(Minghui.org) Я почала практикувати Фалунь Дафа у 2015 році. Озираючись назад, можна сказати, що моє дитинство було сповнене страждань, а пізніше я зіткнулася зі смертельною хворобою. Коли здавалося, що вся надія втрачена, мені пощастило почати практикувати Дафа й знайти нове життя. Знаючи, що це життя було призначене для мене для здобуття Фа, я відчуваю величезне щастя та радість у серці. Я вдячна Вчителю Лі за нове життя. Я також розумію, що місія учня Дафа — допомагати Вчителю у Виправленні Закону — є священною. І відповідальність, і важливість її мають величезне значення.
Життя у випробуваннях
На мою долю випадало одне нещастя за іншим. У віці шести років після автомобільної аварії мені зробили операцію — експлікативну лапаротомію, щоб видалити згустки крові з черевної порожнини. Після операції в мене залишилася проблема — часта кишкова непрохідність через спайки. Іноді всього кілька шматочків торта або винограду спричиняли непрохідність, що вимагала ушпиталення. Мене блювало аж до виходу гіркої жовчі, я страждала від сильного болю в животі, а на відновлення йшов тиждень чи більше.
Тому з юних років я була слабкою і хворобливою, відчувала невимовні страждання та постійно хвилювалася. Люди описували мене як недорозвинену людину з тонкою шиєю, що підтримує велику голову. З дитинства я відчувала глибокий внутрішній біль і замислювалася над сенсом життя: «Чому я не можу ходити до школи й гратися, як інші діти? Чому не можу їсти все, що хочу, не ризикуючи захворіти? Чому мені доводиться терпіти стільки болю та страждати від хвороб?»
Поки цей стан залишався невиліковним, на мене сипалися інші біди. У початковій школі я побилася з однокласниками та ледь не стала інвалідом на все життя, отримавши перелом ліктьового суглоба. У мене мало не сталася перфорація апендикса, яка вимагала хірургічного втручання. Потім я заразилася гепатитом. Були роки, коли я потрапляла до лікарні майже щомісяця. Кровоносні судини в моїх руках, кистях і стопах атрофувалися й зникли через багаторічні внутрішньовенні вливання.
У юному віці я часто думала про те, щоб покінчити з усім цим і позбутися мук, пов'язаних із хворобами. Через слабкість я втрачала пам’ять від хвилювання на іспиті перед вступом до коледжу. Мої батьки витрачали всі свої заощадження на моє лікування та харчування, їм часто доводилося позичати гроші. Я часто молилася в серці, щоб безсмертний урятував мене від моря страждань. У 16 років мені знову зробили операцію з видалення кишкових спайок. На холодному операційному столі лікарі та медсестри дивилися на мене й говорили, що ніколи не бачили такої виснаженої людини. Весь процес операції був нестерпно болючим. Я відкривала рот, але не могла видати ні звуку. Цей жахливий і болісний досвід був схожий на справжній кошмар. Чому моє життя було наповнене такими стражданнями? Чому біль був нескінченним?
Пізніше я вчилася в коледжі, знайшла роботу, вийшла заміж і народила дитину. Здавалося б, усе стало нормально. Однак у 2014 році в мене діагностували рак печінки. Після звернення до великих клінік діагноз підтвердився. Одні фахівці рекомендували малоінвазивне лікування, інші — хірургічне видалення, треті — трансплантацію. Коли я запитала, що стало причиною цієї невиліковної хвороби, жоден із фахівців — включно з головними лікарями та науковими керівниками з іноземним досвідом — не зміг дати мені відповіді. Їхні знання та досвід зводилися до того, щоб діагностувати серйозне захворювання, а потім провести ту чи іншу операцію або трансплантацію. Інших варіантів вони запропонувати не могли. Такі жахливі висновки змусили мене відчути себе так, ніби я впала в прірву без надії на одужання. Кілька днів я не могла заснути. Хто я? Звідки я? Куди йду? Ці три запитання постійно крутилися в моїй свідомості, але, попри нескінченні роздуми, я так і не знаходила відповіді.
Незабаром після операції хвороба поновилася. Я відчувала, що моє життя вступило у зворотний відлік, і в ньому не було щастя. Стривожений родич розповів, що звернувся до ворожки, аби дізнатися про мене, і та сказала, що наразі нічого серйозного немає. Із цікавості й водночас від відчаю спробувати бодай щось, я вирішила піти до цієї ворожки. Вона запитала дату й час мого народження та почала говорити про різні речі. Раптом вона заговорила зі мною якоюсь містичною мовою, що вразило мене й навіть змусило подумати, ніби це щось надприродне. Нарешті вона сказала, що для розв’язання моїх проблем потрібно витратити гроші. Я була готова заплатити чимало. У голові була лише одна думка: «Щоб урятувати життя, я готова втратити все».
Вона дала мені талісмани: одні я мала носити із собою, інші повісити на двері вдома, а ще кілька покласти під подушку. Крім того, вона заборонила мені кілька днів виходити з дому під час китайського Нового року й детально пояснила, як саме слід виходити, коли настане час. Я щиро повірила, що зустріла людину з надприродними здібностями, яка може врятувати від небезпеки та передає настанови від безсмертних. Але звернення по допомогу до ворожки виявилося марним — хвороба знову й знову поверталася.
Радість від знаходження Фа
Коли я була у вкрай пригніченому стані, до мене підійшов колега — практикувальник Фалунь Дафа — і поговорив зі мною. Від щирого серця він сказав: «Будь ласка, повірте, якщо ви щиро почнете практикувати Дафа, Учитель обов’язково вас урятує». Його слова зворушили мене, та сумнівів залишалося чимало. Адже мене лікували провідні лікарі, ворожка робила передбачення та обряди, але ніщо не могло зупинити стрімкий розвиток хвороби чи запобігти її повторенню. Тож я не вірила, що існує щось, здатне насправді вирішити мої смертельно небезпечні проблеми.
Колега терпляче переконував мене уважно прочитати «Чжуань Фалунь». Він пояснив, що завдяки цьому я отримаю інше розуміння життя та знайду відповіді на всі свої сумніви у Фа. Він сказав: «Вранці почув Дао — ввечері можна померти» («Розчинитися в Законі», Суть сумлінного вдосконалення), і що, вивчаючи Фа, я позбудуся страху за своє майбутнє. Він також сказав, що Вчитель говорив, що «не можна навчатися Закону, маючи прагнення» (Лекція друга, Чжуань Фалунь), і потрібно відпустити бажання та слідувати велінню природності.
Я почала вивчати Фа з настроєм напіввіри та напівсумніву, але глибоко зацікавилася, коли уважно читала «Чжуань Фалунь». Фа розвіяв мої сумніви, депресію, занепокоєння та образу, і я не могла відірватися від книги. Я відчула, що принципи, викладені там, не можуть належати звичайній людині — вони мають божественне походження. Крім розуміння сенсу життя, я також усвідомила, що найвищий принцип Усесвіту — Істина-Доброта-Терпіння. Вивчаючи Фа, я зрозуміла, що все, що робила для мене ворожка, контролювалося злими духами, і талісмани зовсім не мали жодної користі, тож я все це викинула.
Підбадьорена іншими практикувальниками, я почала відвідувати групу, де ми вивчали Фа й ділилися досвідом удосконалення. Співучениця, старша за нас, включала для мене відеоуроки з вправами, які виконував Учитель, а практикувальники допомагали коригувати мої рухи. Я також активно брала участь у виконанні трьох справ. Нині я зрозуміла сенс життя та знайшла своє справжнє призначення.
Після того як я почала практикувати Фалунь Дафа у 2015 році, усі мої проблеми зі здоров'ям зникли. Мені більше не потрібні були ліки або відвідування лікарні, і я завжди відчувала себе здоровою, щасливою та енергійною. Члени сім'ї, родичі та друзі говорили, що я виглядаю, як нова людина. Головний лікар, який поставив мені діагноз, був здивований, коли побачив мене. Він запитав: «Чому ви більше не приходите на планові обстеження раз на два місяці?»
Я відповіла: «Хіба я виглядаю хворою? Як ви думаєте, мені потрібне лікування?» Він усміхнувся, а його погляд був сповнений здивування, немов він щойно став свідком дива. Він був щиро радий за мене.
Заглиблюючись у вивчення Фа, я зрозуміла, що вдосконалення за Дафа — це не просто для мого добра, тож я використовувала кожну нагоду, щоб розповідати іншим про свій дивовижний досвід. Я роз'яснювала їм правду про те, наскільки цінний Дафа, про те, що компартія переслідує Дафа, і практикувальники піддаються нелюдським тортурам за свою віру. Я розповідала їм це, щоб вони ясно побачили правду, зрозуміли принципи Всесвіту — Істина, Доброта, Терпіння — і повністю відмовилися від компартії, аби залишатися в безпеці.
Ті, хто з моєю допомогою вийшли з компартії та належних до неї молодіжних організацій, були з різних верств суспільства: державні службовці, наукові співробітники військових підприємств, робітники, фермери, продавці, учителі, власники бізнесу тощо. Вони часто говорили: «Ми довіряємо вам, тому що диво, яке ви пережили, — найкращий доказ». Їм подобалося повторювати фразу, щоб залишатися в безпеці: «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта- Терпіння — праведні принципи» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао). Деякі державні службовці не тільки вийшли з організацій компартії, але й прийшли до мене додому, щоб вклонитися, запалити пахощі та висловити повагу перед портретом Учителя.
Почавши вдосконалюватися, я зрозуміла, що прийшла в це життя заради Дафа, і моє щастя не піддається опису. Усі негаразди, через які я пройшла, були спрямовані на те, щоб я усунула свою карму. Карма, яку Вчитель усунув для мене, була неймовірно великою, за що я безмежно вдячна Йому.
Я сповнена рішучості ще твердіше вірити в Учителя та Фа й неухильно йти священним шляхом, прокладеним Учителем. Я буду краще виконувати три справи: старанно займатися самовдосконаленням, роз'яснювати правду й рятувати більше живих істот. Я допоможу більшій кількості людей із напередвизначеним зв’язком почати практикувати Дафа й досягти успіху в удосконаленні, щоб піти за Вчителем додому.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
