Повернення до вдосконалення та проходження випробування хвороботворною кармою

(Minghui.org) На початку 2020 року ми з дитиною приїхали жити до моєї матері, яка теж практикує Фалунь Дафа (Фалуньгун). Школи тоді були зачинені через пандемію COVID-19. Поки ми перебували в мами, я пройшла серйозне випробування хвороботворною кармою. Я дуже вдячна Вчителю за все, що тоді зі мною сталося. Мама й інші практикувальники з мого рідного міста дуже мені допомогли.

Оскільки район був закритий через COVID-19, ми залишалися вдома й щодня вивчали Фа. Наше життя було мирним й змістовним. Одного дня я помітила невелике ущільнення в лівій груді, яке трохи боліло. Я залишалася спокійною і далі читала Фа, але не дивилася в себе й не відправляла праведних думок, щоб нейтралізувати хвороботворну карму.

Ущільнення збільшувалося й біль посилювався. Моє серце стало неспокійним, почали з'являтися негативні думки, які я ігнорувала. Хоча моя мати лікар, я нічого їй не казала, оскільки боялася, що вона розглядатиме проблему з позиції лікаря й почне хвилюватися. Пізніше я зрозуміла, що це занепокоєння, насправді не виходить із моєї істинної природи, а швидше спричинене розумовою кармою, яка використала мій страх й ізолювала мене.

Я багато вивчала Фа й почала вчити його напам'ять. Мені подобалося завчати Фа, оскільки завдяки допомозі Вчителя, запам'ятовування проходило досить швидко. Іноді я могла запам'ятати абзац, прочитавши його двічі. Я просила дитину перевіряти мене, чи не пропустила я якесь слово, чи не додала щось зайве. Коли я не вивчала Фа, мене переповнювала розумова карма. Я відкидала ці думки і це мене дуже стомлювало.

Пухлина потроху зростала. Шкіра на грудях стала тонкою і прозорою настільки, що можна чітко бачити кровоносні судини. Мої груди стали червоно-фіолетового кольору, твердими й гарячими, і було дуже боляче до них торкатися. Якось перед тим, як прийняти душ, мене охопив сильний страх. Я не хотіла знімати одяг, бо не воліла бачити свої розпухлі груди. Однак тієї миті я зрозуміла, що ці думки не мої, а ситуація з грудьми — це лише ілюзія. Учитель захищає мене, і я не маю проблем. Чому я маю боятися цього, якщо це ілюзія? У міру того як змінювалося моє мислення, я наповнювалася праведними думками.

Біль і пухлина майже не впливали на моє повсякденне життя. Біль тривав лише кілька секунд, три-чотири рази на день і виникав тільки тоді, коли нікого не було поруч. У серці я повторювала: «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао). Я знала, що Вчитель узяв більшу частину болю на себе. Але такий біль із подібними симптомами все ж був би нестерпним для тих, хто не практикує Фалуньгун.

Оскільки я практикувала Фалунь Дафа зовсім недовго, то ще не досягла ясного розуміння Фа, хоча й старанно вивчала його. Якось уночі мені наснився сон, у якому мене тягли до гільйотини кілька сильних чоловіків, а далі поклали мою голову під ніж. Я закричала: «Не вбивайте мене!», але мені все ж відрубали голову. Я прокинулася й не могла знову заснути. Мої думки були зайняті лише побаченим уві сні. Я була вражена й налякана, гадала, що маю померти.

Я більше не могла цього терпіти, тому поділилася з мамою своїми фізичними й душевними стражданнями. Тоді мати відвела мене до однієї практикувальниці додому, уся сім’я якої практикує Фалунь Дафа. Тож я розповіла їм свою історію.

На мій подив, їх не стурбувало моє здоров'я. Натомість вони похвалили мене за вдосконалення й моє бажання впоратися із ситуацією, спираючись на Фа. Я також плакала, коли розповідала їм свій сон. Я думала, що вони почнуть хвилюватися, але вони усміхалися й сказали, що це добре, бо померла та частина мене, яка складалася з пристрастей і карми, а не справжня «я».

Після їхніх слів мені полегшало. Так, я ж бачила гільйотину зі сторони. Убили не справжню мене. Я зрозуміла, що я маю більше вивчати Фа. На той час я прочитала всі лекції, які Вчитель давав у різних місцях, лише один раз. Я зрозуміла, наскільки важливо більше вивчати Фа. Якби я не мала ясного розуміння, то зіткнувшись із випробуваннями, могла б легко потрапити в одну з пасток, які розставили старі сили.

Мені пообіцяли залучити більше практикувальників для відправлення праведних думок і для спілкування зі мною. Повернувшись додому, я зосередилася на читанні й запам'ятовуванні Фа. Я залишалася спокійною. Мама не переживала за мене так сильно, як я думала. Вона сказала, що Вчитель піклується про все. Вона виконувала значну частину домашніх обов’язків, щоб я мала більше часу для вивчення Фа.

Через кілька днів ми знову пішли до тієї практикувальниці. Тоді до неї також приїхали двоє співучнів років шістдесяти. Вони прибули з віддаленого села спеціально заради мене. Ми разом відправляли праведні думки й дивилися в себе. Вони розповіли нам, як їздили до Пекіна, щоб виступити на захист Фалунь Дафа. Одна співучениця, у якої відкрилося небесне око, поділилася кількома дивовижними історіями. Перед тим як ми збиралися йти, вона сказала, що навколо моїх грудей є чорна карма, але зі мною все буде гаразд. Вона запитала, чи маю я сумніви щодо свого вдосконалення.

Повернувшись додому, ми з мамою почали робити вправи. Я відчула, що якась рідина стікає по моїх грудях до живота. Я зрозуміла, що з грудей виходить щось погане, і вигукнула: «Мамо, Учитель піклується про мене!» Мама ввімкнула світло, розстебнула мою кофтинку й побачила, як із грудей витікає темно-зелений гній. Це були виділення з неприємним запахом, які забруднили моє ліжко, одяг і підлогу. Я тремтіла від хвилювання. Мама все одразу прибрала. Я лежала в ліжку, але через сильне збудження не могла спати. Я була дуже вдячна Вчителю.

Брудна рідина з неприємним запахом, виходила ще наступні кілька днів, але я й далі жила своїм звичайним життям. Рана на грудях невдовзі загоїлася, залишився лише тонкий і неглибокий шрам.

Я почала практикувати Фалунь Дафа з мамою ще в дитинстві, але коли виросла, заблукала в суспільстві звичайних людей. Я втратила багато років, перш ніж повернулася до Дафа. Дякую, Учителю, що не відмовилися від мене. Дякую, милосердний Учителю за те, що захищаєте мене. Єдиний спосіб, яким я можу віддячити Вчителеві — це старанно вдосконалюватися!