Спогади про лекції Закону Вчителя в Харбіні

З дитинства я любив читати. Я читав багато різних книг і навіть деякі буддійські та даоські книги. Вони змусили мене замислитися про життя, і в другому семестрі на першому курсі університету я купив журнал про цігун.

На обкладинці журналу була фотографія Вчителя Лі, засновника Фалуньгун (Фалунь Дафа), який сидів у медитації. Журнал знайомив читачів із вправами Фалуньгун і теоріями цієї практики. Прочитавши статтю, я дуже зацікавився цією практикою і почав вивчати рухи вправ Фалуньгун згідно з картинками й поясненнями, представленими в журналі. Я відчув сильне тепло та енергію в тілі й усвідомив, що ця практика суттєво відрізняється від усіх інших. Коли я вивчав Фалуньгун самостійно, іноді я міг бачити стовп золотого кольору над своєю головою, який підіймався в небо. Згодом я дізнався, що Вчитель Лі приїжджає до Харбіна, щоб прочитати курс лекцій, тож за місяць до початку лекцій я купив квиток, щоб не пропустити цю подію.

5 серпня 1994 року, у перший день, коли Вчитель читав лекції й навчав вправ, я заздалегідь пішов на місце проведення лекцій — хокейний критий стадіон Фейчі. Чотири тисячі практикувальників прийшли туди. Несподівано арена вибухнула оплесками. З'явився високий і міцний чоловік. Учитель Лі виглядав добрим і величним.

Учитель читав лекцію простою і зрозумілою мовою. Я отримав відповіді на всі життєві питання, над якими розмірковував. Я був обмежений знаннями, яких набув раніше, оскільки вважав, що в сьогоднішніх практиках удосконалення знадобиться щонайменше кілька життів, а іноді й понад десять життів, щоб досягти успіху й просвітлення в удосконаленні. Тим, хто вдосконалюється, також необхідно було стати ченцем або черницею, щоб, удосконалюючись, вийти з Трьох Сфер або циклу перероджень. Але якщо ви практикуєте Фалунь Дафа, вам не потрібно йти в монастир. Ви можете досягти Повної Досконалості та статусу Будди протягом одного життя, удосконалюючись у суспільстві ординарних людей. Який це рідкісний шанс — як кажуть, такий шанс трапляється «один раз за мільйони років»!

Лекція Закону щодня починалася о 18:00 і закінчувалася о 20:00. Це відбувалося під час канікул, тому я написав заяву з проханням залишитися в університеті. Усі студенти залишалися в одному великому гуртожитку, і я щодня ходив на стадіон, де проводилися лекції.

Коли я в перший день слухав Закон Учителя, я усвідомив, що Фалуньгун є справжнім великим шляхом удосконалення в Будду. Приміщення, у якому проводилися лекції, вміщало 4000 осіб, але в ньому було дуже тихо. Милосердний Закон Учителя наповнив приміщення. Я відчував, як холодна ці виходила з мого тіла, і воно ставало все легшим і легшим. Після того, як Учитель закінчив читати лекцію, один практикувальник демонстрував на сцені рухи вправ, у той час, як Учитель спускався до зали й поправляв рухи практикувальників. Після того, як я повернувся в гуртожиток, я знову зробив першу вправу, пішов спати та відразу ж заснув. Наступного дня я відчув, що моя свідомість була дуже чистою.

Другого дня, коли Вчитель розповідав про відкриття Небесного ока, я відчував, ніби моя голова розпухла й оніміла. Кольоровий екран з'явився переді мною, показуючи сцени в інших просторах. Пізніше я набув деяких надприродних здібностей, про які говорив Учитель.

Найбільше мене здивувало те, що більшість практикувальників, які перебували в залі, слухали лекцію Вчителя не в цьому фізичному просторі. Натомість Учитель перемістив їх до свого Небесного царства, де вони слухали Закон. Не тільки практикувальники, а й багато божественних істот у різних просторах слухали Закон. Життя, що перебувають у мікроскопічних світах, що містяться в кожній частинці повітря, — усі слухали лекції Закону Вчителя.

Деякі з них були в образі буддистів, як на стародавніх картинах; деякі були в образі даосів; а деякі були в образі західних богів. Образи деяких із цих богів ніколи не були описані в жодній історичній книзі. Волосся деяких богинь було фіолетового кольору, а їхні зіниці були кольору стиглого винограду. Над їхніми головами був білий ореол, а їхні тіла були оточені величезним фіолетовим ореолом. Вони всі були в білому одязі, а їхні спідниці були оздоблені неймовірно красивими золотими стрічками. На них були вдягнені корони з бузкового кристала, і красиві прикраси висіли на їхніх шиях і зап'ястях. Вони мали священний та урочистий вигляд, а їхню красу неможливо описати. Деякі боги не були в образі людини. Вони виглядали як Ваджра, і вони також були величними та священними. Я побачив, що живі істоти в незліченних просторах слухають Закон на колінах. Жодна жива істота не стояла й не сиділа, слухаючи Закон. Тільки практикувальники в залі сиділи, слухаючи Закон. Мені стало соромно за себе. Я намагався запам'ятати кожне слово Закону Вчителя. Я концентрувався, щоб нічого не пропустити. Я дуже старався запам'ятати слова Вчителя, поки не купив книгу «Чжуань Фалунь».

На третій день я побачив, що Вчитель у фізичному тілі читав лекцію тут, тоді як тіла Будди Вчителя на різних рівнях читали лекції в різних просторах, і водночас вони робили великі мудри. Гун, надприродні здібності та Фалунь виходили з тіла Вчителя й опускалися на тіла практикувальників у різних просторах. Деякі практикувальники саме там отримали Фалунь, який був поміщений у нижню частину їхнього живота.

Того вечора в гуртожитку я виконував другу вправу, і величезний Фалунь постійно обертався між моїми руками. Я відчував, як потоки енергії проходили через моє тіло й руки. Я відчував оніміння, але водночас відчував, як хвилі енергії проходили через мене.

Навколо мене було 48 стародавніх богів-воїнів, одягнених у шоломи й обладунки. Вони виглядали серйозними, з широко розплющеними очима й блискучою зброєю в руках, готовими захищати мене. Ближче до мене перебували вісім богів у золотому вбранні. Вони дивилися вдалину й тримали у своїх руках гостру зброю. Якомога далі від мене перебували 16 небесних драконів різних кольорів (більшість із них були золотого й блідо-блакитного кольору). Кожен дракон був десятки метрів завдовжки, і в них була гарна луска та блискучі очі, і вони весь час рухалися, велично охороняючи місце. Дракони за своїм бажанням могли стати великими або маленькими. В одному величезному просторі, де не було ніяких інших життів, тільки Тіло Закону Вчителя літало в повітрі й дивилося на мене з милосердною усмішкою. Я більше не міг контролювати себе. Сльози радості покотилися по моїх щоках, і я зрозумів, що я мав долю вдосконалюватися в цьому житті. Я тепер був на шляху вдосконалення та повернення додому.

На четвертий день я відчув сонливість, коли слухав Закон. Я знав, що Вчитель очищав моє тіло. Я намагався розплющити очі й не заснути, але незабаром я побачив, як Тіло Закону Вчителя витягло десятисантиметрового хробака тілесного кольору з лівого боку мого мозку. Хробак боровся й випускав багато слизу, видаючи пискливі звуки. Несподівано моє тіло стало легким, і я більше не хотів спати. Після того, як Учитель закінчив читати лекцію, я побачив, що поруч із практикувальницею, яка проходила повз мене, йшло її безсмертне немовля, віком 13-14 років. Воно також було жіночої статі й виглядало чистим і священним. Я був трохи здивований. Використовуючи свої надприродні здібності «далекобачення» і «надздібність бачити долю», я дізнався, що вона почала практикувати Фалуньгун 1993 року, і що менш ніж за два роки вже досягла такого високого рівня. Дафа такий великий! Це було неможливо для будь-якої іншої сьогоднішньої практики, що існує на цій планеті. На п'ятий день курсу лекцій Учитель відкрив пам'ять моїх колишніх перероджень, і вони з'явилися переді мною. Мене найбільше вразило те, що за часів династії Мін я слідував за Вчителем, займаючись удосконаленням. Учитель зробив на мені дві позначки: одну на моєму Небесному оці, й одну на моєму серці. Один практикувальник, який сидів поруч зі мною, працював на заводі з виробництва сталі й металу Лінюань у провінції Ляонін. Одного разу він був учнем Шак'ямуні, коли Шак'ямуні жив на землі. Він прийшов із далекого красивого небесного царства. Коли я повернувся в гуртожиток і почав виконувати вправу «З'єднання двох полюсів», я побачив, що мої тіла в інших просторах були величезними, і що моє тіло більше не складалося з фізичної плоті.

На шостий день, коли я слухав Закон Учителя, я відчув, що моє тіло в інших просторах стає дедалі більшим і більшим. Моє тіло й свідомість були занурені в сяйво світла Будди Вчителя, і я відчував спокій і щастя. Я хотів, щоб час зупинився, і щоб я міг навічно залишитися з Учителем. Коли Вчитель продовжував читати лекцію, у деяких нових практикувальників виникли стовпи Гун над головами. Стовпи Гун над головами ветеранів-практикувальників стали яскравішими. Практикувальники, які перебували в лекційній залі, занурилися у велику доброчесність Учителя, і були посилені Законом Учителя й підняті на такий високий рівень, який навіть неможливо уявити собі на землі.

Протягом наступних двох днів Учитель читав по дві лекції на день. Коли я виконував вправу «Круг неба Фалунь», то помітив, що механізм ці мого фізичного тіла рухався, і водночас у глибшому просторі величезна зоряна система рухалася й оберталася з мерехтливими в ній зірками. Це захоплювало й вражало своєю красою.

Коли Вчитель говорив про принцип «хто практикує, той і здобуває Гун», я відчув більшу рішучість удосконалюватися за Дафа. Коли я вивчав п'яту вправу «Метод посилення чудотворної сили», я несподівано виявив, що в моєму животі перебуває Безсмертне немовля, що випромінює золоте сяйво. Воно було 8-10 сантиметрів заввишки й сиділо на квітці лотоса. Воно мало образ Будди зі світлим блакитним волоссям і в каш'ї, і виглядало дуже чистим і священним.

В останній день Учитель відповідав на запитання практикувальників. Практикувальники також попросили Вчителя знову зробити для нас велику мудру. Коли Вчитель виконував велику мудру, тіло Будди Вчителя в різних просторах випромінювало сильне золоте світло, яке входило в тіла практикувальників. Майже з кожним практикувальником, який відвідав лекції, відбулися величезні зміни, і їхні тіла стали прозорими. Завдяки посиленню Вчителем, тіла практикувальників випромінювали яскраве світло. Коли Вчитель закінчив виконувати велику мудру, зал знову вибухнув бурхливими оплесками.

Учитель закінчив читати свої лекції в Харбіні. Практикувальники з різних куточків країни не хотіли їхати. Коли я збирався йти, я побачив Просвітлених у кожному просторі, які встали на коліна перед Учителем, з величезною вдячністю й глибокою повагою в серці. Незліченні кольорові пелюстки квітів падали з неба, випускаючи свій тонкий аромат. Навіть через кілька днів я міг відчувати запах цих квітів. Мої однокурсники в гуртожитку запитували, чи наніс я на своє обличчя якийсь крем, бо воно виглядало дуже гарно й випускало приємний аромат. Вони також могли відчути небесний аромат. Потім боги повернулися у свої царства, радіючи, що отримали Закон.

Коли я вийшов із лекційної зали, я побачив багато практикувальників, які обмінювалися досвідом. Деякі з них планували поїхати в Яньцзи, щоб відвідати там лекції Вчителя. Я побачив у повітрі двох Бодхісатв. Одна з них сказала: «Життя, які можуть отримати Закон, є чудовими!» Інша сказала: «Так, вони пройшли через незліченні випробування. Тільки один із десятків тисяч обрав стати учнем Дафа...»

Я не повною мірою зрозумів внутрішнє значення слів Бодхісатв. Тільки через багато років, удосконалюючись у період Виправлення Закону, я зрозумів частину цього. У той час я відчував, що мені так пощастило отримати Закон.

Минуло вісімнадцять років. Незабутні спогади цих років регулярно з'являються в мене. Пройшовши через злети й падіння за останні 18 років, я зміг подолати випробування життя і смерті. З егоїстичної людини я перетворився на того, хто здатен відмовитися від власних пристрастей, ставити інших на перше місце й без вагань жертвувати собою, щоб захистити Закон та інтереси живих істот. Сьогодні я використовую свою ручку, щоб записати ці незабутні спогади й поділитися ними з практикувальниками. Цим я також хочу підтвердити величний період Виправлення Закону, коли ми перебуваємо разом з Учителем і з мільйонами інших практикувальників.

Я ніколи не забуду велич Учителя, що рятує нас!

Милосердя Вчителя не можна забути!

Шань Юн