Порятунок життів — це місія, координація — це відповідальність, а вдосконалення — це основа

(Minghui.org) Я почав практикувати Фалунь Дафа в 1997 році й за ці роки брав участь у багатьох проєктах. Я також виконую роль координатора. Нещодавні події змусили мене замислитися над фундаментальним питанням: «Навіщо ми тут?»

Багато практикувальників відповіли б, що ми прийшли допомагати Вчителю у Виправленні Закону та в порятунку живих істот. Але якщо подумати, це саме Вчитель виправляє Закон і рятує живих істот. У чому полягає наше завдання? Наше головне завдання — добре вдосконалювати себе, щоб краще допомагати Вчителю. Як учні Дафа періоду Виправлення Закону ми несемо на своїх плечах місію роз'яснення правди та допомоги Вчителю в порятунку живих істот; і те, наскільки добре ми виконуємо цю місію, тісно пов'язане з нашим станом удосконалення.

Після початку репресій у Китаї в 1999 році учні Дафа організували безліч проєктів із метою викриття жорстокого переслідування. Поступово деякі практикувальники почали ототожнювати роботу в цих проєктах з удосконаленням. Деякі навіть стали думати, що участь у певному проєкті, який вони вважали більш важливим ніж інші, робить їх визначними практикувальниками. Інші думали, що якщо вони не беруть участь у проєктах Дафа, то не вдосконалюються.

Деякі практикувальники, відповідальні за проєкти Дафа, працюють дуже старанно, але забувають про необхідність підтримувати хороше середовище для вдосконалення учасників проєкту. Немає нічого поганого в тому, щоб ці проєкти відповідали стану компаній звичайних людей, стали більш конкурентоспроможними та впливовими, але майже всі співробітники проєктів Дафа — це практикувальники. Ті, хто керує ними, повинні спрямовувати співучнів і нагадувати їм, що під час роботи слід думати та діяти з позиції практикувальників. Інакше можуть виникнути проблеми. Наприклад, якщо компанія прагне лише заробити більше грошей, виникнуть фінансові труднощі. Якщо компанія націлена лише на збільшення відвідуваності та переглядів, то може вийти навпаки.

У деяких наших проєктах працюють молоді, здібні практикувальники, які добре розмовляють місцевою мовою та краще розуміють культуру ніж практикувальники з Китаю. Ці молоді люди могли б заробляти більше грошей, працюючи у звичайних компаніях. Але вони обрали роботу в проєктах Дафа, бо хочуть покращити своє вдосконалення та виконати свою місію. Якщо середовище в цьому проєкті не допомагає їм удосконалюватись, то, можливо, вони підуть із проєкту на більш високооплачувану роботу або в інший проєкт Дафа.

Ще одна проблема, яку я бачу, полягає в тому, що практикувальники, які працюють у проєктах Дафа, рідко беруть участь у публічних заходах із поширення Фалунь Дафа. Ці заходи здебільшого проводять практикувальники, які нещодавно приїхали з Китаю, які погано розуміють західну культуру й ледве володіють місцевою мовою. Вони часто діють агресивно, роздаючи листівки або просуваючи проєкти Дафа, що залишає в людей погане враження. Унаслідок цього деякі звичайні люди навіть не дають практикувальникам дозвіл проводити певні місцеві заходи з роз’яснення правди. Коли таке відбувається, відповідальність за це несуть практикувальники, координатори та керівники проєктів.

Говорячи про обов'язки координатора, я маю підкреслити, що коли я тільки став координатором, то очікував, що всі природно будуть дотримуватися правил, і був дуже суворий із тими, хто погано працював. Згодом, дивлячись у себе, я зрозумів, що не виявляв достатнього милосердя та уваги до співучнів.

Поступово я зрозумів, що координація — це шлях підвищення рівня терпіння. Щоб координувати команду з десяти учасників, мені потрібно бути терпимим до всіх десяти, а якщо я хочу координувати ще більшу команду, мій рівень терпіння має відповідно підвищитися. Кожний практикувальник має свій шлях, стан удосконалення, своє розуміння принципів Дафа, а також свої труднощі в суспільстві. Тепер я намагаюся більше зрозуміти інших, вислуховую їхні проблеми й складності, допомагаю їм розкрити свій потенціал у роботі для Дафа. Я відчуваю, як розширюється моя свідомість, і цим я завдячую силі Дафа.

У міру того, як обсяг моїх обов'язків координатора збільшується, мною дедалі більше керує почуття обов'язку, і я знаю, що це Вчитель заохочує мене рухатися вперед. Я дорожу цими можливостями та вдячний за них. Водночас моя свідомість стає спокійнішою, бо я твердо вірю в силу Дафа. Я дійсно відчуваю, наскільки чудовими є інші практикувальники, і для мене велика честь співпрацювати з ними.

Практикувальники, які координують проєкти Дафа, несуть велику відповідальність, адже їм потрібно добре управляти своїми компаніями, і водночас створювати сприятливе середовище для вдосконалення. Я щиро сподіваюся, що всі координатори зможуть добре спрямовувати інших практикувальників, ставитися до проблем із погляду вдосконалення та дотримуватися стандартів практикувальника, водночас звертати увагу, чи дотримуються цих стандартів члени їхніх команд. Вони також мають заохочувати учасників своїх проєктів брати участь у місцевих групах вивчення Фа та місцевих заходах, щоб практикувальники в їхніх регіонах могли по-справжньому сформувати Єдине Тіло.

Світ наповнений злом у ці останні дні, і ми не можемо очікувати, що наш шлях удосконалення проходитиме гладко. Як би ми змогли духовно підвищитись, якби не відчували труднощів на шляху свого вдосконалення? Якби всі люди у світі тільки хвалили Дафа, що нам тоді залишиться усвідомлювати? Якби ніхто не створював перешкод нашому вдосконаленню і не намагався перешкоджати співучням, то як би істинні практикувальники, які керуються принципами Істина, Доброта, Терпіння, могли виявити свою справжню сутність?

Час біжить швидко. Ми повинні цінувати цю можливість, вивчати Фа зі спокійною свідомістю та старанно вдосконалювати себе. Ми найщасливіші життя в Усесвіті, тому що практикуємо Дафа та йдемо Великим Шляхом!