(Minghui.org) У традиційній китайській культурі завжди поважали вчителів, які передавали свої знання та мудрість. «Усі мудрі царі й святі правителі поважають учителів і цінують Дао (Шлях)», — з «Книги пізньої Хань», у якій задокументовано конкретні роки історії династії Хань, написані різними авторами.
Це особливо актуально серед практикувальників. Прояв смирення й скромності принесе благословення Богів, тоді як неповага до вчителів і традицій може призвести до негативних наслідків. Нижче наведено два приклади.
Шак’ямуні та його учень
Серед численних учнів Будди Шак’ямуні Маудгальяяна вважався найвидатнішим за надприродними здібностями. Якось, слухаючи лекцію Шак’ямуні, Маудгальяяна побачив, що істоти з інших просторів теж її слухають. Вражений цією священною картиною, він захотів дізнатися, як далеко істоти в Небесних тілах можуть почути лекції Шак’ямуні.
Душа Маудгальяяна покинула його тіло та піднеслася у вищі простори. У кожному просторі, до якого він входив, лунали лекції Шак’ямуні. Він підіймався все вище та вище. У цей час Шак’ямуні знав, що робив Маудгальяяна.
Прибувши до раю «Яскравий прапор», Маудгальяяна зрозумів, що всі істоти там були дуже високими. Один із них побачив крихітного Маудгальяяну й запитав: «Звідки з'явилася ця комаха, яка гуляє нашою чашею?» Цар Дхарми цього Небесного царства пояснив, що це учень Шак’ямуні, який рятує людей у світі Саха.
У цей момент Шак’ямуні з допомогою своїх божественних сил наказав Маудгальяяні змінити своє тіло. З допомогою Шак’ямуні Маудгальяяна раптово перетворився на гіганта й почав випромінювати світло. Численні лотоси з'явилися в його світлі, і на кожній пелюстці Шак’ямуні читав лекцію. Побачивши цю картину, божественні істоти цього царства склали долоні на знак пошани.
Продемонструвавши надприродні здібності, Маудгальяяна сказав, що він прибув здалеку, але не знає, як повернутися назад. Він сподівався, що Цар Дхарми допоможе йому в цьому. Цар Дхарми зазначив, що попри свої здібності Маудгальяяна не зможе повернутися за одну кальпу (мільярди років). «Але є секрет: ніколи не забувай своє коріння. Бережи свого вчителя в серці та щиро повторюй ім'я вчителя Будди Шак’ямуні. Тоді зможеш повернутися».
Дотримуючись поради, Маудгальяяна почав щиро повторювати ім'я Шак’ямуні. Незабаром Шак’ямуні повернув його у світ Саха, щоб він продовжив своє духовне вдосконалення.
Якими можуть бути наслідки, якщо забути про свого вчителя
У китайській історії «Посвята Богів» Хуан Тяньхуа залишив свого даоського вчителя, щоб допомогти Цзян Цзия в боротьбі проти корумпованої династії Шан. Під час цього вони зіткнулися із чотирма генералами сім'ї демонів. Відповідно до теорії про п'ять елементів, Хуан є заклятим ворогом цих чотирьох генералів. Однак невдовзі після початку бою чотири генерали вбили Хуана.
На щастя, Хуана врятував його вчитель своїми надприродними здібностями й пояснив, чому той зазнав невдачі. «Після того, як ти залишив учителя, ти почав їсти м'ясо — це перший гріх. Крім того, ти відмовився носити даоський одяг і став носити одяг мирського чиновника — це другий гріх».
Даоси зазвичай вегетаріанці. Але невдовзі після того, як Хуан пішов від учителя, він почав їсти м'ясо, перестав носити даоський одяг і став одягатися як високопосадовець. Цзян Цзия нагадав йому: «Ти даос, то чому ж змінив одяг? Хоча я канцлер, але не наважуюсь забути свого вчителя».
Коли людина забуває, звідки прийшла, стає схожою на річку без витоку, або на дерево без коріння. Тому невдача неминуча. Це особливо важливо для тих, хто йде духовним шляхом. Без підтримки вчителя людина стає дуже слабкою. Ось чому Хуан втратив усе й навіть життя.
Подібні наслідки можуть також статися й у житті пересічних людей. У традиційній китайській культурі поширене переконання, що добрі вчинки допомагають накопичити чесноту, а погані — карму. Доброчесність може перетворитися на багатство, успіх і процвітання, а карма може призвести до різних труднощів та бід у житті.
Тому, якщо людина залишається скромною та доброю, вона може заслужити хороше майбутнє.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.