(Minghui.org) Я родом із Монголії. Про Фалуньгун я дізналася від своєї тітки понад 20 років тому (2002–2003 рр.), але в той час не сприйняла це серйозно.
Після закінчення університету навесні 2005 року я поїхала восени того ж року до Китаю, щоб продовжити навчання. Тітка тепло зустріла мене й допомагала підготуватися до вступу в коледж для вивчення китайської мови.
Я приходила до неї майже щовихідні. Під час цих візитів вона часто розповідала мені про свою віру, але в той час я не надавала цьому значення. У січні 2006 року почалися зимові студентські канікули, я мала багато вільного часу. Тітка запропонувала мені допомогти перекласти «Чжуань Фалунь» монгольською мовою, і я без вагань погодилася. Так ми й почали перекладати разом.
Процес перекладу був для мене дуже важким. Моя свідомість була абсолютно порожньою, і я не знала, що таке божественне, релігія, цігун, удосконалення, Усесвіт та навіть наука. Це було пов'язано з тим, що я не цікавилася навчанням, не любила читати та взагалі уникала навчання. Я ніколи не була завзятою читачкою і, чесно кажучи, мало що знала за межами базових понять. Мені подобалися тільки іноземні мови: російська, англійська, турецька й німецька. Саме їх я добре вчила, а в іншому відчувала себе невпевнено.
Під час роботи над перекладом тітка поступово пояснювала мені різні речі. Згодом я почала розуміти дедалі більше й більше.
У підсумку ми переклали «Чжуань Фалунь», «Суть сумлінного вдосконалення» і «Чжуань Фалунь (том 2)».
Після завершення перекладу цих трьох книг Дафа наприкінці 2008 року я поїхала з Китаю на власне весілля.
Хоча я і переклала «Чжуань Фалунь», але в той час не усвідомлювала глибокого змісту книги. Моє розуміння обмежувалося основною ідеєю: бути хорошою людиною, і не більше.
Щоразу, коли тітка приїжджала до Монголії, я згадувала про Фалунь Дафа, але як тільки вона від'їжджала, я відразу забувала. У 2019 році я відчула глибоку тугу в душі, хоча не могла зрозуміти, чого саме мені не вистачає. Я мала люблячу сім'ю та все, що може бажати звичайна людина, проте чогось не вистачало. Мені потрібно було щось, що заповнило б внутрішню порожнечу.
Я відчула непереборне бажання прочитати «Чжуань Фалунь» і почала читати. Моє серце наповнилося невимовною радістю. Тоді я твердо вирішила вдосконалюватися, але не знала, із чого почати.
У цей період, хоча я ще не почала повністю вдосконалюватися, але я мала сильне бажання поширювати Фа. Тому я орендувала офіс площею 50 квадратних метрів в Улан-Баторі й почала регулярно публікувати повідомлення на Facebook, майже щомісяця. Дізнатися про Дафа приходило багато людей. Більшість із них займалися недовго, а потім йшли. Однак ті, хто по-справжньому зрозумів вчення, залишилися й удосконалюються досі.
Я стала на шлях удосконалення, але зіткнулася із численними проблемами — як фізичними, так і душевними. Спочатку я не розуміла, чому вони з'являлися, але з часом усвідомила, що це результат моєї карми, відображення минулих учинків. Попри труднощі, я продовжувала свій шлях.
У підсумку те, що допомогло мені впоратися із цими перешкодами, — це вивчення Фа. Це давало мені ясність і силу, необхідні для протистояння труднощам, і поступово я змогла подолати випробування. У цьому процесі я усвідомила, як важливо розуміти глибинні причини наших проблем та залишатися відданою цьому шляху, навіть коли це здається важким і непереборним.
У вересні 2020 року я почала перекладати статті з Minghui та ділитися ними з монгольськими практикувальниками. Саме завдяки цьому процесу я дійсно почала розуміти суть удосконалення й те, як підвищити Сіньсін. Чим більше я читала статті на сайті Minghui, тим більш зрілою ставала, поступово набуваючи глибокого розуміння.
Чим більше я занурювалася у Фа, тим більше відчувала, що мої думки й почуття приходять у відповідність із цим вченням. Здавалося, що моє розуміння розширюється, і Вчитель направляв мене, відкриваючи мою мудрість так, як я не могла собі уявити. Я помітила, що проходжу випробування легше, а моє серце наповнюється радістю й вдячністю.
Однак із часом я зрозуміла, що ті перші випробування були лише підготовчим етапом мого вдосконалення. Почали проявлятися справжні випробування, і спочатку я не знала, як справді з ними справлятися. Мені було складно контролювати себе, утримувати Сіньсін і застосовувати Фа для подолання цих труднощів.
На щастя, у конфліктах, які виникали як серед практикувальників, так і в родині, Учитель завжди був поруч, направляв мене й піклувався про мене. Поступово я почала краще розуміти, як ефективніше самовдосконалюватися, вчилася вдосконалюватися безперервно, дивитися в себе й глибше аналізувати свої думки й почуття.
У цьому процесі я почала порівнювати свої думки з принципами Істина, Доброта, Терпіння на даному рівні та знала, що мені ще належить пройти довгий шлях, але відчувала, як моє розуміння зростає із просуванням своїм шляхом.
Я мала багато сильних пристрастей: прагнення показати себе, образа, скарги, заздрість, зарозумілість — і це лише мала частина. Їх було так багато, що неможливо перелічити. Однак у порівнянні з початком удосконалення я почала помічати, що ці пристрасті поступово усуваються, шар за шаром, немов лушпиння з цибулі. Це перетворення стало можливим тільки завдяки керівництву Фа.
Наприклад, я багато працювала над образою, оскільки вона проявлялася в усіх моїх справах і впливала на мої думки, учинки та взаємодію з людьми. Але із часом і завдяки тому, що я постійно вдосконалювалася, вона значно зменшилася. Тепер її набагато менше, і я можу чіткіше розпізнавати її прояв, що дає змогу більш усвідомлено з нею справлятися.
На закінчення хочу нагадати слова Вчителя із «Чжуань Фалунь» про Хань Сіня, який виніс приниження, коли проповз між ніг іншої людини.
Учитель сказав:
«Це свідчить про те, що Хань Сінь мав винятково велике терпіння. Він відрізнявся від пересічних людей — саме завдяки цьому він досяг такого високого становища. „Люди живуть, щоб боротися за свою славу“. Це вислів звичайних людей. Замисліться: чи не стомливо жити заради цієї слави? Чи не гірко це? Чи варто так жити? Хань Сінь усе-таки був звичайною людиною, а ми вдосконалювальники. Ми набагато сильніші за нього. Наша мета — перевищити рівень звичайних людей. Ми маємо прямувати до ще вищих рівнів». (Лекція дев’ята, Чжуань Фалунь)
У Хань Сіня не було страху «втратити обличчя», впертості, прагнення до суперництва, він мав багато чудових якостей. Саме чесноти дали змогу йому досягти великих цілей. Ми, практикувальники, маємо керівництво Дафа, і дотримуючись принципів Істина, Доброта, Терпіння, можемо успішно виконати свої завдання в удосконаленні. Отже, ми не додамо зайвого тягаря на плечі Вчителя. Виправлення Фа в кінцевому підсумку буде завершено, але саме наші власні вперті й небажані пристрасті роблять нас безпорадними та перешкоджають прогресу виправлення Фа.
Дякую, Учителю! Дякую, співучні!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
