(Minghui.org) Я почала практикувати Фалунь Дафа, коли мені було 50 років. Зараз мені 80. Можливість удосконалюватися за таким великим Дафа — найпрекрасніше, що колись траплялося в моєму житті! До того я перенесла багато труднощів! Але після того, як почала вдосконалюватися, моє життя сповнилося радістю. Життя справді змінилося!

Зустріч із Дафа

Раніше я мала слабке здоров'я. Я часто хворіла на грип і кашляла, боліли суглоби, а зір був настільки поганим, що я майже нічого не бачила.

Життя стало ще важчим після того, як я вийшла заміж. У мене народилося троє дітей. Коли моєму старшому сину, Сяо Вей, було шість років, він несподівано захворів. Це сталося невдовзі після того, як він повернувся з прибирання могил під час фестивалю Цінмін. На щастя, його лікував відомий лікар і стан покращився. Однак він несподівано помер від отруєння чадним газом. Я була зовсім спустошена. В очах звичайних людей я поводилася майже як божевільна.

Якось до мене прийшла подруга. Побачивши мене в такому стані, вона прямо сказала: «Ти себе мучиш. Тобі треба вийти та поспілкуватися з людьми. Починаючи з завтрашнього ранку, ходитимеш зі мною робити вправи. Добре?» Я навіть не відповіла.

Через деякий час вона знову прийшла й сказала: «Багато людей займаються практикою, яка приносить користь для здоров'я — називається Фалуньгун, і ті, хто практикує, удосконалюють Чжень-Шань-Жень (з кит. Істину-Доброту-Терпіння). Це має чудовий ефект у зціленні від хвороб. Хочеш піти?» Я знову їй відмовила.

Через кілька днів я раптом вирішила встати раніше, піти на площу й подивитися, чи справді Фалуньгун, про який говорила подруга, такий хороший. О 6-й ранку я пішла на площу. Дорогою зустріла безліч людей, які збиралися групами для виконання вправ. Дійшовши до площі, я побачила різні групи, які виконували вправи, у тому числі й інших видів цігун.

Не знаючи точно, куди йти, я навмання підійшла до однієї групи. Жінка, побачивши мене, перестала робити вправу, усміхнулася до мене й сказала: «Ми практикуємо Фалуньгун. Це Дафа Всесвіту, який навчає людей удосконалювати Чжень, Шань, Жень і бути добрими. Якщо ми вдосконалюємося відповідно до вимог Дафа, Учитель допоможе впорядкувати наше тіло, і цілющий ефект буде очевидним».

Радісний досвід удосконалення за Фалунь Дафа

Після того як я познайомилася з Фалуньгун, почали відбуватися дивовижні події, і я сама пережила радісні й чудові моменти.

Того першого ранку, познайомившись із Дафа й послухавши коротке пояснення практикувальниці, я пішла за нею, щоб освоїти п'ять вправ. Почавши розучувати рухи, я відчула, як моє тіло сповнюється енергією. У третій вправі, уперше піднявши й опустивши руки (чун-гуань), я відчула, як навколо мого тіла посилюється та крутиться енергія. Незалежно від того, рухалися мої руки окремо або разом, у тілі виникало явне відчуття легкості, і я почувалася комфортно й чудово.

Вдруге виконуючи рухи вгору-вниз обома руками, сталося щось дивовижне. Сила рухів відірвала моє тіло від землі. Здавалося, я стою над землею на висоті 30 см, ширяючи в повітрі. Руки зробили рухи вгору й униз близько чотирьох разів, перш ніж я повернулася на землю. Усе це тривало понад хвилину. Я подумала: «Ця практика просто чудова. Мені слід було послухати подругу й прийти сюди раніше. Я обов'язково вдосконалюватимусь і робитиму це добре».

Біля моїх вхідних дверей стояло кілька горщиків для квітів. Через рік після того, як я почала вдосконалюватися, до мене додому прийшли практикувальники. Милуючись квітами, вони виявили крихітні білі квіточки, що розпустилися на рожевому орхідейному кактусі. Одна практикувальниця сказала: «Хіба це не квітка удумбара, яка розпускається лише раз на 3000 років? Це чудово. Справді велика радість!» Схвильована я сказала: «Це Вчитель заохочує нас сумлінно практикувати Дафа».

Настала зима, і я перенесла квітковий горщик у будинок та поставила його на полицю під портретом Учителя. У цій кімнаті я підносила Вчителю пахощі, вивчала Фа й виконувала вправи щодня.

Якось наступної весни, пізньої ночі, виконуючи медитацію, я стала надзвичайно спокійною та дуже швидко увійшла в стан глибокого споглядання. У цьому стані я побачила небесним оком дивовижну сцену. Одягнений у жовту кашаю Вчитель зійшов із портрета. Він підплив у повітрі до горщика квітки, щоб помилуватися квітами удумбара. Перебуваючи в стані глибокої медитації, я була дуже схвильована й подумки кричала: «Я побачила Вчителя, побачила Вчителя! Дякую, Учителю, за милосердний порятунок. Дякую, Учителю! Дякую, Дафа!»

Удосконалюватися після втрати

Мої батьки відкрили готель на гроші, які заробили важкою працею до 1949 року (рік, коли компартія Китаю захопила владу). Тому нам не потрібно було турбуватися про їжу, одяг, предмети першої потреби та житло. Це був готель, тому, крім меблів, ще були вази, каліграфічні роботи й картини. Також були цінні предмети антикваріату, старовинні монети, генеалогічне дерево та інші пам'ятні речі.

Кілька років тому я переїхала жити до великого міста, а мій молодший син залишився в нашому старому будинку в рідному місті. Тоді майже настав китайський Новий рік, коли він зателефонував і повідомив, що переїхав до нового будинку. Тільки тоді я згадала, що треба запитати його: «Ти зберіг меблі, антикваріат, старовинні монети й генеалогічне дерево зі старого будинку?»

Він відповів: «Від цих речей мало користі, тому я сказав вантажникам забрати їх усі». Це мене дуже засмутило. На мою думку, це були речі, які старше покоління залишило після себе, тому вони були цінними. Як можна їх не цінувати? Як можна дозволити комусь забрати їх? Я так розсердилася, що мої руки й ноги оніміли, і я не могла говорити. Я тільки вимовила: «Синку, це такі важливі речі. Чому ти не подзвонив і не сказав мені про це? Ти по-справжньому засмутив мене!»

Через це я була в поганому стані, закрилася в будинку, нікуди не виходила, ні з ким не розмовляла й нікому не давала знати, куди йду. Я була так засмучена, що не хотіла їсти, і мене нудило від будь-яких справ. Я так ослабла, що не могла сидіти й навіть підвестися з ліжка. Я почала відчувати холод у всьому тілі, а в голові паморочилося, ніби весь світ обертався. Я не могла поворухнутися й просто встати з ліжка. Я мала вивчати Фа щодня. Спочатку не могла зосередитися, як не намагалася. Потім не було сил тримати книгу, і я слухала аудіолекції Вчителя. Здавалося, щось усе ще заважало засвоювати Фа. Останні кілька днів, коли моє здоров'я погіршилося, я просто слухала Фа уві сні.

Лише за 10 днів я згадала, що сказав Учитель:

«Авжеж, вони реальні. Що вже говорити про тебе — на Заході є багато мільйонерів і мільярдерів, які після смерті виявляють, що нічого не мають, що матеріальне багатство не можна принести, коли народжуєшся, і не можна забрати, коли помираєш». (Лекція дев'ята, Чжуань Фалунь)

Мій розум значно прояснився, і я по-справжньому усвідомила, що я практикувальниця, тому не повинна прив'язуватися до цих речей. Усвідомивши це, напруга пішла з тіла. Я подолала цю пристрасть!

Того ж дня, коли сонце вже сідало, до моїх дверей постукала молода практикувальниця. Я насилу піднялася з ліжка, щоб відкрити. Мій зовнішній вигляд налякав її, і вона запитала: «Що ти зробила? Чому така худа?» Я просто відповіла: «Я хочу з'їсти трохи каші. Чи не могла б ти сходити на ринок і купити трохи пекінської капусти, поки я зварю кашу?» Того вечора я з'їла половину маленької миски пекінської капусти. Моє здоров'я відновилося, ніби нічого не сталося. Усе повернулося до нормального стану.

Роз'яснення правди та порятунок людей

Протягом останніх понад 20 років я розповсюджувала інформацію про Дафа, хоч куди б йшла, чи то у своєму рідному місті, чи в цьому великому. Це основний спосіб, яким я виконувала свою історичну місію, допомагаючи Вчителю в порятунку живих істот. Я також прибирала наклепницькі гасла, розвішувала плакати й наклейки з роз’ясненням правди.

Сільські райони великі й мало населені. Коли ми їдемо до села роздавати матеріали, зазвичай робимо це парами. Ми виїжджаємо з повітового міста увечері та повертаємося наступного ранку. Зі співученицею ми домовляємося, де будемо розходитися, і де зустрічатися. Потім пішки чи громадським транспортом повертаємося до міста.

Одного ранку, закінчивши роздавати брошури, я прийшла на місце зустрічі в обумовлений час, але співучениці там не було. Я пішла на пошуки й помітила її біля дверей одного будинку в той момент, коли господар відкрив їх. Він побачив, що вона розповсюджує матеріали про Фалунь Дафа, тож схопив її та не відпускав. Він сказав: «Я поліціянт і відповідаю за справи Фалуньгун».

Побачивши, що відбувається, я швидко пішла в їхній бік, одночасно відправляючи праведні думки, щоб не дозволити поганій людині вчинити неправильно. Чоловік послабив хватку, щоб зателефонувати, але на його дзвінок ніхто не відповідав. У цей момент я направила на нього праведні думки, щоб знерухомити, і потягнувши співученицю, сказала: «Пішли! Ідемо!» І ми втекли.

Були також випадки, коли я їздила по селах одна. Часто після того, як закінчувала роздавати матеріали, я не могла зрозуміти де перебуваю. Але заспокоївшись, бачила попереду трасу, або переді мною хтось з'являвся, і я могла спитати дорогу. Якось, закінчивши роздавати матеріали, я справді не знала, де перебуваю. У глибині душі я просила Вчителя про допомогу. Саме в цей момент неподалік раптово з'явилася жінка. Коли я запитала дорогу, вона сказала: «Ось куди я йду. Ми можемо піти разом!» Я подякувала їй, і ми пішли разом.

Наклепницькі гасла часто з'являються там, де проходить багато людей, наприклад, поруч зі школами, лікарнями, житловими комітетами, дорогою до місцевої адміністрації, а також біля бюро громадської безпеки й поліційних дільниць. Вони вводять громадськість в оману й отруюють розум людей, тому коли ми виявляємо такі гасла, то прибираємо їх. Зазвичай ми йдемо туди вдень, щоб оглянути ситуацію, перш ніж піти зняти їх вночі.

На вивченні Фа в групі одна практикувальниця згадала, що дорогою до будівлі окружної адміністрації в трьох місцях розвішено наклепницькі гасла. Після вивчення Фа ми обговорили, як зняти їх уночі. Зрештою, нам вдалося прибрати їх усі.

Після переїзду у велике місто поширювати матеріали, розвішувати плакати з роз'ясненням правди та знімати наклепницькі гасла стало простіше. Оскільки кількість камер спостереження збільшилася, я приділяю особливу увагу вивченню Фа та відправленню праведних думок перед тим, як вийти з дому й зайнятися цими справами.

Увесь цей час я розповсюджувала матеріали, які роз'яснюють правду, і допомагала Вчителю рятувати живих істот.