Чому атеїстична компартія Китаю вимагає від своїх членів присягатися їй у вічній вірності?

(Minghui.org) Карл Маркс і компартія Китаю (КПК) — противники всіх релігій. Однак КПК та організації, які їй належать — комуністичний союз молоді та організація юних піонерів — вимагають від своїх членів присягатися, що «присвятять себе служінню (цим організаціям) і будуть слідувати за ними вічно».

У цій статті ми розглянемо, чому КПК вимагає присягати їй у вічній вірності.

Суть комуністичного атеїзму

«Релігія — це опіум для народу, — писав Маркс. — Комунізм починається там, де починається атеїзм». Розгляньмо, чому Маркс був налаштований проти релігії, яка наставляє вірян поважати Бога та бути добрими людьми.

Твори Маркса, видані в комуністичному Китаї, ґрунтуються на працях, опублікованих за Радянського Союзу. Це лише частина так званої бібліотеки «Марксистського інтернет-архіву», сервери якої, ймовірно, зберігаються в інших країнах. При докладному вивченні повного зібрання творів Маркса виявилося, що в молодості він був ревним християнином. Його батько був юристом, а сам він вів доброчесне життя, доки не потрапив під вплив сатанізму.

Сатанізм, що був багато століть до Маркса, зародився як таємна спільнота. Його члени займалися кровозмішанням і груповим сексом, влаштовували оргії та зловживали алкоголем.

На противагу цьому ортодоксальні релігії допомагали зберегти моральні цінності, тоді як сатанізм — це темна сила, мета якої — зруйнувати суспільство. Сатаністи вірять: якщо людина продасть душу дияволу, то він виконає всі її бажання. Так учинив Фауст — головний герой трагічної п'єси Йоганна Вольфганга фон Ґете. Фауст продав душу дияволу в обмін на необмежені знання та мирські насолоди.

Маркс пішов шляхом Фауста, але пішов далі. У вірші «Бліда дівчинка» він написав:

«Отже, небо втратив я —

Я знаю це сповна.

Моя душа, що Богові була вірна, —

Тепер для пекла обрана».

За словами Річарда Вурмбранда, автора книги «Маркс і Cатана», Маркс продав душу Cатані заради задоволення своїх бажань. В епіграмі на Гегеля Маркс написав:

«Бо найвище я відкрив,

І найглибше знайшов у спогляданні,

Я — величний, немов Бог;

Як і Він, вбираюсь у пітьму». (вірш Маркса з тієї статті)

Продавши душу Сатані, Маркс досяг своєї мети: йому поклонялися як богу в усіх комуністичних країнах і поклоняються досі, хоча він відкрито виступав проти будь-якої віри в Бога. Але людство заплатило за це величезну ціну.

«Якщо додати до цього списку померлих через дії комуністичних режимів у Східній Європі, зокрема СРСР, Китаї, Північній Кореї, В'єтнамі, Камбоджі та на Кубі, то загальна кількість жертв складе майже 100 мільйонів. Це означає, що комунізм є найбільшою катастрофою в історії людства», — написав у 2017 році старший науковий співробітник Гудзонівського інституту Девід Саттер у статті «100 років комунізму — й 100 мільйонів жертв».

Але шкода, завдана комунізмом, не обмежується вбивствами: вона відвела суспільство від моральних цінностей. Маркс, як і його попередники із сатанинських організацій, розумів, що люди не захочуть поклонятися дияволу, тому він замінив слово сатанізм на атеїзм. Він знав, що нападками на релігію та розпалюванням ненависті до Бога доб'ється виконання своїх жахливих бажань.

Клятва комунізму

Напади на релігію — це був лише перший крок. «Комуністи не проповідують жодних принципів моральності», — зазначив Маркс. У «Маніфесті комуністичної партії» він ясно сформулював свою мету — «цілком знищити не тільки всі релігії, але також і моральність».

Вурмбранд простежив, що вимога давати клятву комунізму сягає сатанізму. «Гайгейтський цвинтар у Лондоні — центр сатанізму у Великій Британії. Саме там поховано Карла Маркса. Біля його могили й досі відбуваються таємничі обряди чорної магії. Цей цвинтар також став місцем натхнення для „гайгейтського вампіра“, який у 1970 році нападав на дівчат», — пише Вурмбранд. Чиновники КПК також вшанували це місце своєю присутністю під час візиту до Лондона.

«Один з обрядів сатанинської церкви — „чорна меса“, яку жрець проводить опівночі» — пояснює далі Вурмбранд. — «Під час ритуалу спалюють Біблію. Присутні клянуться зробити всі сім смертних гріхів, перелічених у Катехизмі католицької церкви, і ніколи не робити добрих справ. Потім слідує оргія».

Клятва, яку дає КПК, ще страшніша. Від людини вимагають навіки присвятити своє життя сатанізму Маркса. У буддизмі, коли мирянин стає ченцем, його запитують, чи він обіцяє «не вбивати жодного життя до кінця днів своїх (у цьому фізичному тілі)». Інакше кажучи, заборона на вбивство — це правило, якому ченці повинні слідувати під час свого перебування в людському світі. Але КПК хоче контролювати душу людини не лише в цьому житті, а навіть після смерті, оскільки хоче затягнути її в пекло.

«Марксистська ідеологія поширилася на третину людства. Якби можна було показати людям, що творці та члени цього руху таємно від усіх по-справжньому поклоняються дияволу, свідомо залучають сатанинські сили, то хіба така картина, яка приголомшує свідомість, не спонукала б нас до дії?» — написав Вурмбранд 1986 року у своїй книзі «Маркс і Сатана».

У минулому столітті східноєвропейські комуністичні режими впали. Проте міжнародне товариство швидко забуло про криваву бойню, влаштовану КПК на площі Тяньаньмень у 1989 році. Воно навіть надавало фінансову й дипломатичну підтримку КПК, допомагаючи режиму стати основною глобальною економічною структурою, яка наражає на небезпеку весь світ.

Цензура та дезінформація КПК принесли нескінченні лиха Китаю та всьому світу, особливо протягом останніх трьох років пандемії. Настав час засвоїти цей урок і відкинути комуністичну ідеологію, перш ніж вона знищить світ.