Відновився після паралічу завдяки вірі в Учителя

(Minghui.org) Я почав практикувати Фалунь Дафа в 1999 році, і зараз мені вже більш як 70 років. Після того, як я почав практикувати Фа, я зрозумів, що моє життя має призначення. Моє серце сповнене світла, моє тіло вільне від хвороб, а мою радість не можна описати словами. Кілька моїх друзів і родичів стали свідками краси Дафа і також приєдналися до практики Фалунь Дафа.

Порятунок людей під час ув'язнення

У 2012 році мене заарештували поліціянти й відвезли до центру ув’язнення. Сон, який мені наснився, допоміг усвідомити, що Вчитель використав це нещастя, щоб усунути мою карму й очистити моє тіло. Я знаю, що Вчитель завжди спостерігає за мною. Я маю добре пройти свій шлях удосконалення, тому й далі відправляв праведні думки та вивчав Фа.

В'язниця була жахливою. Люди лаялися і били інших. Нам не дозволяли розмовляти без дозволу. Проте я не зважав на обставини. Я знав, що місія практикувальників Фалунь Дафа — рятувати людей, тож я маю намагатися виконувати свою місію, поки перебуваю там.

Головним у камері був власник шахти, я розповів йому, за що мене переслідують, пояснив факти. Він вважав, що Фалунь Дафа — хороша практика, був готовий слухати. Я допоміг йому вийти з компартії Китаю (КПК) і організацій, що їй належать.

Чоловіка, який спав на сусідньому ліжку, було засуджено до смертної кари, він був у кайданах. Оскільки він бив і ображав людей, то всі його дуже боялися. Після того, як я пояснив йому, що таке Фалунь Дафа, і чому КПК переслідує цю практику, він вийшов з організацій КПК, до яких належав, і часто просив мене розповісти про вдосконалення. Коли в нього було щось смачне, він бажав поділитися зі мною. Якщо хтось намагався знущатися з мене, він казав, що я старший за його батька, і зупиняв їх.

Тих, хто щойно потрапив до центру ув’язнення, перед тим, як перевести до інших камер, забирали до «перехідної» кімнати. Однак я ніколи не виходив із «перехідної» кімнати. Я думав, що так розпорядився Вчитель, щоб у мене була можливість врятувати більше людей, розповідаючи їм правдиві факти про Дафа. Тому щоразу, коли приходила нова людина, я використовував час відпочинку, коли ми ходили в туалет або перед сном, щоб роз'яснити їй факти. Коли я стригся в тюремного перукаря, то допоміг йому вийти з КПК. Після моєї розмови з охоронцем він сказав: «Я теж практикуватиму Фалунь Дафа, коли вийду на пенсію». Деякі ув'язнені, які зрозуміли правду, шепотіли один одному: «Фалунь Дафа — хороша практика!»

Практикувальники знають, що їхня енергія милосердя впливає на оточення. Коли я вперше потрапив до центру ув'язнення, усі ненавиділи одне одного. Через шість місяців люди змінилися, ніхто нікого не ображав.

Учитель врятував мене

Коли мене допитували в поліції, я не став співпрацювати з ними, натомість розповів їм про Фалунь Дафа. Мене засудили до трьох років тюремного ув'язнення. Я був непохитний і наполягав на з'ясуванні фактів про Дафа. Коли я перебував у слідчому ізоляторі (рівно дев'ять місяців), у мене виникли труднощі з правою рукою і ногою. Через кілька днів мою праву ногу паралізувало. Я не міг ходити, а права рука не могла тримати речі. Хтось мав допомагати мені ходити в туалет. Згідно з результатами комп'ютерної томографії та інших обстежень у лікарні, мене потрібно було негайно госпіталізувати для лікування п'яти-шести сантиметрового крововиливу в лівій частині мозку.

Я знав, що симптоми інсульту були несправжніми, тому відмовився від госпіталізації. Повернувшись у камеру, я навіть не глянув на знімки КТ і діагноз, але мої співкамерники подивилися. Деякі з них сказали мені, що охоронець приніс 5 000 юанів на лікування, а я зробив дурість, що відмовився від госпіталізації. Я не сказав ні слова, водночас моє серце залишалося дуже спокійним. Я знав, що всі ці симптоми — ілюзія, тому що практикувальники не мають нічого спільного з хворобами. Все, що зі мною відбувається, влаштовано Вчителем.

Начальник центру ув'язнення був стривожений моїм станом, тому попросив чергових перевіряти, чи дихаю я під час сну. Наступного дня, коли я лежав у ліжку, хтось покликав мене на ім'я і сказав: «Збирай речі, йди додому!» Я подумав, що це жарт, і знову ліг. Охоронець сказав: «Це правда. Поквапся і збирай речі. Твоя сім'я вже приїхала, щоб забрати тебе». Я знав, що так запланував Учитель.

Фалунь Дафа —дивовижний

Коли я повернувся додому, мене відвідали рідні та друзі. Вони були раді мене бачити, але хвилювалися за моє здоров'я. Права сторона мого тіла була паралізована, а права рука і нога були бліді та холодні. Потрібно було дві людини, щоб допомагати мені ходити до туалету, моя права нога волочилася, і комусь доводилося її підіймати.

Мої брати й сестри хотіли відвезти мене до лікарні. Охоронець сказав їм, що у мене крововилив у мозок і моє життя в небезпеці. Я спокійно відповів: «Знаєте, наша мати померла від хвороби легенів у віці 41 року, а в батька був інсульт, і він помер у 64 роки. У мене вже був інсульт, і мені зараз 64 роки. Це може означати, що моє життя майже закінчилося. Якщо це так, чи може лікарня допомогти? Крім того, чи може хто-небудь із вас оплатити медичні рахунки або нести відповідальність, якщо операція виявиться невдалою? Чи будете ви нести відповідальність, якщо я стану паралізованим або з геміплегією на все життя?» Вони перестали наполягати на госпіталізації та запитали, що я хочу робити. Я відповів: «Ви бачили, що попередні хвороби зникли після того, як я почав практикувати Фалунь Дафа. Понад 20 років я не приймав жодних ліків. Я одужаю, якщо робитиму вправи Фалунь Дафа». Вони погодилися почекати три дні, перш ніж відвезти мене до лікарні.

Після від'їзду рідних я вивчав Фа, виконував вправи й відправляв праведні думки зі співучнями. Під час читання Фа я не міг чітко вимовляти слова і часто читав не ті рядки. Інші практикувальники просили мене читати кожне слово повільно. Коли я виконував вправи, то міг стояти тільки на лівій нозі й використовувати ліву руку. Під час відправлення праведних думок я підіймав ліву руку або використовував ліву руку, щоб тримати праву і виконував мудру «Великого Лотоса».

Коли я лягав спати тієї ночі, я відчув, як кровоносні судини в моїй голові набухають і пульсують. Тиск був сильним, ніби вони могли лопнути будь-якої миті. Я не злякався і поставився до цих симптомів із легкістю. Я був спокійним, бо знав, що Вчитель і Фа зі мною. Я прокинувся після короткого сну через те, що моя права рука опинилася під моєю талією. Після того, як я лівою рукою витягнув праву руку, я не міг заснути через дискомфорт, тому я встав, щоб відправити праведні думки.

Наступного дня мої кінцівки правого боку почали теплішати. На третій день до мене повернулася чутливість пальців рук та ніг на правій руці, і я міг ними злегка поворушити. На четвертий ранок, через три дні після того, як я захворів, я міг ходити, тримаючись за ліжко. Мої брати й сестри, родичі та друзі вигукували: «Це дивовижно! Фалунь Дафа — це диво!» Через два тижні я міг самостійно підійматися і спускатися на шість сходових прольотів.

Віра в Учителя і Фа допомогла відновитися після інсульту

Щоб врятуватися від переслідування КПК, я в супроводі дружини вирушив до сестри в тихе село. Жителі села заробляють на життя вирощуванням фруктів. Восени всі сім'ї зайняті збором урожаю: яблук і груш.

Хоча я все ще відновлювався і не міг підняти руку, але не вважав себе немічним, дбав про свої повсякденні потреби. Я приділяв увагу вивченню Фа і виконанню вправ. Вдень я ходив на гору збирати яблука з родиною сестри. Оскільки моє тіло тільки починало міцніти, я не міг підіймати руки й ноги досить високо, тому доводилося використовувати табуретку. Стоячи на ній, я щосили намагався підняти ліву руку, щоб зірвати плід. Я тримався лівою рукою за стовбур дерева, а праву витягував якомога далі. З кожним днем мої руки й ноги ставали гнучкішими, а рухи — точнішими. Після збору фруктів протягом кількох днів я відновився від паралічу, спричиненого інсультом.

Зараз мені вже понад 70 років, але моє здоров'я не гірше, ніж у людини середнього віку, і я можу підійматися сходами через дві сходинки. Я не користуюся електровелосипедом, який подарували мені діти; натомість я щодня їжджу на звичайному велосипеді, щоб дістатися до магазинів, відвідати співучнів, розповсюджувати матеріали, які роз'яснюють правду тощо. Мої кінцівки знову стали гнучкими, і я можу їхати на велосипеді дуже швидко. Я щасливий, бо щодня перебуваю в променях Фалунь Дафа і відчуваю радість, асимілюючись із Фа.

Рідні були здивовані, що я так швидко відновився. Я з гордістю розповів їм, що практикую Фалунь Дафа й що Вчитель допоміг мені подолати недугу. Родичі та друзі стали свідками великої сили Фалунь Дафа. Нехай всі люди дізнаються, що Фалунь Дафа несе добро (кит. Фалунь Дафа хао).