(Minghui.org) Моя сім'я переїхала до іншого міста в 1995 році, коли чоловіка перевели на нову роботу. Перед від'їздом мені наснився яскравий сон: із північно-східного кута нашого будинку з'явився старий із білою бородою, тримаючи в руках мітлу з хвоща. Він глянув на мене, усміхнувся, а потім зник. Після того як я почала практикувати Фалунь Дафа в 1997 році, я зрозуміла, що Вчитель Лі вже підготував мене до практики Дафа.

Позитивні зміни

Раніше я часто хворіла. Я була дуже худа, важила менше ніж 45 кг, але зростом була 1,6 м. Я жила в сільській місцевості та працювала на спільному підприємстві. Я не мала вихідних, і працювала щодня. Єдину перерву я мала під час китайського Нового року, коли мені давали 15 днів відпустки. Чоловік працював в іншому місті й рідко бував удома. Тому, окрім роботи, я ще мала займатися сільським господарством і доглядати двох маленьких дітей. Я була фізично та морально виснажена й настільки худа, що порив вітру міг збити мене з ніг. У 39 років мені знадобилися окуляри для читання. Моє обличчя було вкрите зморшками, я мала залізодефіцитну анемію. Колір обличчя був блідий. Якось, коли ми із сином йшли на ринок, хтось запитав мене: «Це ваш син чи онук?» Можна уявити, як погано я почувалася.

Намагаючись покращити своє здоров'я я пробувала різні види цігун. Але вони не тільки не покращили моє здоров'я, а й призвели до того, що я стала одержима духами. Люди зауважували, як швидко я постаріла лише за кілька років.

У квітні 1997 року я дізналася про Фалунь Дафа від колеги. На той час до мене в гості приїхала мама. Побачивши мене, одна практикувальниця Фалунь Дафа сказала: «Твій колір обличчя навіть гірший, ніж у твоєї мами». Моїй матері було вже за 70, а мені лише 40 років. Я почала практикувати Фалунь Дафа, і менш як за три місяці всі мої проблеми зі здоров'ям зникли. За 27 років, що минули відколи я почала практикувати, мені не довелося прийняти жодної таблетки, і я не зробила жодного уколу. Іноді, коли я почувалася некомфортно, я розуміла, що розплачуюся за кармічні борги цього чи минулих життів. Варто було мені підвищити Сіньсін, проаналізувати свої недоліки й постаратися стати кращою, як я швидко одужувала.

Тепер мій зір такий же добрий, як у молодості. Я можу розгледіти маленький шрифт на квитанціях і навіть окремі волоски. Я виглядаю молодшою за своїх однолітків. Щодня я сповнена енергії, маю ясну свідомість і швидке мислення. Я відчуваю легкість, ходжу бадьорим кроком і завжди весела. Коли виходжу на вулицю, зазвичай їжджу велосипедом або електричним скутером. Люди не можуть повірити, що мені понад 70 років.

Протистояння переслідуванню

У серпні 2015 року я під своїм справжнім ім'ям подала судовий позов проти колишнього лідера компартії Китаю Цзян Цземіня за переслідування Фалунь Дафа. Одного ранку в листопаді 2002 року, приблизно о 9 годині, до мене у двері постукали співробітники поліційного відділення, районного відділення поліції та комітету в справах мікрорайону. Вони заявили, що «просто прийшли подивитися», але водночас обшукали мій будинок. Одинадцять чоловіків перевернули будинок догори дном. Відтоді я вирішила: «Учитель поруч, хоч би що трапилося, я не повинна відчиняти їм двері».

Тому, коли наступного разу я почула стукіт у двері й побачила тих самих людей, мій тон уже був не надто доброзичливим. Я спитала їх, що вони хочуть. Жінка попросила відчинити двері: «Інакше ми не зможемо ясно чути одне одного».

Я відповіла: «Я вас чудово чую. Чому ви мене не чуєте? Ви глухі?» Жінка знову попросила мене відчинити двері й запитала, чи вдома мій чоловік.

Чоловік закричав: «До чого тут я?»

Якийсь час ми були в тупиковій ситуації. Я відмовилася відчинити двері. Чоловік запитав, чи я писала якийсь лист. Вони не наважилися сказати, що то був позов проти Цзяна. Я крикнула: «Так, я написала. Я подала позов проти Цзян Цземіня!» Мій голос був досить гучним, щоб його почули в усій будівлі. Після цього вони всі пішли.

У серпні 2018 року мені зателефонував поліціянт. Я побачила, що це був їхній стаціонарний номер, тож не відповіла. Вони дзвонили шість разів поспіль, але я ігнорувала дзвінки. У жовтні того ж року приблизно о 18:00 поліціянти прийшли в будинок мого сина, щоб залякати його. Вони спитали: «Твоя мати все ще практикує Фалунь Дафа? Де вона зараз живе?» Мій син, який не практикує Фалунь Дафа, боявся, що мене переслідуватимуть, і сказав, що я більше не практикую, і дав їм мою адресу. Поліціянти оглянули всі кімнати та пішли.

Потім, не взявши із собою телефону, син приїхав на своєму електричному велосипеді, щоб розповісти мені, що сталося. Він сказав: «Я вже дав їм твою адресу. Поліціянти сказали, що якщо ти практикуватимеш Фалунь Дафа, це може вплинути навіть на шанси твого онука вступити до університету».

«Якщо моєму онукові судилося вступити до університету, то ніхто не зможе перешкодити цьому. Поліція вже знає нашу адресу. Вони вже приходили, коли я подала позов проти Цзяна. Тоді я їх не впустила. Можеш іти додому. У нас усе добре», — відповіла я.

Торік у жовтні поліціянти зателефонували знову. Цього разу з мобільного номера. Відповів чоловік. Той, хто телефонував, сказав, що вони з поліційного відділення й хочуть перевірити нашу адресу й номер телефону.

Одного дня в листопаді 2023 року я купувала в магазині продукти, коли хтось постукав у двері та представився співробітником поліції. Чоловік, який теж практикує Фалунь Дафа, не відчинив двері й сказав: «Я маю поганий зір. У наші дні так багато поганих людей. Хто знає, навіщо ви насправді прийшли? Навіть якщо ви покажете посвідчення поліції, я не зможу його розгледіти. Я не можу відчинити вам двері». Поліціянт запитав, чи я вдома. Чоловік відповів: «Вона пішла по овочі. Її немає вдома».

Поліціянт запитав: «Вона досі практикує Фалунь Дафа? Якщо так, то скажіть їй, щоб вона практикувала вдома. Не розповсюджуйте це всюди». Потім вони спитали, коли я повернуся. Чоловік відповів, що не знає. Почекавши трохи та побачивши, що я не повертаюся, вони сказали, що прийдуть на другий день.

Я повернулася додому незабаром після того, як вони пішли. Чоловік розповів мені, що сталося. Я сказала: «Давай найближчими днями більше відправляти праведні думки. Ми, практикувальники, під захистом Учителя. Якщо поліціянтам не судилося увійти до нашого будинку, вони ніколи не увійдуть».

Учитель урятував чоловіка

Приблизно о 10-й годині вечора в один із жовтневих днів 2016 року в чоловіка раптово почалося сильне блювання та діарея. Він попросив мене зателефонувати до нашого сина. Я подумала: «А що це дасть? Навіть поїздка до лікарні не допоможе». Коли він вчетверте пішов у туалет, його очі були напівзаплющені, і він хитався. Я швидко допомогла йому втриматись. Щойно ми дійшли до дверей ванної, його знудило. Він сів на унітаз, і я побачила, як голова його опустилася.

Я одразу ж закричала: «Фалунь Дафа несе добро! Фалунь Дафа несе добро!» Я не могла думати ні про що інше. Я кричала шість чи сім разів, і приблизно за хвилину чоловік повільно підняв голову. Я спитала: «Чому ти не покликав Учителя?» Він сказав, що не міг ні про що думати, бо його свідомість була порожньою.

Я сказала: «Це було жахливо. Твоя головна свідомість пішла, але Вчитель повернув тебе. Навіть викликати швидку допомогу було б занадто пізно. Без допомоги Вчителя ти б не залишився живим». Сльози подяки текли по наших обличчях. Ми знали, що Вчитель дав чоловікові другий шанс.

Чоловік кілька разів на рік страждав від високої температури. Щоразу він сильно пітнів, настільки, що простирадла, матрац і рушники були повністю просочені потом. Можливо, це було для нього серйозною кармічною перешкодою, яку він не зміг подолати. Ми завжди тримали вдома ліки для зниження температури.

Якось взимку, приблизно об 11-й ранку, у чоловіка знову піднялася температура вище 40°C. Навіть під трьома шарами ковдр він тремтів і говорив безладні речі. Я поклала йому до рота дві таблетки від температури. Зазвичай в інших людей температура спадає через пів години, але в нього це завжди займало годину. Цього разу за три години температура знову піднялася. Ввечері він знову сказав, що йому холодно, і вкрився трьома ковдрами. Я залишилася поруч із ним, повторюючи: «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао).

Я попросила його повторювати «Фалунь Дафа несе добро, Істина- Доброта-Терпіння — праведні принципи», але він відмовився. Я зрозуміла, що хтось на нього впливає. Я дуже занепокоїлася й сказала йому: «Ти вже три рази приймав ліки сьогодні. Більше ти не можеш їх приймати. Ти маєш попросити допомоги в Учителя!»

Він сказав, що не стане, а я продовжила: «Якщо не повторюватимеш, я подзвоню в 120 (номер швидкої допомоги в Китаї) і відвезу тебе до лікарні».

Нарешті він сказав, що попросить допомоги в Учителя. Приблизно за хвилину температура почала спадати. Ми обоє плакали від вдячності. Я сказала: «Цього разу Вчитель витяг корінь твоєї високої температури».

Минуло вже понад 10 місяців, і температура в нього більше не підвищувалася. Чоловік сказав, що Вчитель урятував його кілька разів.

Наш онук жив із нами, коли ходив до дитячого садка. Іноді він разом із нами вивчав Фа та робив вправи. Коли ми мали вільний час, я читала йому вірші зі збірки «Хун Їнь». Якось увечері перед сном у 2016 році він сказав мені: «Бабусю, Учитель говорив зі мною. Він сказав, що мені корисно робити вправи разом із тобою. Завтра вранці я теж хочу підвестися, щоб робити вправи. Якщо я не прокинуся, будь ласка, розбуди мене». Він також сказав: «Коли ти робиш вправи вранці, Учитель стоїть поруч із тобою».

Коли я вивчаю Фа, зазвичай сиджу в позі повного лотоса. Онук часто кладе свою маленьку голівку на коліна. Якось він сказав: «Мені подобається бути тут із тобою. Коли ти читаєш, я бачу, як із твого рота виходять Фалуні (Колесо Закону)».

Я нічого не бачу своїм небесним оком, але слова онука зміцнили мою впевненість у вивченні Фа та самовдосконаленні.

Дякую, Учителю! Дякую, співучні!