Практикувальниця Фалунь Дафа поділилася історією своєї матері

(Minghui.org) Моїй мамі 79 років. Люди її віку в Китаї пройшли через безліч кампаній переслідування, організованих компартією Китаю (КПК), таких як «Три роки стихійного лиха», сталеливарні, сільськогосподарські кооперативи, «Культурна революція» і боротьба проти «Трьох зол» та «П'яти зол».

Вона пошкодила праву руку, працюючи в сільськогосподарській комуні. Після перенесеної серйозної операції їй було важко виконувати правою рукою якусь роботу. У мами було безліч захворювань, і вона цілий рік приймала ін'єкції та ліки проти туберкульозу, гіпертонії, хвороб серця, шкірних захворювань, травми руки, тромбозу судин головного мозку, катаракти, головного болю, зубного болю, болю в тілі та багато іншого.

Крім боротьби зі своїми хворобами, мама виховувала шістьох дітей (п'ятьох дівчаток й одного хлопчика), причому діти були приблизно одного віку. Часто в нашої родини їжа була лише на початку місяця. До кінця місяця ми, щоб вижити, вирушали в поле, щоб накопати дикорослих овочів і зварити картоплю.

Старий одяг передавався від старших дітей до молодших. Хоча мати мала слабке здоров'я, вона старанно працювала, щоб заробити трохи грошей для сім'ї. Старша сестра носила молодшу сестру до школи на спині та доглядала маленьку дитину. Ми не мали грошей на купівлю підручників, тому ми брали книжки, передані в спадок від інших учнів. Якщо підручники змінювалися, ми брали їх в однокласників і намагалися переписати та вивчити всі підручники, які могли взяти.

Мама часто виглядала сумною через слабке здоров'я й труднощі, з якими їй доводилося стикатися. Вона вважала, що довго не проживе, і наші родичі так думали. Однак, попри скрутні обставини, у мами було добре й щедре серце. Одного разу вона привела додому трирічну дівчинку, яка загубилася, добре про неї дбала й знайшла її батьків, і нічого не просила натомість. Вона вірить в існування Богів і Будд, тому підтримує духовні переконання своїх дітей. Завдяки мамі ми із сестрами віримо, що погані вчинки караються, а добрі винагороджуються.

Мама довго страждала від хвороб і негараздів, але їй випала унікальна можливість дізнатися про Фалунь Дафа, і її доля повністю змінилася. Зараз, попри те, що їй майже 80 років, вона каже, що дуже щаслива й задоволена життям.

Ставши матір'ю в 1996 році, я страждала від важкої післяпологової депресії й відчувала проблеми в шлюбі. Колега порадила: «Тобі треба вивчати Фалунь Дафа, і в тебе все налагодиться». Я сумнівалася, як можна вилікуватися шляхом вивчення безплатних вправ. Але все ж таки вирішила прочитати книги Фалунь Дафа й сподівалася, що моє здоров'я покращиться.

Мама підтримала мою практику Фалунь Дафа. За кілька днів вона запитала, чому я навчилася. Як нова практикувальниця, я не дуже добре розуміла Фа й пояснила, що Фалунь Дафа вчить нас бути хорошими людьми та робити все на користь інших. Я не можу сварити інших, якщо вони лають мене, і не можу відповідати ударом на удар. Мама турбувалася, що люди можуть скористатися моєю добротою, тому попросила моїх сестер переконати мене залишити цю практику. Коли сестри прийшли до мене додому й побачили, що моє здоров'я покращилося після прочитання «Чжуань Фалунь», головної книги Фалунь Дафа, вони зацікавилися та попросили дати їм книгу, щоб вони теж могли її почитати. Коли мама побачила, що сестри також почали вивчати Фалунь Дафа, вона попросила мого брата відвідати мене. Коли брат побачив, що я оговталася від хвороб і почуваюся добре, займаючись практикою Фалунь Дафа, він був дуже радий цьому.

Дотримуючись принципів Фалунь Дафа, ми із сестрами стали ще добрішими й уважнішими до інших. Наше здоров'я та сімейні стосунки покращилися. Ми мали гарне самопочуття й настрій, з'явилося більше енергії, яку ми могли присвятити роботі. У результаті ми стали технічними експертами та передовими працівниками. Коли батьки побачили наші чудові зміни, вони були в захваті, а наші родичі й друзі були раді за нас.

Переслідування за практику Фалунь Дафа

Саме тоді, коли ми були такі щасливі, що отримали Дафа, колишній лідер компартії Китаю Цзян Цземінь у липні 1999 року ініціював незаконне переслідування. Кожен практикувальник у країні зіткнувся із жорстокими репресіями. Оскільки ми із сестрами розповідали людям, що Фалунь Дафа несе добро, наші домівки зазнали обшуків, і нас знову й знову ув'язнювали та позбавляли волі.

Політика КПК із переслідування людей за практику Фалунь Дафа полягала в тому, що їх заарештовували та відправляли до виправно-трудових таборів, психіатричних лікарень і в'язниць. Подружжя та діти практикувальників Дафа не могли служити в армії. На роботі їх понижували на посаді, позбавляли премій і шансів на отримання звання «зразкового працівника». Керівники житлового товариства й місцева поліція, які відповідають за виконання цієї політики, також були залучені до переслідування. У результаті мене звільнили з роботи, і мені довелося розлучитися, коли моїй дитині було всього шість років.

Якось поліціянти заарештували мене й відвезли разом із дитиною до поліційної дільниці. Мене допитували окремо й відправили до центру ув'язнення після того, як я відмовилася зректися Фалунь Дафа. Поліціянти відправили мою дитину до колишньої свекрухи. Через страх бути причетною та зазнати переслідувань, сім'я моєї колишньої свекрухи вивела мою безпорадну дитину на вулицю, залишивши без даху над головою. Коли моя мама почула про це, то попросила тата забрати онука.

Мама ходила з ним до Бюро громадської безпеки, Комітету з політичних і правових питань, офіс 610 та інших відділів, щоб попросити їх звільнити мене. Люди там були зарозумілі й безсердечні, відмовляючись розмовляти з нею, тому мама і моя дитина й далі сиділи на холодній бетонній підлозі, щоб хтось звернув на них увагу. Співробітники Бюро громадської безпеки, робочого підрозділу та житлового комітету багато разів приходили до будинку моїх батьків, обшукували його та вимагали гроші, змушуючи віддати книги Дафа. Мої батьки рішуче чинили опір і відмовлялися співпрацювати з ними. Вони захищали книги Дафа та інформаційні матеріали.

Я була ув'язнена 16 років. Моїм батькам було дуже важко дбати про дитину. Вони переживали через мене. Мама думала: «Що не так з урядом? Фалунь Дафа вчить людей бути добрими. Більше людей стають кращими. Чому не дозволити людям учитися бути добрими? КПК — злісна партія!»

Батьки нарешті дочекалися мого звільнення. У результаті тортур, коли я була близька до смерті, мене відправили додому. Батьки побачили, що я, навіть не приймаючи жодних ліків, почала швидко одужувати, вивчаючи Фа й виконуючи вправи Фалунь Дафа. Коли я відновилася, мене знову заарештували. Поліція стежила за мною й переслідувала. Вони вимагали, щоб я відмовилася від своєї віри, і хотіли вивезти мене з дому.

Понад десять поліціянтів приїхали двома машинами з камерами в руках у будинок матері, щоб заарештувати мене. Поліціянти поводилися, як бандити, і навіть конфіскували стопку білого паперу. Мій батько чинив опір і сказав їм, що білий папір призначений для дитини. Поліціянти потягли мене до машини, хоча я ще не відновилася після переслідування. Мама на той час лежала під крапельницею. Вона висмикнула голку та в розпачі кинулася до машини, намагаючись загородити її, щоб не дати забрати мене. Однак молоді й сильні поліціянти відштовхнули її в бік і швидко поїхали, залишивши вбитих горем батьків і дитину, яка плакала.

Тоді мене відвезли до психіатричної лікарні й катували так сильно, що я не могла навіть проковтнути воду. Коли моє життя опинилося на межі життя й смерті, з лікарні зателефонували до місцевого Політико-юридичного комітету, «офісу 610» і на мою колишню роботу, щоб вони перед моєю випискою заплатили десятки тисяч юанів за моє лікування. Усі ці підрозділи побоялися брати на себе відповідальність і відмовилися забирати мене. Коли мама почула цю новину, то знепритомніла. Прийшовши до тями, мама відразу ж приготувала гроші й попросила тата забрати мене з психіатричної лікарні.

Упродовж понад 16 років мама багато страждала через мої арешти й перебувала під тиском з усіх боків. Вона багато працювала, щоб забезпечити мою дитину, починаючи з початкової школи та закінчуючи коледжем. Деякі родичі радили відправити дитину до батьків мого колишнього чоловіка, але вона відмовилася, сказавши, що дитині там буде важко вижити, оскільки її сім'я не піклуватиметься про неї. Брат із дружиною та сестри з чоловіками були небагаті, тому мамі доводилося терпіти їхні постійні скарги та докори через те, що вона витрачає надто багато сил на мою дитину, і до того ж платить за навчання.

Несправедлива претензія зазнає невдачі

Якось мої брати, сестри та інші родичі прийшли до батьків на розкішну сімейну вечерю, щоб відсвяткувати день народження батька. Брат при всіх виставив мамі умову: «Мамо, ти так багато вистраждала за сестру. А вона весь день ходить і роздає матеріали Фалунь Дафа, замість того, щоб допомагати тобі. Я не думаю, що їй слід більше дозволяти входити до нашої оселі! Якщо вона прийде, я піду!»

Багато родичів і друзів мовчали, знаючи, що моя мати мала лише одного сина з шести дітей. Несподівано мама твердо відповіла: «Якщо хочеш піти, йди». Брат пішов до іншої кімнати. Ніхто з родичів і друзів не вмовляв його повернутися, навіть його дружина й дочка. Вони всі знали, що вірити у Фалунь Дафа та поширювати матеріали законно. За кілька хвилин брат мовчки повернувся до столу й більше не повертався до цієї розмови.

Хоча мої батьки мають пенсії, і батько, як і раніше, керує магазином, мама живе дуже просто. Вона попросила мене використати заощаджені нею гроші, щоб допомагати людям. Я сказала їй, що на ці гроші куплю папір і компакт-диски, роздрукую листівки з фактами про Фалунь Дафа та роздам їх людям, щоб вони могли врятуватися, дізнавшись, що Фалунь Дафа несе добро. Мама з радістю погодилася із таким рішенням.

Кілька років тому в мами раптово стався інсульт, і вона не могла дбати про себе. Я запропонувала їй вивчати Фалунь Дафа разом зі мною. Мої брати й сестри хотіли, щоб я жила з нею та дбала про неї. Однак мама знала, що я зайнята розповсюдженням матеріалів Фалунь Дафа, щоб допомагати рятувати людей, тому не хотіла, щоб я переїжджала до неї. Вона загорнула амулет Фалунь Дафа в кілька маленьких хусточок й акуратно поклала його в кишеню. Вона попросила мого брата й молодших сестер доглянути її, коли їй треба ставити крапельницю. Коли вона не могла заснути вночі, то знову й знову щиро повторювала: «Фалунь Дафа несе добро, Істина-Доброта-Терпіння — праведні принципи» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень — хао).

Через кілька днів її стан покращився, і їй більше не були потрібні крапельниці. Вона почувала себе краще без уколів і ліків, тому вирішила більше не приймати їх та не лягати до лікарні. Мама попросила нас із сестрою читати їй книги Дафа. Минуло зовсім небагато часу, і вона знову могла ходити без палички та дбати про себе.

З наближенням китайського Нового року ми всі написали поздоровлення Вчителю Лі Хунчжи. Мама теж урочисто побажала Вчителю щасливого Нового року та подякувала йому за порятунок її життя. Я запитала маму, як підписати її привітання: як від члена сім'ї практикувальників чи як від практикувальниці Дафа? Вона відповіла: «Ти багато років вивчала Дафа, а я тільки новачок». Я рада, що мама вважала себе новою ученицею Дафа.

Мама ніколи не ходила до школи, тому була неписьменною й навіть не могла впізнати ієрогліфи свого імені. Їй дуже подобається слухати, як доньки читають їй «Чжуань Фалунь». Однак ми щодня розповсюджуємо матеріали для роз'яснення правди, а також нам треба ходити на роботу та займатися домашніми справами, тому в нас не так багато часу, щоб читати їй. Натомість я дала їй збірку віршів «Хунь Їнь» і подумала, що їй буде корисно подивитися картинки в книзі. Через кілька днів я запитала маму, чи читала вона вірші «Хунь Їнь». Дивно, але вона відповіла, що читає книгу щодня й може все зрозуміти.

Зазвичай, коли тато йде до магазину, мама залишається вдома сама. Їй купили мобільний телефон, але вона не могла згадати, як відповісти на дзвінок. Щоб вона могла слухати лекції Вчителя, я зберегла їх на мікрокарту, вставила в маленький динамік і передала їй. Вона навчилася користуватися ним лише за один раз і почала слухати лекції Дафа щодня. Щоразу перед прослуховуванням вона мила руки, обличчя та з повагою сідала слухати. Закінчивши прослуховування, вона акуратно загортала маленький динамік у нову білу хустку й прибирала її.

Мої батьки підтримували нас у практиці Фалунь Дафа й захищали книги та матеріали Дафа протягом багатьох років, тому вони були благословенні Дафа. У свої майже 80 років вони насолоджуються хорошим здоров'ям та щомісяця отримують пенсію.

Коли мама була молодою, вона жила в злиднях і страждала від хвороб, які робили її життя нещасним. У похилому віці їй пощастило знайти Фалунь Дафа й розпочати новий шлях. Батько досі володіє магазином, займається постачанням товарів і сам керує справами. Люди в нашому районі заздрять моїм батькам, які мають гарне здоров'я, і в старості вони живуть щасливо.