Я навчилася дивитися в себе після того, як почала запам'ятовувати Фа

(Minghui.org) Раніше я думала, що запам'ятовувати ФаУ перекладі з китайської — Закон — це надто складний процес, тому що він вимагає багато часу, зусиль і наполегливості. Потім я вивчила Фа напам'ять один раз, але почала з п'ятої лекції, бо читала цю лекцію. Мені знадобилося багато часу, щоб закінчити заучування решти «Чжуань Фалунь». Тоді я вдосконалювалася нестаранно, і тому моя свідомість не була зосереджена, коли я запам'ятовувала Фа. Я ще не мала глибокого розуміння принципів Фа, і при зіткненні з проблемами я не дивилася в себе відповідно до них.

Я вирішила знову вчити Фа напам'ять

Інші практикувальники запам'ятовували Фа протягом кількох років і переконували мене, що треба почати запам'ятовувати Фа знову. Зі статей практикувальників я дізналася, наскільки корисне запам'ятовування Фа, але ще не усвідомила, що запам'ятовування Фа є частиною нашого вдосконалення.

Мене зворушила стаття одного літнього практикувальника. Він щодня виконував усі вправи й, якщо дозволяв час, робив їх знову. Його тіло зазнало великих змін. Я зрозуміла, що, мабуть, недостатньо добре виконувала вправи, тому що моє тіло не сильно змінилося.

Мені було трохи складно виконувати всі п'ять вправ щодня. Я вирішила почати із запам'ятовування Фа та вдосконалення свого СіньсінПерекладається як «характер», «природа серця», «моральні якості» або «внутрішні якості»..

Запам'ятовувати Фа й знищувати погані матерії в тілі

При запам'ятовуванні Фа необхідно, щоб свідомість була зосередженою. Перший абзац першої лекції я змогла швидко запам'ятати. Але потім мені доводилося перечитувати кілька речень або абзаців, перш ніж я могла їх запам'ятати. Помітивши це, я зупинилася й подивилася в себе, щоб побачити, де я не розуміла Фа ясно.

Перед тим, як запам'ятовувати Фа вранці, я просила Вчителя зміцнити мене. Спочатку мені потрібна була година, щоб запам'ятати три сторінки. Пізніше я змогла запам'ятовувати по п'ять чи шість сторінок за годину. Коли мені не вдавалося виконати поставлене завдання, я дивилася в себе, щоб з'ясувати причину: чи було це тому, що я була нетерпляча, чи я прагнула досягнення мети, і тому моя свідомість не була зосереджена?

Учитель сказав: «За вдосконалення відповідаєш ти, за Гун відповідає Вчитель». («Лекція перша», Чжуань Фалунь)

Я зрозуміла, що ми маємо просто бажати отримати Фа та проявляти наполегливість, щоб запам'ятати його, і тоді Вчитель зробить усе для нас. Але ми не повинні мати пристрасті до отримання чогось від заучування Фа напам'ять. Процес заучування Фа був процесом удосконалення Сіньсін. Я не мала прагнути того, щоб швидко або у великому обсязі запам'ятати Фа. Коли моя свідомість була справді зосереджена, я насолоджувалася запам'ятовуванням Фа.

Позбавлення від ліні

Якось я прокинулася о третій годині ночі й потім не змогла знову заснути. Але я не встала, щоб виконати вправи, і не вчила Фа. Я подумала, що ще темно, і мені хотілося полежати в ліжку. Прийдешнього дня я була сповнена енергії й не відчувала сонливості. Упродовж наступних двох днів картина повторювалася. Я зрозуміла, що Вчитель допоміг мені позбутися лінощів, бо раніше це було б неможливо. Раніше я була бадьора протягом усього дня, тільки якщо спала всю ніч.

На третій день я перепланувала свій час. Я поставила будильник на пів години раніше й прокинулася о 5:20 ранку. Я робила вправи пів години, а потім запам'ятовувала Фа протягом години до семи годин ранку. Потім я запитала себе, чи можу вставати трохи раніше, щоб робити медитативну вправу в позі «лотоса». Я поставила будильник на 4:50 ранку. Згадуючи той період часу, я розумію, що Вчитель, мабуть, побачивши моє серце, зміцнив мене й допоміг позбутися лінощів.

Навчитися дивитися в себе

Запам'ятовуючи Фа, я змогла діяти відповідно до принципів Фалунь Дафа та дивитися в себе, коли стикалася з конфліктами. Я намагалася позбутися егоїзму.

Якось я їздила до батьків і повернулася додому лише пізно ввечері. Щойно я увійшла у двері, чоловік накинувся на мене: він був засмучений тим, що я не попередила його, що повернуся пізно, і він не знав, чи готувати вечерю. Я зрозуміла, що він допомагає мені підвищити Сіньсін, і це добре; що я не повинна злитися й треба подякувати йому. Я не поставила себе на його місце; це була моя вина. Він прийшов додому втомленим, чекав на мене, щоб ми могли повечеряти разом. Я була спокійна, не сперечалася з ним і щиро перепросила: «Мені шкода, що я повернулася додому пізно. Надалі я приходитиму трохи раніше й заздалегідь повідомлятиму тобі, якщо спізнюватимуся».

Одного разу колега Мей сказала, що мені доручили більше роботи, ніж іншим. Я хотіла поговорити з керівником і спитати його, чи не може він дати мені легшу роботу. Я постояла біля його кабінету якийсь час, а потім пішла.

Незабаром інша колега, яка бачила мене біля кабінету керівника, сказала мені: «План роботи ще не затверджено, але хтось ходив до керівника, і він був незадоволений». Я сказала їй, що це не я.

Добре, що тоді не потрапила до керівника. Намір Мей був добрим. Але якби керівник звинуватив її в тому, що вона порадила мені зустрітися з ним, я створила б проблему для Мей. З іншого боку, бути керівником нелегко. Якщо ніхто не хоче працювати більше, як керівнику управляти своїми працівниками? Як практикувальниця, я не повинна поводитися як звичайна людина й прагнути легкого життя. Якщо я отримаю те, чого не заслуговую, то чи не буду я винна іншим людям?

Я знала, що це сталося невипадково. Учитель влаштував це, щоб допомогти мені позбутися прагнення комфорту та страху перед труднощами, щоб моє вдосконалення покращилося. Я сказала чоловікові, що пройшла випробування по Сіньсін. Дякую, Учителю, за те, що завжди дбаєте про мене.

Цього року в нашому робочому графіку відбулися зміни, і нам довелося розпочинати роботу на 10 хвилин раніше. Якщо ми запізнювалися певну кількість разів, нас карали.

Я мала звичку чекати до останньої хвилини, а потім поспішати на роботу. Я запізнювалася кілька разів, але мене жодного разу не покарали. Я вважала, що мені пощастило, але не замислювалася про те, що в цьому проявляється мій егоїзм чи це не відповідає принципам Фа.

Раніше я не знала, як дивитися в себе, але коли почала заучувати Фа напам'ять, навчилася розуміти принципи Фа при виникненні проблем. Учитель допоміг мені в цьому. Я змогла вдосконалюватися відповідно до Фа Вчителя. Дякую, Учителю, що піклуєтеся про мене.

У мене все ще є пристрасть до заздрості, суперництва, образи, пошуку особистих інтересів та сексуального бажання. Я старанно вдосконалюватимуся, щоб позбутися цих пристрастей, асимілюватися з Фа й дотримуватися настанов Учителя.