(Minghui.org) Колись я здійснив перелюб. Упродовж деякого часу мої хтиві думки були посилені старими силами, і я не міг їх позбутися, унаслідок чого зробив жахливу помилку. Оскільки я не досить чітко розумів принципи Фа, то не усвідомлював, що за такими бажаннями ховається злий комуністичний привид і старі сили. Учинивши перелюб, я загруз у жахливих докорах сумління та самобичуванні й не міг вибратися з цього стану.
У ті дні я ніс цей тягар провини, просуваючись уперед. Кожен крок на цьому шляху був сповнений труднощів і перешкод.
Старі сили скористалися цією нагодою, щоб спробувати знищити мене. Вони затуманили мою головну свідомість: мене хилило в сон під час вивчення Фа, я засинав, коли відправляв праведні думки, не міг зосередитися на вдосконаленні й не чув музики та інструкції Вчителя при виконанні вправ.
Це була марна трата часу, але я не міг дозволити собі припинити практикувати Фалунь Дафа. Щоразу, коли публікувалася нова лекція або стаття Вчителя, я читав її лише один раз, а потім або забував, про що в ній говорилося, або не мав часу прочитати ще раз. Іноді, якщо я навіть брав її в руки, то не міг прочитати більше кількох рядків, перш ніж починав відчувати сонливість чи розгубленість. Я хотів читати статті практикувальників, опубліковані на сайті Minghui, але після кількох рядків мій розум заплутувався. Я міг тільки слухати статті на радіо Minghui.
Я знав, що щось блокує моє вдосконалення. Я намагався дивитися в себе та складав список пристрастей. Я намагався усувати хіть і не визнавати плани старих сил, але перешкода зберігалася. У глибині душі я відчував, що не дістався кореня своєї проблеми. Але навіть попри це, моє прагнення вдосконалюватися за Дафа й підвищувати свій рівень не слабшало.
Втручання та тиск з усіх боків ускладнювали мій рух уперед. Не раз я зазнав арештів, переслідувань і страждав від хвороботворної карми. Ці випробування та переживання лише посилювали мій страх і неспокій.
Проєкти з роз'яснення правди, над якими я колись працював, такі як створення брошур із роз'ясненням правди, розповсюдження збірок статей «Дев'ять коментарів про комуністичну партію» та друкування книг Фалунь Дафа поступово зійшли нанівець через перешкоди.
Хоча я ясно розумів, що самозвинувачення також є формою пристрасті, проте не міг пробачити себе. Старі сили схопилися за цю пристрасть, постійно впроваджуючи в мої думки минулі помилки, деякі з них були здійснені навіть до того, як я почав практикувати. Вони витягли їх усі, змусивши мене відчувати провину й каяття. Щоразу, коли виникали такі негативні думки, я ненавидів себе за те, що я такий поганий, і від розпачу навіть бив себе по лобі. Що більше я думав про це, то більше спогадів спливало. Насправді все це було планами старих сил. Щодня я згадував одну чи дві помилки, що змушувало мене відчувати свою нікчемність.
Одного разу, під час болісної боротьби, я запитав Учителя: «Учителю! Невже я справді загину тут?» Відразу після цього в моїй свідомості виникла сильна рішуча фраза: «Доки тут є Фа, чого тобі боятися?» Я не сумнівався, що це відповідь Учителя. Учитель не відмовився від мене, невдалого учня. Учитель усе ще спостерігав за мною, усе ще дбав про мене. Коли я пишу це, сльози вдячності течуть по моєму обличчю. Я знав, що це Вчитель спонукає мене більше вивчати Фа.
Я прийняв тверде рішення щодня більше вивчати «Чжуань Фалунь», основну книгу Фалунь Дафа. Коли я відчував сонливість під час вивчення, я вставав чи ходив, продовжуючи читати. Я також намагався більше відправляти праведні думки, часто тривалий час, одного разу п'ять годин поспіль. Коли я не міг сидіти на місці, я стояв чи ходив, відправляючи праведні думки.
Оскільки я наполегливо вивчав Фа протягом тривалого часу, моя головна свідомість ставала дедалі яснішою. У глибині душі я ставав усе більш рішучим у запереченні планів старих сил і в слідуванні шляху, запланованому Вчителем. Я знайшов кілька висловлювань Учителя про заперечення планів старих сил, вивчив напам'ять і почав повторювати їх щодня.
У цьому процесі я зрозумів, що коріння всіх цих випробувань полягало в моєму порушенні заповіді щодо утримання від хтивості. Старі сили використовували це як привід знищити мене. Я щодня повторював такі слова: «Сексуальне бажання та еротичний потяг належать до людських пристрастей. Усе це треба усунути». («Чжуань Фалунь»). Я повторював це по 300-500 разів на день, поки не відчував, що моя свідомість ставала легкою і ясною, і страх зникав. Потім я виходив надвір, щоб роз'яснювати правду й рятувати людей. Хоча я все ще відчував перешкоди поруч, мої праведні думки ставали все сильнішими.
Пізніше я зміг вивчити й повторювати «Чжуань Фалунь» напам'ять. Я також систематично перечитував усі проповіді й канони Вчителя. Я навчився виправляти себе, починаючи з кожної думки та уявлення. Я глибоко усвідомлював, що вчинена мною помилка завдала непоправної шкоди моєму вдосконаленню. Що ще важливіше, вона додала труднощів Учителю та збільшила тягар, який Учитель ніс за мене — тягар, який я навіть уявити не міг.
Якось під час медитації я раптово зрозумів: «Той, хто вчинив перелюб, був фальшивим „я”. Я не маю нести в собі це почуття провини, інакше я потраплю в пастку, влаштовану старими силами. І самобичування — теж пастка, яка все глибше й глибше занурює мене в жаль, поки зрештою не знищить. Усе це є частиною зловмисного плану старих сил, спрямованого на те, щоб знищити мене».
Усвідомивши це, я відразу все відкинув. Учитель сказав:
«Ви вдосконалюєтеся не у створених ними бідах, а, відкидаючи їх, добре проходите свій шлях. Навіть знищення проявів самого їхнього лиха ми не визнаємо». («Лекція Закону на конференції Фа 2004 року в Чикаго»)
Я зрозумів, що старі сили втручалися в мою свідомість. Я ніколи до кінця не розумів слів Учителя та приймав хибне «я», те, що зробило помилку, за своє справжнє «Я» і намагався вдосконалюватись у диявольських лихах. Тепер я зрозумів, що помилку зробило хибне «я», створене старими силами, і я не повинен визнавати його. Інакше я ніколи не зможу позбутися цих пристрастей і застрягну в стражданнях. Я піду шляхом, прокладеним Учителем, і рішуче відкину та усуну хтивість і самозвинувачення, нав’язані старими силами. Це не моє справжнє «Я», і мені це не потрібно.
Щойно я відправив цю праведну думку, хмари й туман у моєму небесному оці миттєво розвіялися. Чорна імла, яка пригнічувала й заважала мені, була миттєво розсіяна праведними думками. Я збагнув, що правильно зрозумів Фа! Я раптово ясно усвідомив, що вдосконалення — це процес виправлення всіх неправедних учинків, скоєних у минулому. Здебільшого помилки, які я зробив раніше, ймовірно, уже виправлені за допомогою Фа. Як я міг усе ще перебувати в полоні жалю про минулі помилки? Хіба це не саме те втручання, яке використовували старі сили, щоб перешкодити моєму вдосконаленню? Вони намагаються змусити мене повірити, що я не підлягаю порятунку, щоб я поступово відмовився від себе й у такий спосіб вони досягли б своєї мети — мого знищення.
На щастя, я маю Вчителя й Дафа, які витягли мене з небезпечного стану. Саме Вчитель і Дафа врятували мене. У той момент, коли я відправив цю пробуджену думку з глибини серця, вона миттєво очистила моє просторове поле від усіх гнилих речовин і темряви, а також від спотвореного втручання зла й руйнування. З того моменту мій стан вдосконалення повністю оновився.
Завдяки милосердному порятунку Вчителя та допомозі Дафа, я тепер можу сидіти в позі повного лотоса, тримати в обох руках дорогоцінну книгу та вивчати дві-три лекції поспіль із повною концентрацією. Я також можу залишатися зосередженим під час відправлення праведних думок і досягати спокою під час виконання вправ.
Ніякі слова не можуть повною мірою висловити мою вдячність Учителю за те, що врятував мене. Єдиний спосіб віддячити Вчителеві за його милосердя — це не послаблювати своїх зусиль у виконанні трьох справ і змити свої гріхи через старанне вдосконалення.
Дякую, Учителю! Дякую, Дафа!
Стаття відображає особисте розуміння автора на нинішньому рівні самовдосконалення. Досвіди та усвідомлення публікуються, щоб сприяти взаємному підвищенню спільноти практикувальників. Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
