Як я вийшла зі стану застою в удосконаленні

(Minghui.org) Кілька днів тому до мене в гості прийшла одна літня співучениця. Попри відносно прохолодну погоду, вона була дуже легко одягнена. На моє запитання про це, вона сказала, що їй зовсім не холодно. Але ж їй уже за 70 років. Я молодша за неї на 10 з гаком років, але одяг на мені був набагато теплішим.

Ми не бачилися з нею майже пів року. Я помітила, що обличчя її було рожеве й світле, як у немовляти. Побачивши мій здивований погляд, вона пояснила, що все це завдяки Фалунь Дафа. Ми почали спілкуватися, і вона розповіла, що щодня встає вранці о 2:30 і робить вправи, причому п'яту вправу вона виконує 2 години. Потім разом з усіма відправляє праведні думки та вивчає одну лекцію книги, після чого йде роз'яснювати правду. У другій половині дня вона вивчає ще дві чи три лекції. Такого графіка вона дотримується вже два роки.

Проводячи її додому, у мене було важко на серці, тому що в порівнянні з нею я вдосконалювалася дуже погано. Вона просто прийшла, поділилася зі мною своїм досвідом та пішла. Я зрозуміла, що це Вчитель таким чином показав мені мої недоліки. На очах у мене були сльози.

Останнім часом моє вдосконалення просувалося дуже тяжко. Вранці я ніяк не могла змусити себе встати вчасно, щоби зробити вправи. Завжди дозволяла собі ще трохи полежати, і в результаті після дзвінка будильника проходило понад годину, тільки тоді мені вдавалося підняти себе з ліжка. Увечері я іноді робила перші чотири вправи. Вивчення Закону відбувалося в напівсонному стані. Я розуміла, що так не повинно бути, але ніяк не могла змусити себе стати більш старанною.

Крім того, у мене постійно виявлялося безліч пристрастей, з якими я не могла впоратися. Це і прагнення до слави, і боротьба, і прагнення показати себе, і пристрасть до виконання справ, і страх критики, і прагнення до комфорту та багато іншого. Уся ця гнила матерія продовжувала чинити на мене значний вплив.

Наступного дня після візиту тієї співучениці я твердо вирішила змінити ситуацію і розпочала вивчення Закону. Раніше я ледве могла витримати вивчення однієї лекції, і то часто розбивала цей процес на дві частини. Однак того дня я відразу прочитала більш як п'ять лекцій і не відчувала жодної сонливості. При цьому в мене вистачило часу й на інші справи.

Будильник я завела на 3 години ранку. Я ні про що не думала, тільки просила Вчителя посилити мене. У цей час старі сили впровадили мені думку: «Подумай добре, це ж така рань, якщо ти навіть зможеш себе підняти, то будеш сонною цілий день». Я відразу ж зафіксувала цю думку й сказала слово «знищити». В одну мить вона випарувалася. Того ранку я змогла виконати п'яту вправу протягом 1 години та 45 хвилин, після чого не розпрямляючи ніг півгодини відправляла праведні думки. Це було вперше, коли я змогла просидіти в позі «лотоса» понад дві години. При цьому я взагалі не відчувала болю, не було ніякої сонливості, свідомість була ясна й чиста. Тоді я глибоко зрозуміла, що означає «за вдосконалення відповідаєш ти, за Гун відповідає Вчитель». Якщо тільки ми маємо тверде бажання вдосконалюватися, Учитель може зробити для нас усе.

Раніше я іноді робила п'яту вправу одну годину і потім одразу півгодини відправляла праведні думки. Але ці півгодини в мене проходили в постійному сованні, бо ноги страшенно боліли. Зосередженості в думках також не було. Я тоді вважала, що зазнала страждань, усунула карму і що все пройшло добре. Зараз я ясно розумію, що тоді я багато робила штучно і зовсім не розуміла, наскільки великим та божественним є Закон Будди. Тепер я намагатимусь чинити все краще й краще.