(Minghui.org)

Під час поминальної служби «на третій тиждень» після смерті — літній чоловік із мого села несподівано запитав мене: «Ти справді практикуєш Фалуньгун? Чому ти не розповідаєш нам про свої погані вчинки?»

Я був збентежений і запитав: «Про що ви говорите? Про яку провину? Будь ласка, розкажіть мені».

«Ти вкрав кукурудзу у свого батька. Чому б тобі не розповісти нам про це?»

Я налив йому чаю, наповнив його келих вином і сказав: «Ви можете говорити будь-що, але я практикувальник Фалунь Дафа. Я намагаюся завжди говорити правду, жити за принципами: Чжень, Шань, Жень (з кит. Істина, Доброта, Терпіння) і бути хорошою людиною. Якби я щось украв, то зізнався б. Якщо не зізнався, то не крав. Насправді я нічого не крав».

На другій зустрічі, «на п'ятий тиждень», той же житель села похвалив мене, сказавши: «У тебе золоте серце. Ти простий, як квітка. Твій розум прямолінійний, як алея без найменшого вигину».

(Уривки зі статті)

* * * * * * *

Я практикую Фалунь Дафа й живу в сільській місцевості. Ми з дружиною почали вдосконалюватися за Дафа у 1997 році та практикуємо вже 28 років. Я хотів би поділитися своїм досвідом удосконалення з Учителем та співучнями.

Відновлення мого здоров'я

У жовтні 1997 року кілька практикувальників Дафа з повіту приїхали в наше село й провели заняття, щоб познайомити з Фалунь Дафа, показавши відеозаписи семінарів Учителя з навчання Фа. На той час я мав серйозні проблеми з шлунком, і я всюди шукав лікування. Я пробував традиційну китайську медицину та навіть народні засоби, але нічого не допомагало. Хоча я дуже страждав від своєї хвороби, але почав удосконалюватися за Дафа не з цієї причини — я просто знав, що Дафа несе добро.

Незабаром після того, як я почав практикувати, усі мої проблеми зі здоров'ям зникли. Після виконання вправ я мав помітні відчуття. Під час другої вправи «Метод стовпа Фалунь» мені здавалося, ніби я літаю в повітрі, а пальці ніг ледь торкалися землі.

Учитель сказав:

«Якщо в тебе все тіло пробито досить добре, ти підстрибуватимеш. Ти відчуватимеш, що піднімаєшся вгору, що відриваєшся від землі». (Лекція восьма, Чжуань Фалунь)

Я відчув, як енергетичні канали в тілі відкрилися, і воно стало легким та вільним від хвороб. Це було таке чудове почуття.

Вивчення Фа, поширення Фа та покращення характеру

Коли я тільки почав удосконалюватися за Дафа, то був дуже натхненний і прагнув вивчати Фа. Як у фермерської сім'ї, у нас завжди було багато роботи з вирощування врожаю та розведення худоби. Щоб усе встигати, я бігав підстрибом, не ходив, а біг. Я намагався економити якнайбільше часу, щоб у мене залишалося більше часу на вивчення Фа та виконання вправ.

Коли я нарешті заощадив достатньо грошей від продажу саджанців дерев, то купив трактор. Я використав його, щоб возити практикувальників навколишніми повітами, фермерськими ринками, міськими ярмарками та селами, щоб розповідати людям про Фалунь Дафа. Я прагнув жити за принципами Дафа: Чжень, Шань, Жень і бути доброю людиною.

Під час поминальної служби «на третій тиждень» після смерті — літній чоловік із мого села несподівано запитав мене: «Ти справді практикуєш Фалуньгун? Чому ти не розповідаєш нам про свої погані вчинки?»

Я був збентежений і запитав: «Про що ви говорите? Про яку провину? Будь ласка, розкажіть мені».

«Ти вкрав кукурудзу у свого батька. Чому б тобі не розповісти нам про це?»

Я налив йому чаю, наповнив його келих вином і сказав: «Ви можете говорити будь-що, але я практикувальник Фалунь Дафа. Я намагаюся завжди говорити правду, жити за принципами: Чжень, Шань, Жень і бути хорошою людиною. Якби я щось украв, то зізнався б. Якщо не зізнався, то не крав. Насправді я нічого не крав».

На другій зустрічі, «на п'ятий тиждень», той же житель села похвалив мене, сказавши: «У тебе золоте серце. Ти простий, як квітка. Твій розум прямолінійний, як алея без найменшого вигину».

Підрядник із нашого села виграв державний контракт на прокладання кабелів уздовж провінційної автомагістралі. Йому потрібна була допомога в копанні траншей біля в'їзду в наше село, і він найняв мене. Коли ми викопали траншею завглибшки один метр і завширшки десять метрів, підійшов один із жителів села та попросив у мене лопату, щоб засипати траншею. Я не дав йому лопату, і він почав лаятись та ображати мене.

Я не дозволив цьому вивести мене з рівноваги. Коли підрядник наказав мені побити його, я усміхнувся: «Якби я це зробив, хіба все моє вдосконалення не було б марним?» Пізніше я дізнався, що в хлопця пропало кілька кіз, тому був пригнічений і напився. Це пояснювало його погану поведінку того дня. Я був радий, що зберіг спокій і не став із ним сперечатися. Я знав, що пройшов випробування.

Роз'яснювати правду щиро

Компартія Китаю заборонила Фалунь Дафа та розв'язала загальнонаціональне переслідування в липні 1999 року. Я почав роз'яснювати правду про Дафа з усією серйозністю. Я їздив на мотоциклі околицями, роздаючи матеріали та розвішуючи плакати, щоб люди знали, що Дафа несе добро. Я робив це день у день, у будь-яку погоду. Не можу навіть порахувати, скільки разів я ковзався, спотикався й падав під час цих поїздок за всі роки, але, як не дивно, я ніколи не відчував болю.

Ми групою вирушили до Пекіна, щоб звернутися до центрального уряду. Коли ми повернулися, секретар сільського парткому покликав нас до кабінету. До нього приєдналися троє поліціянтів із району та побили нас. Місцеві присутні чиновники стояли й дивилися, але ніхто з них не наважувався нічого сказати. Заступник начальника поліції посадив мене на підлогу й вдарив по лівій щоці, потім по правій, потім по лівій... поки нарешті не втомився та зупинився. Я не відчував жодного болю. Я знав, що Вчитель, мабуть, витримав це за мене.

Після Нового року ми вийшли вночі та розвісили плакати з написом «Фалунь Дафа несе добро» у різних місцях по всьому селу. Один із мешканців села сказав мені: «Хтось розвішав усюди плакати Фалунь Дафа, напевно, скопійовані з комп'ютера. Це не можеш бути ти — у тебе не такий акуратний почерк». Але почерк був мій. Мені було приємно, що він уважав мій почерк акуратним. Іноді ми виходили рано-вранці, а іноді пізно ввечері, щоб поширювати матеріали Дафа й розклеювати плакати.

Якось я написав фарбою з балончика: «Нехай Небеса знищать КПК» на стовпі електропередачі в сусідньому селі. Він там уже багато років. Люди вішають оголошення на стовп, але ніхто не вішає оголошення поверх напису.

Якось у селі я побачив стіну, обвішану фотографіями лідерів компартії, і вирішив щось із цим зробити. Увечері ми з практикувальником вирушили туди та зафарбували всі фотографії. Пізніше жителі села знесли всю облицювальну плитку на стіні.

У день свята Місяця я закінчив денну роботу в полі й пішов додому. Я не став готувати вечерю, бо хотів раніше вирушити до сусіднього села, щоб роздавати матеріали з роз'ясненням правди. Прийшовши туди, я побачив безліч жителів села, які вийшли на вулицю та в центр села, щоб насолодитися прохолодним вечірнім повітрям. Я подумав: «Зараз дуже багато людей, щоб роздавати матеріали. Було б добре, якби пішов дощ, і всі повернулися б додому». І справді, буквально за мить пішов дощ. Жителі села розійшлися, і мені вдалося швидко обійти село та рознести всі матеріали.

Коли я повернувся додому, батьки вже приготували пельмені та чекали, коли я почну вечеряти. Поки ми пам'ятаємо про Дафа й порятунок людей, Учитель усе влаштує ідеально. Дякую, Учителю!

Старанне вдосконалюйтеся — і вся родина отримає користь

Минуло понад два десятиліття з початку переслідування. Ми пройшли шлях від простого велосипеда в перші дні до трактора, потім мотоцикла, електровелосипеда, а потім і електромобілів, які ми використовуємо зараз як засіб пересування для поширення Фа й роз’яснення правди. Ми проїхали тисячі кілометрів.

Ми побували з практикувальниками в багатьох ближніх і далеких селах, щоб роз'яснювати правду, та відвідали понад 70 фермерських ринків у регіоні. Ми розповіли правду про Дафа тим, кому призначено бути врятованим Учителем, і пропонували їм можливість отримати порятунок від Учителя. Крім роботи в полі та догляду за посівами, ми з дружиною проводимо весь вільний час, виконуючи три справи, які наставляє нас робити Вчитель.

У нас син та дві доньки. Коли ми з дружиною почали практикувати Фалунь Дафа, діти ще навчалися в початкових та середніх класах і практикували разом із нами. Хоча вони не виявили наполегливості, але коли почали працювати, усі троє підтримували нас і часто жертвували гроші на наш пункт виготовлення матеріалів із роз'яснення правди.

Коли мої дочки були вагітні, в обох УЗД показало, що дитина не перебуває в правильному положенні. Але коли почалися пологи, обидві дитини перевернулися головками вниз, і пологи пройшли гладко.

У сина хороша робота у великій компанії, і він заробляє солідну річну премію в розмірі 100 000 юанів. Він купив нам із дружиною квартиру та машину. Ми живемо в комфорті й зовсім не переживаємо за гроші.

Коли переслідування тільки почалося, ми з дружиною зазнали переслідування владою за наші переконання. Наш будинок був пограбований, а всі наші корови, свині та трактор конфісковано. Щоб уникнути подальшого переслідування, ми залишили рідне місто й стали біженцями. Так, ми багато що втратили через переслідування, але Вчитель дав нам набагато більше.

Як фермери, просто обробляючи свою невелику ділянку землі, ми ніколи не змогли б дозволити собі квартиру та машину. Але ми з дружиною були першими в селі, хто їх придбав. Наш син купив нам усе це, але я знав, що це організував Учитель.

Один із жителів села, який дізнався правду про Дафа, сказав нам: «Вас усі ці роки переслідували за практику Фалуньгун, але ви все одно живете набагато краще, ніж будь-хто інший. Ваші діти такі гарні, і всі троє процвітають. Вони живуть у великих містах, мають високооплачувану роботу, купили квартири та машини. У них усе гаразд. Навіть урожай у вас добрий».

Я знаю, що все це, усе, що я маю, — дар Учителя. Я безмежно вдячний Учителю.