Історія про даоса Фей Чанфана, який наприкінці життя втратив магічний талісман

(Minghui.org) Фей Чанфан був чиновником у місті Жунань за часів династії Хань, яка існувала близько 2 тисяч років тому. Розповідь про Фей Чанфана задокументована в книзі «Історія пізньої династії Хань» у розділі під назвою «Біографії людей із магічними здібностями».

Фей Чанфану був підпорядкований місцевий ринок. Якось він побачив незвичну картину — старий даос, який продавав ліки на цьому ринку, стрибнув у винний гарбуз (глечик із гарбуза) і зникнув. Відтоді це повторювалося щодня. Ніхто на ринку, окрім Фея, цього не бачив, тож Фей розумів, що ця людина незвичайна.

Бажаючи вийти за межі звичайного світу, Фей одного дня відвідав старого даоса й приніс йому в подарунок вино та в'ялене м'ясо. Старий чоловік наказав йому прийти наступного дня. Коли Фей прийшов, даос запропонував йому подивитися у шийку винного гарбуза.

Коли Фей підійшов до глечика, то на свій великий подив виявив, що там існує цілий світ із розкішними павільйонами, красивими будинками та іншою вишуканою архітектурою. Старий розповів, що колись був Просвітленим, але в покарання за скоєні помилки мусив стати людиною.

«Тепер, коли я вже розплатився з боргами, я маю повернутися. Чи підеш ти зі мною? Внизу стоїть невеликий глечик із вином, і нам потрібно випити з нього перед тим, як піти».

Фей відправив свого працівника за глечиком вина. Однак його працівник не зміг підняти глечик — попри маленький розмір, він виявився занадто важким. Тоді Фей відправив ще десять чоловік, але вони однаково не змогли зрушити глечик з місця. Старий засміявся, спустився вниз і, зачепивши глечик одним пальцем, приніс його нагору. У такий спосіб даос хотів показати Фею різницю між звичайними людьми та безсмертними. У глечику містився лише літр вина, але вони пили весь день, але так і не випили його до кінця.

Фей захотів вирушити зі старим, щоб досягти Дао й стати безсмертним, але хвилювався через те, що його родичі переживатимуть через його зникнення. Тоді даос відрубав шматок бамбука заввишки з Фея та звелів йому повісити його за будинком. Після того, як Фей виконав цю вказівку, бамбукова палиця перетворилася на зображення Фея. Родичі подумали, що він повісився й поховали його.

Фей пішов за даосом по віддаленій гірській стежці, що поросла колючими кущами. Коли вони дійшли до місця, неподалік від якого було чутно рикання тигрів, даос залишив Фея на самоті, але той не злякався. Через деякий час даос повернувся та привів його у хатину, де велів лягти спати в порожньому приміщенні. Над Феєм під стелею висів величезний камінь, обв’язаний тонкою мотузкою, що утримувала камінь від падіння. У цей момент Фей також побачив, що мотузку почала гризти тварина. Попри це, Фей не відчував страху й зберігав спокій, навіть коли мотузка ось-ось мала порватися. Так він пройшов іще одне випробування життям і смертю.

Даос повернувся й сказав Фею: «А ти справді гідний учень!» Потім він вказав Фею на фекалії, у яких повзали личинки, та велів йому з’їсти їх. Однак на цей раз Фей не зміг виконати прохання свого вчителя.

«Як шкода, ти майже досяг Дао...» — сказав старий даос і вирішив відправити його назад у світ людей, щоб він міг продовжити свою практику.

На прощання старий дав Фею талісман і сказав, що з його допомогою він зможе відганяти примар і злих духів, а потім вручив палицю й звелів їхати на ній. «Вона відвезе тебе додому», — сказав він.

Фей швидко повернувся додому. Родичі не повірили, що це він, бо, за їхніми словами, Фей помер ще десять років тому. Фею ж здавалося, що минуло лише десять днів. Він розповів членам сім'ї, що замість нього вони поховали бамбукову палицю та змусив їх відкрити труну, щоб довести, що він не помер.

Відтоді у Фея з'явилися надприродні здібності. Він міг лікувати хвороби й батогом виганяти примар. Іноді в той самий день люди бачили Фея в різних місцях, між якими лежала відстань сотні кілометрів. Фей Чанфан став широко відомою людиною, і про нього почало ходити багато незвичайних історій.

Але одного дня Фей через свою необачність втратив талісман, який дав йому майстер, і тоді привиди, які його ненавиділи, прийшли, щоб його вбити.

Су Че, відомий учений і чиновник династії Сун, дав коментар про смерть Фея у своїй книзі. Су вважав, що річ не в тому, що Фей втратив талісман, а в тому, що він втратив бажання щиро слідувати Дао. Як наслідок, майстер вирішив забрати в нього надздібності, даровані талісманом. Це і стало причиною його смерті.

В історіях про вдосконалювальників у минулому говорилося, що майстри завжди обирали в учні хороших людей. Фей мав великий потенціал для практики в Дао, і саме тому старий даос намагався допомогти йому позбутися людських уявлень, показавши світ у винному гарбузі та бездонний винний глечик. Старий не відмовився від Фея після того, як той не пройшов останнє випробування, і дав йому талісман, щоб учень міг і далі практикувати в людському світі. У своїй книзі Су сказав, що за допомогою талісмана Фей часто показував чудеса, і багато хто ним захоплювався. Однак коли в нього проявилося прагнення до слави та матеріальної вигоди, він перестав шукати Дао, й відтак у нього забрали надприродні здібності.

Якщо людина досягає певних результатів у практиці, але починає концентруватися на якихось своїх досягненнях, то перестає прагнути Дао. Стандарти для людей, які хочуть досягти високих рівнів Даоса або Будди, звісно, вищі й суворіші ніж вимоги до звичайних людей. Ось такий урок ми можемо винести з цієї історії.