(Minghui.org) Дякую, Учителю, за те, що дозволили мені практикувати цю дорогоцінну систему самовдосконалення — Фалунь Дафа й стати вашою ученицею! Біль і страждання від сімейних конфліктів усунуто. У цій статті я поділюся, як я поступово ставала більш зрілою в процесі підтвердження Великого Закону.

Початок практики

Після мого одруження виникли серйозні конфлікти з родиною чоловіка. Сестра чоловіка часто доводила мене до гніву. Родина чоловіка була холодною і безсердечною, а інші ставилися до мене з презирством. Моє сильне тіло ослабло, і я почувалася знесиленою. Я хотіла щось змінити, але не знала як.

Коли студентка коледжу з нашого села подивилася в місті записані лекції Фа Вчителя, вона почала показувати їх у нашому селі. Одного дня я почула, як люди говорили: «Учитель говорить хороші речі у своїх лекціях. Він говорить про те, щоб бути добрими людьми та досягати успіхів без прагнення». Коли я це почула, я зрозуміла, що це праведна практика вдосконалення. Я знайшла студентку й попросила книги Дафа. Вона дала мені примірник «Чжуань Фалунь» і показала, як робити п'ять вправ.

Я почала йти шляхом удосконалення. Я брала свого п'ятирічного сина та трирічну дочку на щоденне вивчення Фа. Ми працювали в харчовому бізнесі, продаючи парові булочки. Хоча я була зайнята на роботі, я знаходила час, щоб читати «Чжуань Фалунь». Я знала, що це універсальний Фа, який сам Учитель передав нам; цей Фа такий же чудовий, як і Вчитель!

Одразу, щойно я почала практикувати, Учитель почав очищувати моє тіло. Це було справді дивовижно! Однієї ночі уві сні я побачила, як «Чжуань Фалунь» і Фалунь (Колесо Закону) оберталися навколо мене. Сила Дафа зміцнила мою рішучість ґрунтовно вдосконалюватися.

Бути більш непохитною

Нині покійний лідер комуністичної партії Китаю (КПК) Цзян Цземінь розпочав переслідування Фалунь Дафа в липні 1999 року. Разом із кількома практикувальниками я поїхала до Пекіна подати звернення до уряду. У той час моя свідомість була сповнена Фа. Слова зі статті Вчителя «Повне викриття», вірші з «Хун Їнь» і цитати із «Чжуань Фалунь» відлунювали в моїй голові. Метою мого життя було підтвердити Фа.

Я стояла на площі Тяньаньмень і виступала на захист Дафа. Мене та інших практикувальників заарештували й відвезли до поліційного відділку, але я не боялася. Коли поліція запитала наші імена й адреси, ми відмовилися відповідати. Вони побили одного з практикувальників і відвели мене на другий поверх для допиту. Поліціянт запитав: «Як тебе звати? Якщо ти мені не скажеш, тобі доведеться сісти навпочіпки!»

Мені потрібно було в туалет, а поліція змушувала мене сісти навпочіпки! Як тільки я це зробила, сталося диво: раптом мені більше не потрібно було в туалет. Я щиро подякувала Вчителю. Учитель завжди поруч зі мною, захищає мене, розв'язує мої проблеми. Секретар сільського комітету КПК прийшов і забрав мене додому.

Через деякий час я разом із кількома практикувальниками поїхала до Пекіна, щоб знову підтвердити Дафа. Ми пішли до Пекінського апеляційного управління й сказали співробітникам: «Фалунь Дафа — це праведний Фа. Відновіть репутацію Вчителя Лі, відновіть репутацію Дафа. Негайно звільніть усіх практикувальників». Нас заарештували й утримували в слідчому ізоляторі. Через тиждень нас повернули до нашого місцевого слідчого ізолятора.

У слідчому ізоляторі нам не дозволяли робити вправи. Охоронці били нас гумовими кийками, коли ми намагалися робити вправи. Але ми не боялися й далі їх виконували. Коли моя родина написала за мене гарантійну заяву, я попросила її в директора й порвала. Я сказала йому, що не повинна дозволяти своїй родині скоювати злочин. Коли охоронці били наші голови об стіну, я відчувала, як Фалунь обертається й виходить із маківки моєї голови. Коли вони били мене гумовими кийками, я не відчувала болю. Дякую, Учителю, за те, що витерпіли за свою ученицю.

Створення середовища для вдосконалення в примусовому трудовому таборі

У 2000 році мене відправили до виправно-трудового табору, де я пробула три роки. Наступного дня після мого прибуття був новорічний вечір. Я сказала практикувальникам, які там були: «Вдома практикувальники купують фрукти й палять пахощі, щоб висловити свою повагу до Вчителя під час Нового року. Тут ми не можемо цього зробити, але ми можемо читати Фа, думати про Вчителя». Усі погодилися. Вдень, коли я носила воду, я сказала практикувальникам на третьому поверсі, що о 19:00 ми разом будемо читати «Хун Їнь», щоб висловити повагу нашому доброзичливому Вчителю.

Тієї ночі приблизно 75 практикувальників читали Фа. Енергетичне поле було настільки потужним, що багато злих чинників було знищено. Керівник групи був приголомшений. Прийшовши до тями, він запитав, хто за це відповідальний. Кілька ув'язнених повідомили про мене. Керівник групи викликав мене до свого кабінету й запитав, чи я все ще практикую Фалунь Дафа. Коли я відповіла «так», двоє охоронців зв'язали мене та пів години катували. Під час цього я відчувала, як Фалунь обертається за моєю спиною. Охоронці вирвали в мене жмут волосся, яке розсипалося по підлозі. Потім вони кілька годин били мене по обличчю, перш ніж повернули до камери.

Я побачила, що практикувальники сиділи в камері, їм забороняли виконувати вправи. Нам навіть не дозволяли згинати ноги, тому я вирішила змінити ситуацію та створити умови, щоб ми могли вільно виконувати вправи. Я вважала, що ми не повинні піддаватися такому переслідуванню, і відчувала, що достатньо сильна, щоб усе витримати. Коли ми з практикувальницею вирішили все ж виконувати вправи, охоронець наказав ув'язненим побити нас.

За те, що я виконувала вправи, мене зв'язали й прикували наручниками до труби на стіні. Уночі мене прикували наручниками до металевої балки на підлозі. Я деякий час була прикутою наручниками й рідко могла відпочити в ліжку. Ув'язнена, яка стежила за мною, сказала: «Подивися, у тебе тьмяний колір обличчя. Я дуже переживаю, що ти помреш». Вона повідомила про це охоронцям. Коли начальник побачив мене, він зачинив мене в роздягальні, щоб я могла полежати в ліжку.

Наступного дня ув'язнена зателефонувала начальнику: «Прийдіть і подивіться на наречену!»

Поглянувши на мене, він здивувався й сказав: «За ніч ти стала схожа на наречену, обличчя рум'яне, немов із макіяжем. Що сталося?!»

«Це сила Дафа, — відповіла я. — Учитель очистив моє тіло. Подумайте: чи могла б звичайна людина так сильно змінитися, відпочивши всього одну ніч?» Він погодився й сказав, що Дафа дивовижний.

Оскільки ми робили вправи, охоронці відкрили вікна, щоб ми замерзли, і підвісили мене. Одного разу вони скували мені руки й підвісили на два дні поспіль. Мене також позбавили сну й не дозволяли користуватися туалетом. Уночі я подумки звернулася до Вчителя: «Мені доведеться простояти всю ніч, і я відчуваю, що це трохи важко витримати».

Тоді я побачила сон, що сиділа й ділилася досвідом з іншими практикувальниками. Коли я прокинулася, уже був день. Я не відчувала болю всю ніч. Дякую, милосердний Учителю, за те, що витерпіли біль за мене.

Якось мене посадили в одну камеру з вбивцею, яка била мене й залякувала. У неї був зловісний вигляд і великий шрам на обличчі. Начальник спостерігав за мною. Вбивця запитала: «Ти боїшся мене? Мене всі бояться».

Я сказала їй, що не боюся, що я дійсно переживаю за неї, і вона була зворушена моєю добротою.

Начальник сказав: «Якщо вона [маючи на увазі мене] не боїться жити з вбивцею, то хто може її налякати?» Тієї ночі, коли я спала, мені здавалося, ніби якась зла істота тримає мене, і я не могла дихати. Я швидко попросила Вчителя врятувати мене, і це відчуття зникло.

Оскільки я виконувала вправи, мене вдень і вночі приковували наручниками до труби біля стіни. Я сказала співучням, що ми не повинні терпіти це пасивно. Ми почали кричати: «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи!» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао!). Двоє начальників підійшли й сильно вдарили мене, пригрозивши: «Якщо ще раз закричиш, ми будемо бити тебе електричними кийками». Один із начальників сказав практикувальниці: «Якщо ти ще раз закричиш, ми заткнемо твій рот ганчіркою з фекаліями».

Але ми й далі вигукували: «Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао! Відновіть репутацію Вчителя. Відновіть репутацію Дафа». Потім ми почали читати «Хун Їнь».

Коли начальник групи вразив мене електрошокером, я сказала: «У мене є енергія. Це не діє». Коли практикувальниці заткнули рот ганчіркою, змоченою в екскрементах, її серце не зворушилося, і вона не відчула, що це брудно. Тож ми обидві пройшли це випробування. Коли ми почули, що інших практикувальників переслідують, ми кричали: «Не переслідуйте практикувальників!» Ми об'єдналися, щоб зупинити охоронців.

Ми зробили прорив у нашому середовищі вдосконалення. Уночі більш як 20 з нас разом робили вправи й вивчали Фа, і ніхто нам не заважав.

Одного дня двоє охоронців відвели мене в кімнату за межами трудового табору. Двоє міцних поліціянтів увійшли й почали бити мене. Вони сказали, що їхні начальники чекають зовні на мою гарантійну заяву. Через це вони намагалися «перевиховати» мене силою. Якщо я відмовлялася писати заяву, вони казали, що заб’ють мене до смерті. Я все одно відмовлялася.

Вони притиснули стілець до моєї талії та по черзі били мене гумовими кийками. Потім вони використовували електричні кийки, щоб вразити мене струмом по голові. Побивши мене деякий час, вони зупинилися, коли побачили, що я не рухаюся, і облили мене водою, викрикуючи: «Розбудіть її і подивіться, чи вона ще жива!» Щоб змусити мене написати гарантійну заяву, вони били мене, поки їхні гумові кийки не зігнулися, а електричні кийки не розрядилися.

Я сказала Вчителю: «У цьому випробуванні моя віра в Дафа й Учителя непохитна. Ваша учениця підтвердила й захистила Фа, проходячи весь шлях від площі Тяньаньмень до районного слідчого ізолятора та трудового табору». Я не написала заяву й не відчувала болю. Мені здавалося, ніби вони били не мене, а мішок із піском. Це Вчитель витерпів усе за мене й захистив мене, щоб допомогти мені пройти цей життєво важливий етап. Дякую, Учителю!

Пошук моїх основних пристрастей

Коли мене звільнили після трьох років, я пообіцяла собі, що буду старанно вдосконалюватися, але не знала, як це робити. Я думала, що допомагати співучням у роботі Дафа — це і є старанність. Як тільки хтось телефонував мені, щоб я йому допомогла, я йшла. Коли поліція заарештовувала практикувальників, я відчувала, як Учитель запитував мене: «Скільки ти вивчала Фа?» Я також ділилася з іншими практикувальниками, але через своє обмежене розуміння могла дуже мало що розповісти про Фа. Моє недостатнє розуміння призвело до того, що мене переслідували. Поліція часто приходила до мене додому, щоб заарештувати, тому я була змушена покинути дім і часто переїжджати.

Я розуміла, що це була інтрига старих сил. Я заглянула в себе й заплакала перед Учителем: «Ваша учениця не може повернутися додому. Поліція чекає там, щоб заарештувати мене». Я попросила Вчителя про допомогу, і він дав мені підказку уві сні. Він використовував дзеркало, щоб показати мені недоліки інших практикувальників. Коли я подивилася, я була вражена. Їхні недоліки були тим, на що я маю звернути увагу.

Я попросила Вчителя дати мені підказку, сказавши: «Мене незаконно утримували в трудовому таборі протягом трьох років. Я повернулася додому, але мене все ще часто заарештовують. Які мої основні пристрасті спричиняють те, що відбувається?»

Я дивилася всередину себе протягом двох місяців і нарешті знайшла відповідь. Коли я повернулася додому, я все ще відчувала образу на свою сім'ю. Вони так сильно мене кривдили в минулому, що, як тільки я їх побачила, моя образа взяла верх. Я думала, що коли досягну досконалості, мені не доведеться жити з ними, я буду вільною від них. Після того як мені вдалося знайти цю основну пристрасть, Учитель, здавалося, сказав мені: «Ти розпочала справжнє вдосконалення».

Мій чоловік мав роман на стороні

Одного року, коли я закінчила виготовляти календарі Дафа на своєму домашньому виробництві матеріалів, я дізналася, що мій чоловік має роман на стороні. Він сказав мені, що зустрічається зі своєю колишньою дівчиною, і попросив мене погодитися на їхні стосунки.

Я попросила його зателефонувати цій жінці, щоб я могла з нею поговорити. Я сказала їй: «Мені дуже шкода, що я тільки зараз дізналася про ваші стосунки з моїм чоловіком. Вам не варто бути разом. Нашій дитині майже 20 років. Ви думаєте, що коли ви прийдете до мого дому, дитина не буде вас ненавидіти? Ви зможете жити щасливо? Усе не так, як ви собі уявляєте. Ми маємо бути відповідальними перед нашими сім'ями. Якби ми були молодими, я б поступилася вам своїм місцем. Але чи ви дійсно зможете бути щасливими?» Я розмовляла з нею три години, не відчуваючи спраги чи втоми.

Я сказала Вчителю: «Ваша учениця зосередилася тільки на своєму вдосконаленні та нехтувала турботою про свого чоловіка. Я вчинила неправильно». Я також сказала старим силам: «Втручання в сімейні справи й перешкоджання порятунку істот є найбільшими гріхами в Усесвіті».

Я сказала своєму чоловікові: «Якби ти був успішним, вона була б із тобою. Якби ти був жебраком і жив на вулиці, вона все одно була б із тобою?» Мої слова пробудили його, і наші дві сім'ї повернулися до нормального життя. Жінка навіть надіслала мені повідомлення, у якому визнала свою помилку.

Коли я робила вправи, Учитель виштовхнув із мене якусь гіркоту, яка була кармою. Сльози текли по моєму обличчю, коли я сказала Вчителю: «Я не страждаю, але страждають істоти. Вони створюють карму через невігластво». Я плакала за них, і біль у моєму серці скоро минув.

Однієї ночі я знову відчула нестерпний біль у серці. Я всю ніч відправляла праведні думки, але не могла його усунути. Уранці я сіла й сказала собі: «Чи страждають боги від такого болю? Ні, не страждають». Й одразу після цього Вчитель швидко усунув мою карму.

Як учні Дафа в період виправлення Фа, ми повинні насамперед дивитися на проблеми з погляду Фа. Відтоді як ми прийшли в людський світ, слава, егоїзм та емоційність сформували нашу особистість і створили всілякі пристрасті. Працюючи з іншими практикувальниками, я поступово усунула пристрасть до заздрості й образи та подолала розрив між співучнями та мною. На своєму шляху повернення до свого справжнього «Я» я стала більш зрілою в підтвердженні Дафа.