(Minghui.org) Мені 87 років. Я щасливий, що наприкінці 2023 року почав практикувати Фалунь Дафа. Раніше мій зір був настільки слабким, що без окулярів я не міг читати. До того ж я мав проблеми зі слухом, і людям доводилося кричати, щоб я їх почув. Крім того, по три-чотири рази на день я вживав спиртне й щовечора до півночі дивився телевізор. Однак коли я почав практикувати Фалунь Дафа, Учитель очистив моє тіло й допоміг позбутися залежності від куріння, алкоголю, телевізора та мобільного телефону. Слух і зір відновилися. Я щодня вивчаю Фа й удосконалюю себе відповідно до принципів Дафа, купаючись у безмежному милосерді та світлі Фа.
Роблю все можливе, щоб допомогти родині в удосконаленні
Три мої дочки практикують Фалунь Дафа. Ще до того, як став практикувальником, я робив усе можливе, аби підтримати їх на шляху вдосконалення. Після того як у 1999 році почалися репресії, мої дочки зазнавали переслідувань. Комуністична влада Китаю заарештовувала їх, утримувала під вартою, відправляла до виправно-трудових таборів і багаторазово засуджувала до тюремного ув'язнення.
Син однієї з моїх дочок був ще зовсім маленьким, коли її заарештували та ув'язнили. Поліція відвезла дитину до бабусі по лінії батька, але там про нього ніхто не дбав — його просто вигнали на вулицю, і він став бездомним. Дізнавшись про це, я одразу поїхав за ним. Ми з дружиною взяли хлопчика на виховання, дбали про нього, водили до школи, зустрічали після занять і допомагали з уроками. Тоді я з усіх боків відчував тиск. Я їздив з онуком у різні державні установи з проханням звільнити дочку. Ми також їздили в центри ув'язнення та трудові табори, щоб передати дочці одяг і гроші. Я також зберігав її книги, матеріали Дафа та друкарський пристрій. Її піддавали таким жорстоким тортурам, що вона не могла дбати про себе. Після звільнення я привіз її додому та допомагав відновитись. Пізніше мені вдалося знайти їй роботу з гарною зарплатою та пільгами, щоб вона могла відновити здоров'я та мала відповідні умови для вдосконалення.
Однак через переслідування дочка втратила роботу й була змушена розлучитися із чоловіком. Вона жила скромно, у невеликому будинку, і вела просте життя. Майже весь свій час вона присвячувала виготовленню матеріалів для роз'яснення правди та порятунку людей, а грошей постійно не вистачало. Тому я часто купував для неї овочі, продукти та дрова для опалення будинку. Я допомагав їй робити ремонт і дбав про онука. У її будинку площею 30 квадратних метрів було дуже тісно від меблів, предметів повсякденної потреби, витратних матеріалів і принтерів. Щоб дочці зручніше було виготовляти матеріали, я допоміг їй купити будинок площею 80 квадратних метрів. Там вона могла працювати ефективніше й більше допомагати Вчителю в порятунку людей.
Якось мені зателефонували з поліції й сказали, що доньку заарештовано за поширення матеріалів Фалуньгун. Я одразу ж поїхав до управління поліції, щоб вимагати її звільнення. Однак мені стали загрожувати й змусили проїхати з ними до неї додому, щоб провести обшук і перевірити, чи там немає матеріалів Фалуньгун. Коли ми підійшли до дверей, я сказав, що не маю ключа, і попросив не вриватися силою. Зрештою поліціянти так і не змогли увійти до її будинку. Пізніше вони погодилися відпустити дочку, і я одразу поїхав на таксі до центру ув'язнення. На свій жах, я побачив там і другу дочку — її теж незаконно затримано. Від хвилювання в мене зчинився тиск. Я не знав, що обидві мої дочки опинилися за ґратами, тому мені вдалося визволити лише одну. Молодшу відпустили пізніше, через десять днів. Глибоко в серці я добре розумів, що Фалунь Дафа несе добро, а компартія переслідує добрих людей.
Коли онук у другому класі перевівся до школи нашого району, я щодня проводжав його до школи, зустрічав після занять і допомагав із навчанням. Потім він закінчив початкову школу й вступив до середньої. Нова школа розташовувалася за півтора кілометра від будинку. Дорогою треба було переходити міст, і я, турбуючись про безпеку онука, проводжав його. Якось по дорозі я потрапив в аварію, унаслідок якої в мене було зламано три ребра.
Перебувати під захистом Дафа завдяки добрим учинкам
Надалі онук виправдав наші сподівання, він отримав листа про зарахування до університету. Я купив йому все необхідне для навчання, супроводжував поїздом до університету, сплатив за підручники та проживання, а також попросив адміністрацію університету оформити для нього кредит на навчання. Багатьох студентів привезли батьки, і я серед них був єдиним дідусем. Викладачі та батьки казали, що люди мого віку самі потребують турботи, а я, навпаки, супроводжував онука до університету.
У той час я ще не вивчав Фа, але був благословенний за захист матеріалів Дафа та за підтримку членів моєї родини в удосконаленні. Я мав гарне здоров'я. Щодня я прокидався о 3-4 годині ранку та йшов обробляти землю, приблизно о 7 годині ранку я повертався додому й готував сніданок. Після сніданку я їхав велосипедом у повітове місто, де мав свій магазин, потім обідав, а ввечері повертався додому. Хоча мій будинок був за два кілометри від повітового міста, і мені доводилося переходити залізницю, великий міст та два великі схили, я ніколи не брав таксі й навіть у сильний дощ чи сніг їздив велосипедом. Людей мого віку залишилося небагато, але я самостійно керую магазином, періодично поповнюючи запаси товарів. Хоча це потребує сил, справи в магазині йдуть добре.
2005 року в дружини стався інсульт, але уколи й ліки не допомагали. Знаючи, що Фалунь Дафа має чудодійну оздоровчу силу, вона почала практикувати Фалунь Дафа разом із нашими дітьми. Невдовзі її здоров'я відновилося.
Щастя в самовдосконаленні за Дафа
Мою доньку звільнили з в'язниці у 2022 році. Вона була дуже слабка. У дворі її будинку густо розрослися бур'яни, а дах і стіни облупилися. Я запропонував їй переїхати до нас. Але незабаром розпочався новий раунд переслідування: співробітники поліції, центру ув'язнення та члени політико-юридичного комітету час від часу приходили до нас додому. Застосовуючи різні форми тиску, вони намагалися змусити дочку й дружину відмовитися від удосконалення. Після кожного їхнього візиту нам із дружиною потрібно було кілька днів, щоб прийти до тями. Щоразу, коли ми чули стукіт у двері, серце починало шалено битися: ми боялися, що поліціянти знову прийшли по дочку. Постійний тиск та страх підірвали здоров'я дружини, і врешті-решт вона пішла із життя, не витримавши переслідування.
Її смерть стала для мене страшним ударом. Ми прожили разом понад сімдесят років, пліч-о-пліч пройшовши через усі випробування, і тепер я ніби втратив сенс життя. Якось дочка запропонувала мені займатися Фалунь Дафа разом із нею. Пізніше вона почала читати мені «Чжуань Фалунь». Слухаючи, як вона читає, я відчув, наскільки це чудовий Фа. Я взяв у неї книгу й почав читати сам.
Книга «Чжуань Фалунь» — справжній скарб. Прочитавши кілька сторінок, я не міг зупинитися. Щовечора, повертаючись зі свого магазину, одягав окуляри й сідав читати. Удень, з окулярами, я бачив добре, а ввечері слова розпливалися, і мені було важко читати. Але бажання вивчати Фа було таким сильним, що я закривав магазин удень і йшов додому, щоб провести решту дня за читанням книги. Коли нарешті дочитав книгу, моє серце осяяло світло. Я твердо вирішив йти шляхом удосконалення до самого кінця.
Раніше, повертаючись додому, я відразу вмикав телевізор на повну гучність, інакше я не міг почути жодного слова. Потім я підігрівав вино й вечеряв. Я не міг обійтися без алкоголю та сигарет жодного дня, ці звички переслідували мене понад десять років. Але коли я почав вивчати Фа, усе змінилося: я легко позбувся пристрасті до алкоголю та тютюну, а також інших шкідливих звичок — перестав засиджуватися перед телевізором і витрачати час на онлайн-покупки в телефоні.
Коли Вчитель почав очищати моє тіло, я кілька днів часто ходив до туалету. Мої діти, які не вдосконалюються, почали хвилюватись і переконувати мене прийняти ліки. Попри мої запевнення, що я не хворий, вони не вірили. Я пояснив, що вивчаю Фалуньгун і справді почуваюся здоровим. Тоді вони почали говорити, що я вже надто старий і що вдосконалюватися тепер марно. Вони стежили за мною і не дозволяли читати Фа та виконувати вправи.
Але я твердо вирішив вивчати Фа. Переконавшись у моїй рішучості, діти спробували вмовити мене поставити крапельницю, прийняти ліки, забороняючи вивчати Фа. Так тривало понад десять днів. Але оскільки я наполягав на своєму, зрештою вони дали мені спокій. Я зрозумів: це Вчитель допоміг усунути злі елементи, які заважали мені вдосконалюватись.
З того часу, як я почав вивчати Фа, моє тіло й душа змінилися. Учитель надихнув мене й відкрив моє небесне око. Тепер я можу бачити священні образи тіла Закону Вчителя й Фалунь, що обертається. Мої зір і слух відновилися. Щодня я вивчаю Фа та відчуваю безмежне милосердя Дафа.
Дякую, Учителю, за мій милосердний порятунок!
Усі матеріали, опубліковані на цьому вебсайті, захищені авторським правом Minghui.org.
