(Minghui.org) Зараз я учениця старшої школи. Я вдячна, що не була повністю заражена цим матеріалістичним світом. Це є відображенням мого оточення, у якому я зростала. Мої батьки й бабуся є учнями Фалунь Дафа, і в нашому домі завжди бувають інші практикувальники. Тому я була знайома з усім, що стосується вдосконалення.
Коли я навчалася в початковій школі, то іноді вивчала Закон разом із родиною, але моє розуміння було поверхневим, і я не усвідомлювала його важливості. Я робила вправи й відправляла праведні думки лише обмежено. Коли я перейшла до середньої школи, то через мою легковажність і вплив друзів поступово перестала вивчати Закон. Я також втратила наполегливість у відправленні праведних думок і виконанні вправ. У старшій школі я ще більш розслабилася. З часом у мене почали проявлятися всілякі погані повсякденні звички.
Однак наш милосердний Учитель ніколи не покидав мене. Він стежив за мною і направляв мене, не даючи мені повністю впасти в безодню буденного світу. Нижче я хочу поділитися своїм досвідом з Учителем та практикувальниками.
Відмова від куріння
Я дуже піклуюся про збереження репутації, тому не люблю відмовляти іншим у їхніх проханнях. Пам’ятаю, коли в другій половині другого курсу старшої школи мій клас перевели в іншу школу. Мене розлучили з моєю найкращою подругою, але ми й далі спілкувалися. Одного дня вона прийшла й запропонувала мені сигарету. Я відмовилася, але запитала її, чому. Вона сказала, що всі інші курять, і вона теж хоче. Коли вона запитала знову, мене зворушило її зауваження, що майже всі інші курять. Я любила слідувати за натовпом і показувати всім, що я «в тренді», тому погодилася, почала курити разом із нею і швидко стала залежною.
Моя щоденна звичка курити одну сигарету збільшилася до двох-трьох. Мати давала мені достатньо кишенькових грошей, тому я купувала пачку за пачкою, стаючи все більш залежною. Мій розум був затуманений, і я повністю забула, що я вдосконалювальниця, і перестала вивчати Закон. Коли одного вечора я прийшла додому, мати запитала мене, чому від мене пахне сигаретами. Відчуваючи провину, я збрехала, що інші учні курять у коридорі. Вона більше нічого не сказала.
Лежачи вночі в ліжку, я згадала слова Вчителя з книги «Чжуань Фалунь». Я зрозуміла, що як удосконалювальниця я не можу курити, тому вирішила кинути. Спочатку це було дійсно болісно, особливо коли поверталося бажання покурити. Я сильно хвилювалася, і не могла зосередитися на навчанні, а мій характер став надзвичайно неспокійним. Але я знала, що я мушу це пережити, тому старанно контролювала себе, повторюючи: «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао). З допомогою Вчителя я успішно кинула курити та з того часу більше не думала про це.
Моя залежність від телефону
Мобільні телефони дійсно шкідливі. Якийсь час, у другому класі старшої школи, я була одержима японськими аніме та романами, а іноді дивилася відео на TikTok. Крім того, що я марнувала безліч годин, порнографічні та жорстокі сцени постійно заповнювали мій розум, пробуджуючи мою хтивість.
Я перестала бути уважною на уроках, бо мій розум був зайнятий тим, що я буду дивитися після школи. Щодня я гралася з телефоном, дивилася на привабливих хлопців або читала романи. Сюжети зворушували мене до сліз і сміху. Я була зовсім не схожа на нормальну людину, і мій настрій став нестабільним.
Однієї ночі я побачила уві сні дуже гарного хлопця, який тримав мене за руку й намагався поцілувати. Коли я прокинулася, я не сприйняла це серйозно й відчувала себе трохи піднесеною. Коли я думаю про це зараз, мені соромно. Але тоді я не усвідомлювала, що проводжу так багато часу за телефоном. Навіть коли мама забороняла мені ним користуватися, я знаходила виправдання, щоб задовольнити свої бажання.
Бачачи, що я не зрозуміла, Учитель і далі давав мені підказки. Я багато разів бачила сни, у яких падала з високої будівлі, що дивувало мене. Я розповіла мамі про свої сни, а вона сказала: «Це Вчитель дає тобі усвідомити. Ти не думала останнім часом про щось погане?» Раптом у моїй голові з’явилося слово «мобільний телефон», і я все зрозуміла. Я мушу припинити користуватися телефоном і не давати йому контролювати мене. Водночас я усвідомила, що маю таку сильну пристрасть, як хтивість. Я знала, що мушу позбутися її.
Серед звичайних людей той, хто більше приділяє уваги грі на телефоні, а не навчанню, уважається поганим учнем. У процесі вдосконалення це ще більш актуально. Якщо я не роблю три справи добре, надмірно використовую телефон і не дотримуюся стандартів Учителя, то я не є справжньою практикувальницею. Тому я видалила всі невідповідні програми зі свого телефону.
Після цього я все ще іноді хотіла грати на ньому. Я знала, що це не я, а дух у телефоні хотів, щоб я дивилася на нього. Тому, коли виникало таке бажання, я очищувала свою свідомість від цієї думки. Якщо думка з’являлася знову, я швидко її проганяла. Згодом ці думки майже зникли. Я зосередилася на навчанні, і мої дні стали повноцінними. Я вже не була такою розгубленою, як раніше. Дякую, Учителю, за Ваші підказки!
Удосконалювати характер
Одного вечора, під час самостійного навчання в школі, моєї однокласниці, яка сиділа зі мною за партою, не було, тому моя подруга Ма хотіла сісти поруч зі мною. Оскільки це було після уроків і всі розмовляли, я не змогла її чітко почути. Я подумала, що вона хоче, щоб інша однокласниця, на ім’я Пін сіла поруч зі мною. Я не дуже любила Пін, тому, щоб не дати їй сісти поруч зі мною, я засунула порожній стілець під стіл. Тоді Ма подумала, що я не хочу, щоб вона сідала поруч зі мною, і розлютилася.
Я намагалася пояснити, але вона не хотіла слухати й почала сваритися. Я подумала: «Чому ти все ще так поводишся зі мною, я ж усе пояснила?» Я відчувала кривду, але не показала цього. Я хотіла зберегти хороші стосунки з Ма, тому перепросила й ми помирилися. Але я все ще відчувала невпевненість і не згадала, що я вдосконалююся.
З цього випадку я зрозуміла, що маю сильний дух суперництва та небажання визнавати свою неправоту. Я також зневажала інших — це те, чого я мушу позбутися. Я не могла забути цей випадок, і лише пізніше зрозуміла, що як практикувальниця я маю подивитися в себе. Мені було справді соромно. Я маю завжди пам’ятати, що спочатку потрібно подивитися на свої недоліки.
Іншим разом я купила пакет снеків і дала трохи своїй подрузі Лін. Я думала, що вона дасть мені трохи своїх, але вона цього не зробила. Я засмутилася й подумала: «Я дала тобі снеки, чому ти не дала мені? Ти не розумієш, що треба ділитися?»
Але через деякий час я зрозуміла, що щось не так. Хіба це насправді не допомагало мені позбутися жадібності та бажання їсти? Я зрозуміла, що мала таку сильну пристрасть, як обжерливість. Оскільки я люблю м’ясо, я майже завжди їла м’ясні страви опівдні. Якщо ні, то я їла дуже мало. Хоча здебільшого люди можуть уважати це вибагливістю в їжі, а для вдосконалювальника це сильна пристрасть. Я вирішила позбутися цього та слідувати словам Учителя:
«Потім, коли ти знову їстимеш м’ясо, воно вже не буде для тебе смачним. Якщо вдома приготують м’ясо, ти їстимеш його разом з усіма, якщо не приготують, ти про нього й не згадаєш». (Лекція сьома, Чжуань Фалунь)
Я все ще працюю над тим, щоби позбутися цієї пристрасті. Вона не я, і я не хочу її мати. Я хочу знищити це й стати справжньою вдосконалювальницею.
Я вперше написала статтю для обміну досвідом. Будь ласка, вкажіть на будь-які недоліки.
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
