(Minghui.org) Я народилася в китайському селі й ходила до школи всього кілька років. У вересні 1998 року я стала практикувальницею Фалуньгун. До вивчення Фа я не могла підняти праву руку й поворухнути лівою ногою. Оскільки я могла рухати тільки правою ногою, тягнучи за собою ліву, то всі в селі називали мене «ганчірка для підлоги». Незважаючи на інтенсивне лікування, нічого не допомагало. Оскільки мій стан погіршувався, лікарі втратили надію коли-небудь вилікувати мою хворобу.
Я почала практикувати Фалуньгун здебільшого сподіваючись позбутися серйозних хвороб. Співучні тепло зустріли мене й дозволили сидіти та слухати, поки вони читають книги Дафа. Коли вони виконували вправи, я сиділа поруч і спостерігала за ними.
Хоч із самого спочатку я сумлінно слухала лекції Фа, проте не могла осягнути його глибокого змісту, не кажучи вже про розуміння поняття «пристрасть». Один співучень сказав мені: «Ця практика вдосконалення незвичайна. Поки ти практикуєш щиро, Учитель допомагатиме тобі!»
Прояв дива
Я щодня відвідувала пункт практики, де вони вголос, а я мовчки, читали разом «Чжуань Фалунь». Через три або чотири дні практикувальник, відповідальний за пункт практики, попросив мене встати й виконати з ними вправи. Спочатку мені допомагали підіймати нерухомі ногу й руку. Невдовзі я попросила спробувати сама, однак як не старалася, усе одно кінцівки не рухалися. Співучні надихали мене, і нарешті я змогла підняти праву руку до середини тіла. Хоч я і підняла її тільки трохи, але до кінця комплексу мій одяг був мокрий від поту.
Тиждень минув без видимих поліпшень. Одного разу, читаючи книгу, я раптом побачила такі слова:
«Ми наголошуємо ось на чому: якщо ти не відкинеш своїх прагнень, не відкинеш своєї хвороби, то ми нічого не зможемо вдіяти, не зможемо тобі допомогти». (Лекція перша, Чжуань Фалунь)
Я раптом зрозуміла, що не відмовилася від прагнення вилікувати хворобу. Учитель вказав на це, і я повинна виконати цю вимогу!
Зрозумівши цей принцип, я сказала відповідальному на пункті практики: «Дозвольте мені самостійно спробувати!» Коли я почала підіймати руку, величезна сила потягнула її вгору. Відповідальний здивувався: «Учитель, мабуть, допомагає тобі!»
Тієї ночі в моєму тілі почався процес усунення карми, ніби я страждала від сильної застуди. Моє тіло по черзі охоплював то сильний холод, то жар, був головний біль, нежить, рясний піт і кашель. Чоловік хотів відвезти мене до лікарні, але я відмовилася, сказавши: «Я не хвора. Це процес усунення карми». Побачивши мою впевненість, він дав мені спокій.
Наступного ранку чоловік повернувся з ранкової пробіжки й був вражений, побачивши приготовлений сніданок. Нерухома рука й нога раніше заважали моїй працездатності, і мені потрібно було більше часу для приготування їжі. Я сказала йому: «Дафа — надприродна, вища наука! З таким доказом чи можеш ти, як і раніше, стверджувати, що це брехня?» Чоловік відповів: «Такий залізний доказ я не смію заперечувати!»
Надзвичайна сила Дафа
Однієї ночі я безперервно відчувала усунення карми. Коли це випробування, що навіть загрожувало життю, нарешті було пройдено, на небі вже майорів світанок. Наступного дня я все ще кашляла. Співучні повідомили мені, що збираються цієї ночі поїхати розвішувати плакати й роздавати матеріали з роз'ясненням правди про Дафа. Коли вони запросили мене із собою, я відповіла: «Я хочу поїхати, але сильно кашляю. У цій справі необхідна тиша. Що мені робити?» Співучні запевнили мене: «Це не має значення, Учитель подбає про це!»
Я супроводжувала їх і, що дивно, за всю ніч жодного разу не кашлянула! Ба більше, чим далі ми просувалися вперед, тим комфортніше почувалося моє тіло. Раптом я згадала слова Вчителя:
«Хіба я не казав, що як будеш здатний удосконалюватися, то я все можу зробити?» («Лекція Закону на конференції Фа в Європі»)
Цей випадок, який довів дивовижну силу Дафа, міцно закарбувався в моїй пам'яті!
Через кілька днів співучні запланували ще одну поїздку у віддалене місце, щоб фарбою написати правдиву інформацію про Дафа, і запросили мене із собою. Ми зустрілися після настання темряви й вирушили в дорогу. Одна несла трафарети, а інші аерозольну фарбу. По дорозі ми відправляли праведні думки, прибираючи всіх злих духів і гнилих привидів, які влаштовували перешкоди.
Приблизно опівночі, коли ми проходили повз велику греблю, раптово нізвідки з'явилася машина. У той час репресії досягли свого піка, компартія Китаю люто придушувала й переслідувала учнів Дафа. Ми відчайдушно шукали місце, де сховатися, але побачили позаду себе тільки рів. Хоча нам не відома була його глибина, ми без вагань скотилися вниз, щоб нас не помітили.
Двоє інших практикувальників залишилися неушкодженими, але коли я скочувалася вниз по схилу, то почула хрускіт у щиколотці й відчула легкий біль. Я задумалася, що сталося, але практикувальники заспокоїли мене: «Усе добре. Ми допомагаємо Вчителю у Виправленні Закону. Нам потрібно зосередитися тільки на роботі». Я погодилася: «Так! Ходімо! Усе гаразд!» З цією думкою я зрозуміла, що біль зник. Ми наносили написи з роз'ясненням правди до світанку.
Повернувшись додому, я хотіла зняти шкарпетки, щоб помити ноги, але несподівано виявила, що щиколотка розпухла до розміру з м'яча, а шкіра на нозі стала фіолетово-чорною. Після довгих зусиль мені вдалося зняти шкарпетки. Вимивши ноги, я впала на ліжко й заснула.
Через пів години чоловік розбудив мене, щоб я допомогла йому встановити наш прилавок на ринку. Я навмисно одягла довші штани, щоби приховати щиколотку, а також намагалася ходити нормально в його присутності. Оскільки вдома ми спали в різних кімнатах, він помітив мою травмовану щиколотку лише через два тижні. На той час на рані, що загоювалася, було видно тільки відшарований шматок шкіри. Він запитав, що це, і я заспокоїла його, сказавши, що все нормально й нічого серйозного. Оскільки чоловік не помітив до цього нічого незвичайного, то не став більше питати.
Того вечора, коли ми наносили написи з правдивою інформацією, я одягла нові штани. Хоча тепер вони були повністю покриті фарбою, я не могла їх викинути. Оскільки ми зі співучнями не знали, де взяти бензин, щоб видалити фарбу, то вирішили звернутися до Вчителя по допомогу. Дивовижно, але нам вдалося змити фарбу звичайним пральним порошком.
Учитель захищає своїх учнів
Одного разу ми зі співученицею вирушили до віддаленої місцевості розвішувати плакати з роз’ясненням правди й робили це, аж поки не дісталися підніжжя великої гори. Знайшовши там гарне місце для плаката, ми продовжили підійматися на гору. На вершині ми повісили ще кілька плакатів, перш ніж трохи відпочити. Невдовзі стемніло, і ніч застала нас зненацька. Було так темно, що ми не бачили своїх рук, коли підносили їх до обличчя, не кажучи вже про те, щоб спуститися з гори.
Ми не могли чекати світанку, тому почали повільно спускатися, намацуючи в темряві стежку. Я подумала: «Якби я мала ліхтарик, ми б не заблукали!» і через мить побачила в темряві маленького світлячка. Він пролетів перед нами, зробив кілька кіл, а потім полетів поруч. Видно, він показував нам дорогу додому, тож ми обидві повільно рухалися в напрямку, куди летів світлячок. Коли ми підходили до місця, де бачили його востаннє, він з'являвся знову, і, направляючи нас далі, відлітав на деяку відстань. У такий спосіб світлячок вів нас гірською стежкою, під час нашого повільного спуску. Коли ми нарешті дісталися підніжжя гори, то побачили вивішені нами раніше плакати й вихід на головну дорогу.
Майже світало. Я прийшла додому за десять хвилин до приготування сніданку й була дуже зворушена нашим досвідом. Учитель дійсно спостерігає за нами й завжди захищає нас. Побачивши, що ми не можемо знайти дорогу, Учитель влаштував так, щоб світлячок безпечно провів нас вниз. Немає слів, щоб висловити нашу вдячність Учителю!
Добре вдосконалюватися
Звичайно, у процесі вдосконалення я пережила багато негараздів і уроків. Мене переслідували старі сили й незаконно ув'язнили на чотири роки. Після звільнення я припинила вдосконалюватися майже на два роки. Під керівництвом Учителя й за допомогою співучнів я знову стала на шлях удосконалення за Дафа.
Оскільки в певних сферах я вдосконалювалася не досить добре, чоловік почав скаржитися. Я не тільки не усвідомлювала причину, але навіть ображалася через уявні перешкоди від нього, які не давали мені займатися справами Дафа. Подивившись у себе, я зрозуміла, що ці конфлікти викликали мої пристрасті. Після того як я вирішила бути терпимою до інших і обмірковувати власні думки та вчинки замість чужих, ставлення мого чоловіка різко покращилося, настільки, що він відчув себе зовсім іншою людиною!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
