(Minghui.org) За останні шість місяців я багато пережив і над багатьма речами замислився. Я вирішив записати цей досвід, щоб поділитися ним із Учителем і водночас скористатися нагодою для самоаналізу — підсумувати пережите та винести уроки, аби надалі вдосконалюватися ще старанніше.

Дивитися всередину себе при спілкуванні з дружиною-практикувальницею

Ми з дружиною обоє практикуємо Фалунь Дафа. Ми мали можливість відвідати нашу дитину, яка навчається за кордоном. Дружина хотіла залишитися там як біженка, але я вважав це неправильним. Наші літні батьки потребували догляду, тому ми повернулися.

Після повернення додому дружина щодня перебувала в пригніченому настрої та постійно шукала привід піти з дому. Вона більше не була старанна в удосконаленні й не могла практикувати як раніше. Я теж відчував сильний тиск, особливо через спад економіки в країні: я не мав доходу, а наша дитина навчалася за кордоном, що коштувало великих грошей. Я відчував, як тиск на нас посилювався з усіх боків. Мої батьки хворіли. Майже щомісяця ми ходили з ними до лікарні, і це справді було схоже на те, що називають кризою середнього віку. Особливо для дружини, яка раніше вдосконалювалася старанніше за мене, але зараз перебувала в незвичайному стані. Я турбувався про неї й наполегливо закликав не падати духом. Я зовсім забув про своє вдосконалення, у мене почалася депресія, і з'явився біль у грудях.

На щастя, я щодня читав Фа у групі вивчення та тижневик Minghui, що допомагало мені дивитися в себе. Поступово я усвідомив, що мною керували почуття, і я потрапив у їхню пастку. Я зрозумів, що повинен старанно практикувати й не послаблювати зусиль через стан дружини. Вона — моя співучениця, і за нею спостерігає Вчитель. Моя турбота про неї виявилася пристрастю, яка тягнула нас обох униз. Наші почуття були шпаринами, якими могли скористатися старі сили. Часто, коли я перебував у гарному стані, а вона — ні, це вибивало мене з рівноваги. А коли дружина почувалася краще, а я — ні, це, своєю чергою, впливало на неї. Так ми взаємно впливали одне на одного.

Крім того, розуміння принципів Фа членами сім'ї може бути різним, тому як практикувальники, ми повинні ставити на перше місце вдосконалення себе й будувати сімейні відносини відповідно до вимог Дафа. Тільки роблячи праведно, ми могли усунути перешкоди й підтвердити Фа. Я відпустив ситуацію та поступово вийшов із кола взаємного впливу. Згодом стан дружини повернувся до норми.

Виявлення в собі проблем та їх усунення

Я зіткнувся з фінансовими та іншими труднощами, можливо через свої проблеми, якими скористалися старі сили. Я почав дивитися в себе, щоб виявити ці проблеми й знайшов кілька сильних пристрастей.

1. Мені потрібно було позбутися хтивих бажань. Видно, чоловіки-практикувальники більше схильні до цього впливу, ніж жінки-практикувальниці. Тут немає короткого шляху, і слід завжди приділяти увагу вдосконаленню своїх думок.

2. Слід контролювати перегляд інформації на смартфоні. Деякі вчинки здаються людям невинними, але за ними можуть ховатися погані речі. Крім того, часто, коли я відчував себе пригніченим, бажання відволіктися посилювалося, ніби взаємодіяло з іншими пристрастями, щоб заважати мені. Ці зовнішні перешкоди постійно атакували мене з усіх боків під командуванням старих сил.

Коли я мав депресивний стан, я часто дивився відео на смартфоні, щоб почуватися краще, але потім шкодував про це. У такі години мені найбільше не вистачало пари вогняних очей Сунь Укуна (Царя мавп), щоб ясно побачити зовнішні елементи зла. Якби я міг їх бачити, то розпізнав би й легко усунув. Щоб позбутися пристрасті до смартфона, дуже важливо виявити терпіння та наполегливість.

3. Ми не можемо ставитися до хвороботворної карми як звичайні люди (тобто лікуватися). До того, як я почав удосконалюватися за Дафа, я мав серйозну хворобу. Після початку практики вона пройшла, але людське уявлення про цю хворобу я так і не викорінив. Коли в моєму тілі виявлялася хвороботворна карма, я часто дотримувався мислення звичайної людини. Я не міг повністю позбутися неправильного уявлення та підвищитися в удосконаленні. Однією рукою я тримався за божественне, а іншою — за людське.

У міру вивчення Фа я зрозумів, що хвороби пересічних людей підкоряються логіці пересічних людей. Тому немає нічого поганого в тому, що захворювання слід лікувати відповідно до загальноприйнятих уявлень. Що стосується «хвороб» практикувальників, то тут можливі дві ситуації: тяжкий стан може бути спричинений переслідуванням старих сил, а легший — процесом усунення карми (звичайно, це не завжди так). У будь-якому разі насамперед не потрібно боятися. Якщо злякався, то потрапив у пастку старих сил. Оскільки на всіх нас чекає світле майбутнє, боятися нічого. То як же можна вилікувати «хворобу» практикувальника? Це відрізняється від процесу в пересічних людей.

Я думаю, перше, що потрібно зробити, це проаналізувати та виправити свою вихідну точку зору. Це не порожні слова, бо Вчитель сказав:

«Але ж ми є життями, на яких лежить найбільша відповідальність у Всесвіті!» («Заклик до пробудження»)

Тільки по-справжньому знаючи й розуміючи наше призначення, ми зможемо справитися з цією бідою, ґрунтуючись на Фа. В іншому випадку легко потрапити в пастку «вирішення своєї проблеми для себе», навіть не усвідомлюючи цього. У такому випадку, як би ви не шукали в собі або відправляли праведні думки, усі ці дії все одно виходитимуть з егоїзму. Ви не отримаєте благословення Фа, Учитель не зможе вам допомогти, і ваші зусилля будуть безрезультатними. Хіба старі сили не намагаються щосили «допомогти» Вчителю у Виправленні Закону? Насправді вони просто дотримуються своїх планів. Вони не лише не відіграли жодної позитивної ролі, а й приречені на загибель, бо заважали Виправленню Закону.

Подивившись у себе та усвідомивши свою вихідну точку зору, потрібно її виправити, щоб надалі діяти з погляду Фа заради порятунку живих істот і виконання нашої місії. Ми повинні глибоко й терпляче копати у своїх думках, уважно шукати в собі та виправляти знайдені недогляди, а також постійно нагадувати собі: не піддаватися пристрастям. По-друге, потрібно відправляти праведні думки, щоб усунути перешкоди старих сил.

Зрештою, ми не можемо виявляти слабкість і співпрацювати зі злом у своїх діях. Наприклад, останні кілька років у серпні в мене з'являлися симптоми риніту. Минулого року я відчував себе так погано, що мені довелося звернутися до лікаря, робити уколи та приймати ліки. Я терпів ці прояви щороку й дуже тяжко їх переносив. Цього року я читав тижневик Minghui та мене надихнули історії вдосконалення практикувальників. Практикувальники наводили цитати з лекцій Учителя, у яких нас наставляли не лише вдосконалювати своє серце, а й заперечувати перешкоди своїми діями. Тому, коли в мене вкотре з'явилися ці симптоми, я не плакав, як раніше, а намагався бути сильним, наскільки міг. У результаті я відчував себе набагато краще, ніж у минулі роки. Крім того, протягом усього процесу вдосконалення ми повинні постійно нагадувати собі не відхилятися від нашої основної мети та не піддаватися схильності вирішувати проблеми лише для себе.

4. Я не мав милосердя, а лише егоїзм та заздрість. Я часто відчував, що «відрізняюся» від інших через свої досягнення. Коли я бачив, що хтось був кращий за мене, або хтось мене не «поважав», то не міг цього винести й навіть ображався на них. Це було неправедне мислення, бо могло легко привести до демонічного втручання в мою свідомість. Ті, хто нещодавно нападав на Дафа за кордоном, були керовані цим менталітетом і поступово вступили на демонічний шлях. Протягом багатьох років я приділяв увагу вдосконаленню свого розуму, але кардинальні зміни в мисленні відчув тільки після публікації нової статті Вчителя «Заклик до пробудження».

Коли вийшла ця стаття Вчителя, мені знадобилося пів місяця, щоб вивчити її напам'ять, після чого я декламував її щодня. Поступово моє милосердя зросло. Багато пристрастей, яких раніше було важко позбутися, зникли без особливих зусиль.

Останні два роки я співпрацював із компанією, займаючись розробкою продукту та його експлуатацією. Коли я вказував на проблеми або вносив пропозиції, це часто не сприймали серйозно. Завдяки постійному вивченню Фа, особливо нових канонів, мій менталітет значно покращився. Я перестав ображатися на інших. Я навчився дивитися на труднощі з погляду іншої сторони. Тепер я добре виконую свою частину роботи відповідно до вимог Фа й не зациклююсь на поведінці іншої сторони.

Коли я стикаюся з проблемою, то думаю: «Чи правильно я все зробив, чи виконав те, за що відповідаю?» Я навчився дивитися на проблему з іншого боку: основну роботу виконують інші, а якщо я просто вказуватиму пальцем, а сам нічого не буду робити, то інші люди, звичайно, не сприймуть те, що я говорю. Мені слід підійти до цього питання всебічно. Я маю добре взаємодіяти з людьми, роз'яснювати ситуацію, а не шукати недоліки в інших.

Після прочитання нового канону, я також проаналізував упередження до людей, на яких я дивився зверхньо або навіть причаїв на них образу. Я сказав собі відпустити всі минулі образи й ставитися до них із милосердям. Оскільки я втратив зв'язок із деякими людьми, негативні почуття до них згасли. Але фактично пристрасті ці не були усунені, а були лише приховані. Я не прибрав образи на цих людей. Цього разу я викопав ці пристрасті й позбувся їх.

Я також зрозумів із Фа, що всі живі істоти у світі є родичами Вчителя. Усі вони можуть бути врятовані Вчителем. Я не маю судити, хто хороший, а хто поганий, тому що вся їхня поведінка була викликана втручанням і переслідуванням старих сил. Зрештою, саме завдяки Фа я зрозумів глибший зміст милосердя, тому я більше не маю ненависті до тих, хто завдає мені болю.

Одного разу я проходив повз групу людей похилого віку, які співали. Раніше я зневажливо ставився до них, і не лише тому, що вони погано співали, а й тому, що відчував: усі вони глибоко отруєні партійною культурою, і тому в душі дивився на них зверхньо. Але того дня, коли я побачив, як вони співають, відчув глибоке споріднення з ними. Ба більше, і до перехожих, які раніше здавалися мені зовсім чужими, я відчув тепер добрі почуття. Я відчуваю, що справді розвинув у собі «любов і доброту», про які Вчитель згадав у статті «Заклик до пробудження».

5. Я побачив у себе побоювання та пристрасть до комфорту. Через фінансовий тиск я не дуже добре справлявся з роз'ясненням правди, тому мені було важко заспокоїтися й робити це. Водночас я відчував страх. І ще одне: я думав, що зараз багато людей проводять час в інтернеті, тому давно хотів створити онлайн-проєкт, але не міг втілити його в життя.

Нещодавно я витратив деякий час на дослідження. Тому, попри тиск на роботу та фінансові труднощі, я думаю, мені слід приділити час тому, щоб добре роз'яснювати правду, оскільки ми прийшли з місією. Якось я читав статтю в тижневику Minghui й раптом відчув, що це справді найважливіша справа. Я помилявся, думаючи, що маю роз'яснювати правду після того, як зроблю інші справи. А для цього я маю організувати все збалансовано й нічого не проґавити. Але мені не вдається зробити те чи інше саме через пристрасть до комфорту. Уміння розумно організувати свій час є вимогою до нас у вдосконаленні.

6. Я розумію, що був нетерплячий. Я схильний втрачати терпіння, коли щось роблю. Я маю виконувати справи добре й не турбуватися про результат. Ба більше, я маю робити це добре з погляду самовдосконалення та виконання своєї місії, а не зациклюватися лише на роботі заради розв'язання особистих фінансових проблем. Іноді, коли я не бачив жодного прогресу, я починав почуватися безпорадним і впадав у депресію. Якось увечері, читаючи тижневик Minghui, я задумався про себе й виявив у себе багато поганих думок. Щойно знаходив одну, відразу відправляв праведні думки, щоб усунути її, і так щоразу. Тієї ночі, лежачи в ліжку, я раптово відчув, як злетів у безмежний простір Усесвіту. У той момент, подивившись на речі, які зазвичай не міг відпустити, я відчув, що вони більше не мали значення.

Епілог

Я виявив, що коли раніше писав статті, щоб поділитися досвідом удосконалення, то, як правило, підходив до цього з точки зору «написання» статті, тобто щоб вона була змістовною, читабельною тощо. У багатьох випадках це було справді глибоким аналізом мого вдосконалення. Цього разу я змінив свій підхід, бо відчув, що це була можливість, яку Вчитель створив для нас, практикувальників у Китаї, щоб ми могли подивитися в себе, виявити свої недоліки та стати більш старанними в подальшому вдосконаленні. Водночас мій досвід самовдосконалення може надихнути співучнів або послужити уроком. Тому я не приділяв особливої увагиструктуріцієїстаттічиправильності формулювань, а просто писав те, що думав.

Насамкінець хочу сказати: «Дякую, Учителю, за мій милосердний порятунок! Я також хочу подякувати Minghui.org за надану мені платформу для обміну досвідом удосконалення, яка дозволяє побачити розрив між мною та іншими практикувальниками. Я сподіваюся, що в обмежений час, що залишився, я зможу добре робити те, що повинен, і виправдаю порятунок Учителем!»