(Minghui.org) Кілька років тому мені наснився дуже реалістичний сон, який справив на мене незабутнє враження.
Уві сні я опинився замкненим у великому порожньому будинку, усередині якого панувала непроглядна темрява. Я міг бачити тільки зачинені масивні залізні двері. Мені дуже хотілося вибратися назовні, але двері, які були занадто важкими, неможливо було відчинити. Я почав тривожно кричати: «Я хочу вибратися! Хочу вийти!» З темряви за моєю спиною пролунав низький голос: «Чого ти хочеш?» Голос дратував мене, тому я навіть не обернувся й не подивився, хто це говорить. Я все шукав вихід і відчайдушно кричав: «Мені нічого не потрібно! Я хочу вибратися!» Потім я прокинувся.
Однак сон усе ще був яскравим у моїй свідомості. Я відчував песимізм і відчай. Замислився над тим, про що сон мені говорив. Я зрозумів, що перебуваю під контролем старих сил, імовірно, у моєму вдосконаленні виникла серйозна проблема, і старі сили використовували мою бездіяльність для того, щоб ув'язнити мене. Я мав проблему, з якою я мусив впоратися.
Мій шлях удосконалення був непростим. Я зіткнувся з великим опором і перешкодами старих сил. Вони, як тінь, слідували за мною всюди. Я запитував себе, за які мої недоліки вхопилися старі сили? Я наполегливо шукав, але за тривалий час так і не зміг знайти. Однак я не припиняв пошуки.
Щоразу, коли я думав про цей сон, мене охоплював відчай. Примітно, що щоразу, коли я вивчав Фа, розпач зникав. Дафа неодноразово пробуджував мене від зневіри та надихав рухатися вперед. Я знав, що Вчитель не відмовився від мене, учня, у якого не все виходило, і рятував мене зі скрутного становища. Я часто намагався щосили відкидати плани старих сил, постійно зміцнювати свою головну свідомість і твердо йти шляхом, визначеним Учителем Лі.
Поступово я навчився зіставляти кожну свою думку з принципами Фа й став дедалі активніше розрізняти, які думки відповідають Фа, а які — ні. Щоразу, коли виникала погана думка, я хапав її, як тільки вона з'являлася, негайно очищав її праведними думками, — і в одну мить погана думка зникала без сліду. Заперечуючи та відкидаючи негативні думки, які в мене виникали, я також зміцнював свої праведні думки, роблячи їх сильнішими, а свій розум чистішим.
Раніше я не вмів удосконалювати свої думки й дозволяв негативним думкам заповнити мою свідомість. Я не знав, як їх заперечувати й відкидати. Тільки коли справи йшли погано, я дивився в себе, щоб зрозуміти причину невдачі. Я не можу перерахувати, скільки лих я пережив, великих і малих, але поступово я зрозумів принципи Фа, яких навчав Учитель.
Учитель говорив нам:
«Коли в удосконаленні ви стикаєтеся з лихом, удосконалюйте себе й шукайте в собі! Це не означає, що ви погодилися з лихом, яке запланували старі сили, і думаєте, як вам добре в ньому вчиняти. Ні. Ми відкидаємо навіть виникнення самих старих сил і все, що вони організували. Ми не визнаємо навіть їхнього існування. Ми докорінно відкидаємо всі їхні речі. Лише тоді, коли ви відкидаєте та знищуєте їх, усе, що ви робите, має Вей Де. Ви вдосконалюєтеся не в створених ними бідах, а, відкидаючи їх, добре проходите свій шлях. Навіть знищення проявів самого їхнього лиха ми не визнаємо». («Лекція Закону на конференції Фа 2004 року в Чикаго»)
У цьому процесі були й невдачі, і важкі уроки. Я також зрозумів, що старі сили будуть посилювати в моїй свідомості ті уявлення, які ще не були усунені шляхом самовдосконалення. Коли я не знаю, як удосконалювати кожну свою думку, легко помилково вважати, що всі думки є моїми власними.
На якийсь час я послабив зусилля в удосконаленні. Я відчував, що маю занадто багато негативних думок, але був занадто зайнятий, щоб постійно їх відкидати. Я вирішив зробити перерву й не звертати на них уваги. Сам того не знаючи, «відпочиваючи», я дозволив спливти всіляким поганим думкам. Я не виявив пильності й дозволив їм розвиватися. Зокрема, я не відкинув одразу думки про переслідування. Натомість я пішов за ними й дозволив своєму розуму блукати. Незабаром я відчув боязкість у серці. Страх переслідування заповнив мій розум і тіло. Я відчував, що все і всі навколо мене принесуть мені страждання.
Зрозумівши, що перебуваю в неправильному стані, я швидко подивився в себе. За два дні я прочитав усю книгу «Чжуань Фалунь» і годинами відправляв праведні думки, щоб знищити страх у своїй свідомості. Після цього моє серце знову наповнилося спокоєм.
Озирнувшись назад, я зрозумів, що витратив багато часу на незначні справи. Щодня я вивчав Фа поспіхом, прочитуючи одну лекцію за іншою, немов поспішаючи виконати завдання. Також рідше став відправляти праведні думки. На той час я зрозумів, що послабив до небезпечної межі свою рішучість удосконалюватися.
Я глибоко усвідомив усю серйозність удосконалення, а також відчув велике милосердя Вчителя і велич Дафа. Я зрозумів важливість удосконалення кожної своєї думки, що означає постійне підтримування праведних думок. Коли відправляється праведна думка, надсилається Гун, який може миттєво знищити зло. Якщо ми щодня вдосконалюємо кожну свою думку, ми перетворюємо наші людські думки на божественні та йдемо Божественним шляхом.
Учитель сказав:
«Лише відкинувши людини почуття, побачити зможеш божественний шлях». («Відкинь людське серце, і проявиться божественний шлях», Хун Їнь VI)
Я розумію, що саме так ми маємо вийти зі старого Всесвіту й уникнути механізмів старих сил.
Пізніше мені приснився ще один сон, у якому за мною стежили. Коли я вийшов із кімнати, той, хто стежив за мною, пішов за мною. Я зрозумів, що треба злетіти, щоб він не наважився йти за мною, тому я піднявся в повітря, чим налякав його. Пізніше я повернувся до будинку, з якого щойно вийшов. Незабаром я вийшов і злетів. Люди, які стежили за мною, закам'яніли. Відчуваючи роздратування, вони сказали: «Йди, йди, ти нам більше не потрібен, ми більше не будемо тебе турбувати».
Прокинувшись, я мало не піддався радості, але тут же зрозумів, що не варто. Я не знав, як сильно Вчитель хвилювався за мене. Кожен крок уперед для учня невіддільний від наполегливої праці, спрямування Дафа та милосердя Вчителя. В іншому разі я навіть не можу уявити, яким би я був сьогодні.
Я зрозумів, що, вийшовши із цього будинку, я навчився вдосконалювати свої думки та відпустив людський спосіб мислення. Коли я полетів, я більше не чинив за планами старих сил і вийшов з-під їхнього контролю.
Коли я повернувся в будинок, за яким стежили старі сили, я послабив своє вдосконалення, і старі сили скористалися приводом, щоб знову стежити за мною та переслідувати мене. Нарешті, коли я зміг зміцнити свої праведні думки й знову злетів, старі сили побачили, що я сповнений рішучості та знаю, що робити, то відпустили мене.
Учитель давно сказав нам:
«Сьогодні свято Великодня, день божественного воскресіння! На цьому зупинюся. Нехай у цей чудовий день Пробуджена сторона учнів Дафа також воскресне!» («Лекція Закону на Нью-йоркській конференції Фа 2004 року в день Великодня»)
Минуло понад двадцять років відтоді, як Учитель вимовив ці слова. Учитель чекав і чекав, що ми будемо розвивати нашу божественну сторону. Я підвів Учителя, змусивши його чекати так довго.
Це моє розуміння на моєму теперішньому рівні. Якщо є неточності, прошу співучнів милосердно поправити мене.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
