Дивовижний досвід удосконалення 80-річної жінки

(Minghui.org) Зараз мені 81 рік, я живу в сільській місцевості, ніколи не ходила до школи, тому не вмію ані читати, ані писати. Влітку 1997 року я почала практикувати Фалунь Дафа, і зараз я маю гарне здоров'я. Хоча мені вже за 80, я ходжу пішки й працюю не менше ніж 50-60-річні люди. І справді відчуваю, що молодшаю.

Зникнення симптомів інсульту

До того, як я отримала Фа, у мене стався інсульт, через який ноги й ступні часто німіли. Упродовж року я приймала ліки, постійно відчувала біль і часто гнівалася без причини. Чим більше гнівалася, тим гіршим ставав мій стан.

Одного разу, влітку 1997 року, я почула, як мій племінник сказав: «Практика Фалунь Дафа допомагає позбутися хвороб», й одразу захотіла навчатися. Наступного вечора я пішла до сусідів, щоб подивитися відеозапис 9 лекцій Учителя Лі, а наступного ранку вже вивчила вправи Фалунь Дафа.

Поглиблюючись у вивчення Фа, я зрозуміла, що мою хворобу не можливо вилікувати за допомогою ліків, тож я викинула їх і відтоді не приймала жодних. Після недовгої практики моя хвороба зникла: запаморочення голови минуло, я почала ходити нормально й перестала бути напівпаралізованою людиною, якою була раніше. Коли моя сім’я побачила зміни, що сталися зі мною, то всі почали підтримувати Дафа.

Цвях ледь не проштрикнув мою ногу наскрізь, але вона відновилася після виконання вправ

Був ще один випадок, який вразив моїх дітей, які не практикували Дафа. Позаминулої осені я випадково наступила на цвях. Цвях був таким довгим і товстим, що ледь не проштрикнув мою ногу наскрізь, і вона одразу набрякла. Молодший син негайно відвіз мене до лікарні в сусіднє село, де мені обробили рану й виписали ліки.

Повернувшись додому, син попросив мене прийняти ліки, але я відмовилася, сказавши, що зі мною все буде гаразд, якщо я виконуватиму вправи Фалунь Дафа. Але син почав наполягати й зрештою я випила таблетку, однак вона не допомогла — набряк на нозі збільшувався.

Наступного дня син зателефонував моїй дочці й попросив її допомогти переконати мене піти до лікарні. У результаті вони насильно відвезли мене до лікарні для внутрішньовенної терапії. Після трьох днів крапельниць покращення не настало, і набряк не спадав.

Я сказала синові, який супроводжував мене: «Ці уколи марні. Я більше не робитиму їх. Повернуся додому й зроблю вправи».

Коли лікар запитав сина, які вправи я роблю, він відповів: «Вона практикує Фалунь Дафа».

Лікар сказав: «Якщо вона не залишиться на лікуванні, не звинувачуйте мене, якщо щось піде не так».

Я відповіла: «Усе гаразд, відпустіть мене додому. Я практикуватиму, і зі мною все буде добре».

Син запитав лікаря: «Як Ви думаєте, скільки часу їй знадобиться, щоб одужати?»

Я відповіла: «Два дні». Зрештою я повернулася додому, щоб виконувати вправи, і за два дні моя нога відновилася. Діти були дуже щасливі, і з того часу вони всіляко підтримували мою практику.

Застосування праведних думок для лікування від укусу собаки

У позаминулий рік, одного літнього вечора, я пішла розносити матеріали з роз’ясненням правди. Я побачила, що ворота одного будинку були відчинені, тож увійшла, щоб залишити матеріали на дворі. Раптом вибіг великий собака й почав кусати мене за ногу. Я відчула, що він кусає її досить глибоко.

Але я не злякалася. Відправивши праведні думки, я доторкнулася до голови собаки й прошепотіла: «Не кусай і не гавкай. Я тут, щоб урятувати твого господаря». Собака, ніби зрозумів мене, він відпустив ногу й тихо пішов геть. Я і далі розносила матеріали по сусідніх будинках, і собака більше не гавкав.

Роздавши всі матеріали, я оглянула ногу. На ній не було нічого, навіть сліду від зубів. Це — дивовижно. Я знала, що це Вчитель захистив мене. Коли я розповіла про це практикувальникам у групі вивчення Фа, їх це дуже зворушино. Я справді відчула, що Вчитель був поряд зі мною тоді.

Мати змогу читати «Чжуань Фалунь»

Оскільки я ніколи не ходила до школи, то була неписьменною. Коли я бачила, як інші практикувальники вивчають Фа, я так хвилювалася, що не могла спати ночами, постійно гадала, коли ж зможу читати сама. Я вивчала Фа в невеликій групі, і коли практикувальники читали книгу, я мовчки слідувала очима за текстом. Коли я сама читала вдома і зустрічала слово, яке було мені невідоме, я просто задумалась над ним – і в моїй голові щось «клацало», після чого я відразу зрозуміла, як його вимовити.

Я знаю, що це Вчитель навчав мене. Отже, я отримала здатність читати «Чжуань Фалунь» і вивчати Фа самостійно. Моя сім'я та практикувальники раділи за мене й казали, що це диво.

Дякую, Учителю, за Ваше милосердя й порятунок!