

Я також понад шість місяців не могла їсти м’яса, як про це згадував Учитель у «Чжуань Фалунь». Навіть запах м’яса в той час викликав у мене відразу.

Підтвердження Фа на площі Тяньаньмень

Після того як у 1999 році компартія Китаю почала переслідувати Фалунь Дафа, я вирушила до Пекіна, щоб захистити своє право відкрито практикувати. Там приблизно 50 практикувальників із різних куточків Китаю обмінювалися досвідом удосконалення. Ми вирішили наступного дня вийти на площу Тяньаньмень, щоб підтвердити Фа. Щойно ми ухвалили це рішення, я відчула швидке обертання Фалунів в обох долонях і зрозуміла, що це була підтримка Вчителя.

Деякий час я переїжджала з місця на місце, щоб уникнути переслідування. Одного разу, усамітнившись для вивчення Фа, я побачила, як у книзі з’явилися Фалуні кольору фуксії. Цей незвичайний досвід переконав мене, що Дафа — не міф, а реальність. Дива відбуваються, коли практикувальник по-справжньому та твердо вдосконалюється.

Покинувши Пекін, я поїхала до батьків. Почувши мою розповідь, брат був глибоко зворушений. Старша сестра не могла стримати сліз, побачивши, що все моє тіло в синцях від побоїв поліціянтів. У моєї сестри золоте серце: протягом цих років вона надавала житло багатьом практикувальникам, які залишилися без даху над головою. Мама попередила всю родину, щоб ніхто більше не чинив на мене тиску.

Якось один із родичів запитав мого батька: «Може, ти переконаєш свою молодшу доньку, щоб вона не була постійно в бігах?» Батько відповів: «Навіть якби ми з тобою разом мізкували, нам усе одно не зрівнятися в здоровому глузді з моєю донькою».

Одного разу батько заснув, читаючи книгу Дафа. Уві сні він побачив даоса з мітелкою в руках, який сказав: «Твоя молодша донька здобула Фа. Тепер і тобі доведеться підвищувати свій рівень». Мої батьки, брати та сестри знають, що Дафа несе добро, тому з розумінням ставляться до мого вдосконалення і підтримують мене. Попри переслідування вони створюють для мене спокійну домашню атмосферу.

Удосконалення серця та вирішення конфліктів з родичами чоловіка

Найсерйознішим випробуванням на моєму шляху вдосконалення стали стосунки з матір’ю та сестрою чоловіка — здавалося, налагодити їх було так само важко, як піднятися на Небеса. Довгий час я не могла відпустити образу й презирство до родичів чоловіка. Уся його родина любила плести інтриги, насміхатися, ображати й принижувати мене, а я терпіла все це, стиснувши зуби.

Роками я страждала від принижень і душевних мук, відчуваючи образу й ненависть. Якби я не вдосконалювалася за Дафа, то давно здалася б, повністю викреслила їх зі свого життя і відмовилася терпіти таке ставлення. Однак суть самовдосконалення полягає в тому, щоб під час конфліктів дивитися в себе, аналізувати свої вчинки й ставати кращою.

Уся родина зібралася на 80-річчя мого свекра. Сестра чоловіка — улюблениця родини й центр загальної уваги. Вона вродлива, упевнена в собі, здібна, і їй завжди діставалося найкраще. Її донька така сама вродлива й талановита. На святковому банкеті ми сиділи за одним столом. Намагаючись спровокувати сварку, сестра чоловіка стала прямо переді мною, перегородивши мені дорогу, й почала кидати в мій бік уїдливі репліки. Опустивши голову й стримавши гордість, я обережно повернулася боком і, не сказавши жодного слова, протиснулася повз неї.

Не бажаючи загострювати ситуацію, я спробувала піти раніше, але чоловік не міг звільнитися. Поки я чекала на нього, донька сестри чоловіка схопила мене за волосся й різко смикнула, вигукуючи: «Як ти смієш так поводитися з моєю матір’ю?» Перше, що спало мені на думку, — слова Вчителя про велике терпіння Хань Сіня, тому я тихо сказала їй: «Ну давай, удар мене».

Сестра чоловіка була не менш шокована, ніж я: вона зовсім не очікувала, що її донька розпустить руки. Кілька родичів поспішили до нас і відтягнули племінницю. Мати й донька були невдоволені мною, бо, коли мати підвелася, щоб вийти з кімнати, я мимоволі підняла на неї очі, і їй не сподобався мій погляд. Вона вирішила, що я навмисно кинула на неї невдоволений погляд, і захотіла провчити мене. Її донька, звісно, заступилася за матір. Пізніше свекор перепросив за поведінку доньки та онучки. До цього ніхто з родини чоловіка ніколи не просив у мене вибачення.

Наступного року наближалося весілля племінниці. Перед весіллям сестра чоловіка зателефонувала й попросила мене допомогти з проведенням весільної урочистості. Я без вагань погодилася. Коли я приїхала, вона була привітною та спілкувалася зі мною, але її донька відвернулася і удала, що не помічає мене. Хтось інший міг би подумати, що я жалюгідна через таке неповажне ставлення дівчини до мене. Але як практикувальниця я дивилася на це інакше.

Донька сестри чоловіка зіткнулася з невдачами в усіх сферах життя, і їй діагностували психічний розлад. Мати й сестра чоловіка намагалися приховати це від мене, побоюючись, що я зловтішатимуся, зважаючи на нашу історію. Насправді вчення Дафа вимагає від практикувальників не плекати образу й ненависть, не мститися та ставитися до всіх із добротою. Крок за кроком я втілювала ці настанови в життя, асимілювалася з Фа та вдосконалювалася.

Одного разу я ненароком зачепила почуття сестри чоловіка, і вона заплакала. Я обійняла її, заспокоїла й попросила вибачення за своє необдумане зауваження. Тієї ночі мені наснилося, що я видираюся на стрімку скелю. Просто перед тим, як дістатися вершини, я побачила випнутий камінь, ухопилася за нього, щосили підтягнулася й перебралася через край, опинившись у безпеці. Я знала, що таким чином Учитель заохочує мене за те, що я зберегла свій Сіньсін у стосунках із родичами чоловіка.

Завдяки постійному вивченню Фа та пошуку в собі я поступово відпустила образу на свекруху та її доньку. Свекруха була свідком усіх змін у мені й визнала, що я стійко переносила постійну ворожість. Чоловік сказав: «Ніхто в моїй родині не зізнався б тобі в цьому, але всі вони дуже високо тебе цінують».

Подолання хвороботворної карми

У 2015 році в мене з’явилися симптоми серйозного захворювання. Я відчувала біль у грудях, який віддавав у пахвові западини, і це викликало в мене тривогу. Я звернулася за підтримкою до співучениці, яка мала сильні праведні думки та глибоке розуміння принципів Фа. Ми разом вивчали Фа й ділилися своїм розумінням того, що таке хвороботворна карма.

У той час моє розуміння принципів Фа було ще досить поверховим, і я не могла розрізнити, де переслідування, нав’язане старими силами, а де — усунення кармічного боргу. За допомогою співучениці я розібралася в ситуації й чітко усвідомила, що мені потрібно робити, незалежно від причини виникнення симптомів. Я зосередилася на пошуку причин у собі й повністю відпустила думки про життя і смерть. Я збільшила час, який присвячувала вивченню Фа, відправленню праведних думок і виконанню вправ, не скорочуючи водночас час на роз’яснення правди.

Через хвороботворну карму на безіменному пальці лівої руки в мене утворилася пухлина. Я стиснула її пальцями й почала повторювати формулу праведних думок, щоб повністю знищити всі злі сутності. Стоячи перед портретом Учителя, я попросила про допомогу. Наступного дня палець став фіолетовим, а ще через день почервонів. На четвертий день колір почав бліднути, а біль у грудях зник. Моє тіло дуже швидко прийшло до норми.

Через десять років ті самі симптоми знову проявилися з новою силою. Біль був настільки сильним, що я почала хвилюватися: за останні роки кілька місцевих практикувальників пішли з життя через хвороботворну карму. Але я також знала, що об’єднувало всіх цих практикувальників: лазівки, створені їхніми впертими пристрастями. Я постійно дивилася в себе й одразу виправлялася, щойно виявляла хибні уявлення та пристрасті, прагнучи вдосконалювати себе й усувати будь-які лазівки. Водночас я повністю відкидала плани старих сил.

Одна практикувальниця підбадьорила мене: «Хіба все це не прокладає тобі шлях до того, щоб стати божественною істотою? Ти зможеш!» Вона розповіла про те, як усувала перешкоди за допомогою праведних думок і як у неї проявилися надприродні здібності. Її слова додали мені впевненості: «Правильно. Різниця між людиною та божественною істотою полягає лише в зміні мислення».

Я знову й знову повторювала напам’ять уривки з книги «Чжуань Фалунь» і чітко усвідомила, як негідно практикувальниці піддаватися переслідуванню старих сил і втрачати життя через хвороботворну карму. Я також побачила власні недоліки: залежність від покупок в інтернеті та пристрасть до матеріального добробуту. Завдяки підтримці Вчителя я виправила себе й знову подолала хибну ілюзію хвороботворної карми.

Я вже понад 20 років керую пунктом виготовлення матеріалів для роз’яснення правди. Чоловік дуже мене підтримує. В обох випадках, коли я проходила випробування хвороботворною кармою, він бачив, як я долала її за допомогою праведних думок. Переконавшись у незвичайності Дафа, чоловік тепер ще охочіше допомагає мені.

Удома в мене хороші умови для вдосконалення, і чоловік також добре ставиться до інших практикувальників. Протягом цих років через переслідування йому довелося витримувати сильний тиск із боку влади. Щоб захистити мене, він виганяв поліціянтів або намагався переконати їх і пробудити в них доброту. Син і брат також дуже мені допомагають.

Уникати небезпек під захистом Учителя

Мені кілька разів доводилося потрапляти в небезпечні ситуації під час розмов із людьми про Дафа, але завдяки захисту Вчителя мені вдавалося уникати арешту.

У «чутливі» для компартії Китаю дні місцева поліція зазвичай посилює заходи безпеки. Одного разу, коли ми зі співученицею роз’яснювали правду, вона почала голосно говорити про Дафа в громадському місці, чим привернула увагу одного з численних поліціянтів у цивільному. Нас заарештували й доправили до поліційної дільниці. Я нагадала собі, що не можна звинувачувати інших, а потрібно шукати причини в собі.

Практикувальниця відмовилася співпрацювати з поліцією, і кілька поліціянтів почали її бити. Ще двоє схопили мене й повели на другий поверх. Я хвилювалася за практикувальницю і, попри страх, розуміла, що повинна зупинити побиття. Я розвернулася, швидко спустилася сходами й закричала: «Перестаньте її бити!» Вони зупинилися. За кілька секунд двоє поліціянтів наздогнали мене й знову потягли нагору.

Жодна з нас не співпрацювала з поліціянтами й не відповідала на їхні запитання — ми продовжували роз’яснювати правду. До кімнати зайшли п’ятеро поліціянтів. Один із них засмикнув штори й наказав: «Якщо не говоритимуть — бийте їх». Я вигукнула: «Що далі? Збираєтеся нас катувати?» Подумки я попросила Вчителя допомогти нам передати звістку про наш арешт.

Поліціянти вже збиралися викликати представників відділу внутрішньої безпеки, щоб нас забрали. Я пробралася до вікна й визирнула на вулицю. Менш ніж за десять хвилин я побачила сестру чоловіка, яка йшла до будівлі. Я гукнула її: «Сестро!» Поліціянт почув мене й стривожився: «Хто це? Ідіть і схопіть її!» Однак сестра чоловіка вже зникла в натовпі. Вона зв’язалася з місцевими практикувальниками й повідомила їм про наш арешт. Невдовзі ми відчули потужні хвилі праведних думок, які відправляли місцеві практикувальники, і це додало нам сил та дуже підбадьорило.

Поліціянти знайшли мою адресу в базі даних і пригрозили обшуком у будинку, але я не хвилювалася. Що б вони не говорили, я не дозволяла їхнім словам вивести мене з рівноваги й нагадувала собі, що визнаю лише плани Вчителя. Один поліціянт сказав мені: «Нічого собі, у твоєї родини справді великі зв’язки. Начальник відділу розслідування кримінальних справ і сам начальник поліції телефонували й просили нас відпустити тебе». Я подумки всміхнулася: «На моєму боці є покровителі й вище». Я знала, що Вчитель допомагає нам. Менш ніж за дві години нас відпустили.

Одного разу, коли ми з кількома практикувальниками розповідали людям правду про Дафа, на нас заявили в поліцію. Поліціянти наздогнали нас і перегородили шлях своїм автомобілем. Ми вчотирьох вийшли з машини. Молодий поліціянт почав фотографувати нас і голосно розмовляв, тоді як другий мовчав. Того дня трьох із нас відпустили додому, а заарештували лише водія. Пізніше ми дізналися, що один із поліціянтів знав, що Дафа несе добро, і навмисно відпустив нас.

За понад двадцять років роз’яснення правди та протистояння переслідуванню мені довелося пережити чимало злетів і падінь. Дафа постійно загартовує моє серце й повністю змінив мене. Раніше я була егоїстичною, боязкою, дріб’язковою та запальною. Тепер я стала оптимістичною, терплячою і відповідальною. Я практикувальниця Дафа, яка вміє відрізняти добро від зла та має високі моральні якості. Як же мені пощастило!

Обітниці, дані в далекому минулому, виконуються. Ми маємо старанно вдосконалюватися й наполегливо рухатися вперед. На цьому шляху вдосконалення, запланованому Вчителем, ми повинні швидко надолужити згаяне, врятувати більше живих істот і забрати всіх врятованих із собою, щоб разом повернутися до нашого істинного Небесного дому.