Чому компартія Китаю виступає проти Сполучених Штатів Америки

(Minghui.org) Упродовж багатьох років компартія Китаю (КПК) успішно відігравала роль члена світової спільноти. Поступово багато країн стали сприймати Китай як нормальну країну, і перестали розглядати її як загрозу. Однак Китай не є звичайним членом глобального села, до того ж термін «глобальне село» не такий невинний, як здається.

Простіше кажучи, КПК не хоче бути просто членом глобального села; вона прагне до світового панування. У комуністичному гімні «Інтернаціонал» недвозначно звучить заклик: «З інтернаціоналом повстане рід людський» компартія Китаю, яка проголошує вірність марксизму-ленінізму й є прямим породженням комуністичної ідеології, дотримується саме цієї логіки. Вона прагне нав'язати світу комуністичну модель під виглядом глобалізації (інтернаціоналізації).

Комуністи проповідують ідею колективного володіння власності, але в їхньому розумінні це означає, що люди мають ділитися своєю власністю. Справжня мета глобалізації така: що належить тобі, те належить і мені, але те, що належить мені, залишається моїм. Якщо людина відмовляється ділитися з комуністами своєю власністю, її тут же оголошують «ворогом народу». Легко уявити, що станеться з приватною власністю землевласників, якщо бідний, озлоблений селянин стане очільником села й почне впроваджувати гасло «колективне володіння власністю».

Дехто може запитати: що поганого в глобалізації? Це питання можна розглянути з двох поглядів.

1. Глобалізація передбачає, що все, що належить вам, належить і мені

Після Другої світової війни США надали економічну підтримку багатьом країнам. Унаслідок економіка таких азійських держав, як Південна Корея, Тайвань, Гонконг і Сінгапур, а також низки європейських країн пережила стрімкий підйом. За допомогою Сполучених Штатів Китай став членом Світової організації торгівлі (СОТ) й отримав статус країни, що розвивається, що забезпечило йому пільгові умови в міжнародній торгівлі, якими він користується досі. Це стало основою для стрімкого економічного зростання КНР. Невдовзі Пекін почав заявляти, що вже перевершив США й став найбільшою економікою світу, що має такий самий потужний вплив, як Сполучені Штати.

Гроші стали свого роду наріжним каменем людства. Є старе китайське прислів'я: «Рятуй тих, хто в біді, але не тих, хто в злиднях». Інакше кажучи, проявом доброти вважається допомога людям, які постраждали внаслідок нещасних випадків або стихійних лих. Але постійна підтримка бідних людей без жодної причини часто пробуджує в них лінь та егоїзм. І що ще гірше, за часів занепаду моральності люди, які отримують допомогу, починають вимагати ще більше, забуваючи про вдячність.

Друга світова війна закінчилася 80 років тому, але багато країн Азії та Європи й далі отримують військову та фінансову допомогу від США. Скільки з цих країн висловили щиру подяку, і скільки, навпаки, дозволили собі глузування на адресу Америки? Адміністрація Трампа поставила перед собою мету врятувати США від державного боргу, що стрімко зростає, і відмовилася грати роль всесвітнього банкомата. Трамп запропонував взаємовигідні тарифи та приділив особливу увагу економіці Америки. Але чи зустріли ці ініціативи розуміння й підтримку інших країн? Чи багато хто визнав таку політику справедливою?

2. Глобалізація спотворює здоровий глузд

Коли я був дитиною, дорослі часто називали США «світовим поліціянтом» у зневажливому тоні. Це вселило в мене думку, що США люблять втручатися у чужі справи. Однак мені не сказали, що США діяли так, тому що після закінчення війни вони пропонували іншим країнам фінансову та військову підтримку. Моє хибне уявлення було спричинене дезінформацією.

Людина, що живе у світі брехні, майже неминуче приходить до хибних висновків, і КПК це знає як ніхто інший. Ось чому вона блокує і цензурує незручну їй інформацію, щоб «промити мізки» людям комуністичною ідеологією, виховуючи покоління за поколінням сліпих прихильників режиму.

Навіть опинившись за межами Китаю, носії ідеології КПК і далі поширюють комуністичні ідеї. Водночас чимало людей, які виросли за межами Китаю, також відчувають симпатію до марксизму. Проникнення комуністичних ідей завдає шкоди традиційним цінностям вільного світу та руйнує економіку, як це сталося у Венесуелі.

Лише звільнившись від впливу комуністичної ідеології, люди зможуть об'єктивно оцінювати дійсність без викривлень та упередженості. Такі фрази, як «світовий поліціянт» і «взаємовигідні тарифи», перестануть сприйматися як щось негативне. Виступ прем'єр-міністра Японії Ішиби Шигеру в парламенті на підтримку відновлення Сполученими Штатами світового економічного порядку буде розцінено як розсудливий і морально правильний.

Тепер повернімося до питання про те, чому КПК за своєю суттю виступає проти Сполучених Штатів.

По-перше, ідеологія КПК ґрунтується на ненависті, злобі й боротьбі, які за своєю суттю є антилюдськими та антиамериканськими цінностями. По-друге, будь-хто, хто стає на шляху компартії до її мрії про встановлення глобального панування, автоматично оголошується її ворогом. Тому вона налаштована протистояти Сполученим Штатам. Неважливо, що говорять або роблять США, компартія ніколи не переставала ненавидіти цю країну. Попри те, що США десятиліттями сприяли економічному зростанню Китаю, КПК роками прищеплювала поколінням китайців ненависть до Америки. Вона витіснила США з глобального виробничого ланцюжка й систематично проникає в усі сфери життя американського суспільства, поширюючи комуністичну ідеологію з метою руйнування цієї країни зсередини.

Насправді глобалізація — ЦЕ комунізм. За словами про взаємодопомогу й загальне благо ховається зовсім інше: прагнення збагатитися шляхом страждань інших людей. Коли світ побачить справжню природу компартії, цікаво, чи знайдуться країни, які захочуть добровільно віддати їй свій суверенітет?

Понад 450 мільйонів китайців публічно заявили про свій вихід із КПК та організацій, що їй належать. Вони знають, що компартія Китаю приречена, її зникнення з лиця Землі неминуче. Тому дистанціюватися від неї — означає захистити своє майбутнє. Це вірно як для окремих людей, так і для цілих країн.