(Minghui.org) У стародавньому Китаї було надзвичайно важко стати Цзіньши [імператорським вченим], якому в системі імператорських іспитів присуджувалися найвищий ступінь і почесті. Цей титул давав можливість отримати від імператора посаду чиновника. Наскільки складно було стати Цзіньши? Фань Цзінь, вигаданий персонаж із династії Мін, витратив десятиліття на навчання й написання творів, і все одно неодноразово провалював імператорські іспити. Однак після двадцять першої спроби він нарешті отримав найвищу відзнаку на іспитах повітового рівня. Фань був настільки схвильований, що від радості збожеволів. Здебільшого люди уважали, що отримати найвищі оцінки на загальнонаціональному імператорському іспиті було практично неможливо.
З усім тим, за часів династії Мін, одній родині в Сіньду провінції Сичуань, вдалося перевершити очікування й народити сімох Цзіньши. Ян Шенань, його дід, батько, дядько, молодший брат, двоюрідний брат і син — усі отримали цей престижний титул.
Ян Шенань шанується в історії як найкращий із трьох талантів династії Мін. Він є автором поеми «Безсмертні біля річки», що міститься на початку книги «Трицарство». Його батько, Ян Тінхе, був прем'єр-міністром за двох імператорів династії Мін.
Наявність семи Цзіньши в одній родині — рідкісне явище й велика честь в історії Китаю. Це пов'язано з доброчесним минулим родини.
1. Чотири важливі сімейні цінності
«Члени сім'ї мають зосередитися на побудові кар'єри; жити за своїми статками; дотримуватися етикету, щоб підтримувати гармонію між усіма; належним чином навчати й виховувати дітей».
Чотири важливі сімейні цінності були передані прабабусею Ян. Перші дві вимагають від членів сім'ї навчитися вести справи, бути працьовитими й ощадливими. Інші дві закликають поважати інших, проявляти доброту й турботу одне до одного, а також виховувати обізнане молоде покоління.
2. Чотири правила сімейного добробуту
«Я живу в солом'яній хатині й не мрію про розкішний будинок. Красиво пофарбований будинок недовговічний, а майстерно вирізьблені балки можуть легко зламатися. Я лише прошу будинок, що захистить мене від вітру й дощу, і не жадаю великого особняка, мені достатньо місця, яке не протікає».
«Мені потрібна лише проста їжа, щоб не бути голодним, і я не думаю про смачні страви. Багато їжі не зберігається довго, а делікатеси — рідкість. Я прошу тільки простої їжі, яку легко дістати. Я не думаю про гусячі лапки та свинячі ніжки (які вважаються вишуканими делікатесами), а буду задоволений тим, що не буду голодним».
«Моя дружина не красуня, і я не мрію про вродливу. Красуня принесе неприємності, а спокуслива вб'є мене. Я лише прошу, щоб вона була ніжною, доброю, ощадливою та шанобливо ставилася до моїх батьків. Я не мрію про вродливу дружину, достатньо доброчесної та чуйної».
«Мій син не надто розумний, і я не очікую від нього особливої кмітливості. Розумні створюють проблеми, а сильні пригнічують інших. Я тільки сподіваюся, що він вестиме законослухняне життя. Я не очікую, що він стане героєм, мені достатньо шанобливого сина».
Учення та правила родини Ян задокументовані в книзі «Генеалогія Яна», написаній за часів династії Цін, і в книзі «Генеалогічне дерево Сіньду Яна», написаній за часів Китайської Республіки. У цих книгах також описані благородні діяння предків Яна, коли вони служили чиновниками.
У чотирьох правилах сімейного добробуту йдеться про житло, їжу, дружину й дітей. Дім має бути притулком, а не розкішшю; їжа не повинна бути делікатесами, а лише наповнювати шлунок; дружина не має бути красивою, але ніжною і доброчесною; і діти не обов’язково повинні бути кмітливими, але мають дотримуватися правил і поважати батьків.
3. Сімейне виховання, що ставить праведність вище особистих інтересів
Перед смертю Ян Шенань так підсумував своє життя: «Зустрічаючи вигоду, я не міг ставити себе вище за інших; коли справа вимагала справедливості, я не смів відставати від інших». Саме такі цінності він плекав і очікував, що їх дотримуватимуться його нащадки.
Ян Тінхе був батьком Ян Шенаня та обіймав посаду прем'єр-міністра за двох імператорів. Він дбав про добробут людей і був відомий своїми досягненнями в боротьбі з корупцією.
Дід Ян Шенаня, Ян Чунь, був начальником управління освіти в провінціях Хубей і Хунань. Вийшовши на пенсію, він повернувся до провінції Сичуань і заснував там школу. У своїх листах він часто нагадував синові, щоб той керував країною якнайкраще, робив те, що приносить користь народу. Коли Ян Шенань став Цзіньши, його дід запропонував йому витратити срібні подарунки від родичів на ремонт занедбаних міських стін.
Прадід Ян Шенаня, Ян Мей, був чиновником у Юнніні провінції Гуйчжоу. Ян Мей часто допомагав людям і не брав хабарів від місцевих чиновників.
У родині Ян було багато державних службовців, і всі вони були чесними й робили все можливе, щоб служити народу. Зокрема, у їхньому рідному місті Сіньду, добре збереглися міст Цін'юань, побудований Ян Чунем, і гребля Сюемень, побудована Ян Тінхе (Цін'юань означає «чисте походження», а Сюемень — «вчена родина»).
Люди часто кажуть, що сімейні традиції — це тиха форма виховання. А як ви плануєте встановити свою сімейну традицію, щоб принести користь майбутнім поколінням?
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.