(Minghui.org) Я практикую Фалунь Дафа понад 20 років, але раніше зовсім не мала бажання виконувати вправи. Здавалося, це було для мене тягарем. Я ставилася до вправ як до завдання, яке мала виконувати щодня. Я дивилася в себе й думала, що це лінь, прагнення до комфорту й карма, з якою мені доводиться боротися.
Нещодавно до мене приїхала тітка. Вона побожна християнка й дуже цікавиться самовдосконаленням. Я запропонувала їй разом зі мною щодня вивчати Фа й виконувати вправи, на що вона охоче погодилася. Вона має чудовий передвизначений зв’язок із Дафа. Тітка може виконувати другу вправу годину, а в медитації просидіти дві години. Чотири рази поспіль до неї уві сні приходив Учитель, даючи підказки!
Щоб допомогти тітці правильно виконувати вправи, я кілька разів уважно переглянула відео з інструкціями до вправ. Я була вражена, коли побачила, що багато моїх рухів виявилися неточними. Наприклад, коли я опускала руки, виконуючи рух «Татхагата вливає енергію в маківку» з першої вправи, мої долоні були повернуті вниз. Наприкінці вправи, коли руки рухаються з Хеши вниз, щоб перекрити долонями нижню частину живота, я малювала півкола обома руками, замість того, щоб просто їх опустити. Під час третьої вправи, коли руки рухаються вгору та вниз у протилежних напрямках, рука, яка рухається вниз, повинна бути перед ногою, а я тримала її збоку. Тітка сказала мені: «Ти повинна виконувати вправи чітко, інакше все буде марним, і тіло не зможе перетворитися». Мені стало соромно, коли я це почула! Хіба не Вчитель за допомогою тітки сказав це мені?
Ми виконували вправи разом понад місяць. На той час мої рухи здебільшого досягли норми. Зараз мої відчуття під час виконання вправ значно відрізняються від колишніх: енергетичне поле стало дуже сильним, відчувається тепло в усьому тілі. Я помітила, що мої руки слідують за енергетичними механізмами, які встановив Учитель. Загалом, я почуваюся дуже розслаблено, комфортно та невимушено. Раніше я не мала такого стану. Коли я це зрозуміла, мені стало водночас і сумно, і радісно. Якщо раніше я не хотіла виконувати вправи, то тепер із «нетерпінням» чекаю на те, щоб їх зробити. Раніше мені хотілося якнайшвидше закінчити практику, а тепер хочеться робити її якомога довше. Я відчуваю, як асимілююся з Фа.
Учитель сказав: «Гун — це Фа, а Фа — це Гун; адже дух сам собою є матерією» («Лекція Закону на конференції Фа в Г'юстоні»). Я зрозуміла, що коли рухи у вправах точні (відповідно до критеріїв Усесвіту), людина асимілюється з еталоном Усесвіту, і тоді розчиняється в Законі, почувається розслаблено, комфортно та невимушено!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
