Усунення моєї пристрасті до почуття провини, самозвинувачення та низької самооцінки

(Minghui.org) Після того, як 2002 року я вирушив до Пекіна, щоб стати на захист Фалунь Дафа, мене заарештували й засудили до півтора року ув'язнення у виправно-трудовому таборі. Через страх і недостатнє вивчення Фа я звернув зі шляху вдосконалення та підкорився вимогам переслідувачів. Після звільнення мене переповнювали жаль і сором, тож я уникав інших практикувальників. Однак у душі ніколи не відмовлявся від Дафа. Я намагався читати Фа, але не міг заспокоїтися та зосередитися.

Учитель не залишив мене й практикувальники неодноразово контактували зі мною. Мені знадобилося близько півтора року, перш ніж прийти до тями та знову приєднатися до групи вивчення Фа. Завдяки підтримці співучнів я подолав свій страх та почуття провини й приєднався до них, щоб почати поширювати матеріали, які роз'яснюють правду.

Моя сім'я отримала велику користь від моєї практики Фалунь Дафа, але я недостатньо добре вдосконалювався. Інші практикувальники зазвичай були задоволеними собою, але я відчував себе пригніченим через низьку самооцінку та самокритику. Мене дуже хвилювала думка людей, я не мав впевненості в собі, та переймався тим, що можу їх образити. Щоразу, коли я робив щось не так, то довго переживав і не міг це відпустити. Моє прагнення зберегти обличчя було продиктоване егоїзмом та марнославством.

Я прочитав статтю практикувальника з обміну досвідом, яка мені дуже допомогла: «Почуття провини — це також пристрасть». У статті учень писав: «Якщо коротко, то почуття провини — це різновид образи, яка спрямована на самого себе. Ви звинувачуєте, ненавидите й нападаєте на себе. Ця образа є сильною одержимістю, а це означає, що ви не дивитеся в себе. Почуття провини — це ні що інше, як самокритика, скарги та нападки на себе. Це пристрасть, а також різновид партійної культури. Самокритика — це порочне коло, бо людина, яка звикла звинувачувати себе, за звичкою звинувачуватиме й інших. Саме це робить усунення почуття провини таким складним».

В іншій статті з обміну досвідом («Обговорення хвороботворної карми») практикувальник написав: «Тільки уявіть собі: на Небесах існує безліч божественних істот, тоді чому саме вас вибрали для того, щоб спуститися на Землю? Помилково вважати, що ви на це не здатні, це відображає відсутність праведної віри в Дафа та Вчителя на фундаментальному рівні. Насправді ви не стоїте на позиції учня Дафа. Адже, вірите ви в це чи ні, ви перебуваєте на твердій землі, маючи за спиною потужну підтримку. Те, що ви робите, стосується не лише вас; ви також підтверджуєте Дафа в цьому світі.

Коли ви думаєте про себе погано, то вважаєте, що це просто власна думка? Ні, це плани старих сил. Коли ви думаєте, що не можете щось зробити, ваш розум обмежує ваші можливості. Ваші боги-захисники, а також усі інші праведні Пробуджені, які оточують вас, ніяк не зможуть вам допомогти, тому що їхня допомога також має відповідати принципам Дафа. Вона має бути погоджена з вашими думками, можливостями й праведними чинниками, які діють через вас. Якщо ви думаєте, що не зможете цього зробити, то ви дійсно не зможете».

Прочитавши ці статті, я зрозумів, що все ще прив'язаний до самобичування, жалю та почуття провини. Старі сили скористалися цими пристрастями й почали мене переслідувати. Мені було важко підтримувати праведні думки та виконувати три справи, що своєю чергою, вплинуло на мою здатність допомагати Вчителю рятувати живих істот.

Навіть зараз, коли я пишу цю статтю, я борюся з перешкодами, і мені важко писати далі. Я хотів би подякувати співучневі за те, що він надихав мене до продовження написання цієї статті.

Учитель сказав:

«Сформовані уявлення перешкоджатимуть людині та контролюватимуть усе її життя. Людські уявлення зазвичай егоїстичні або навіть гірші, тому вони створюватимуть розумову карму, і тоді людину контролюватиме ще й ця карма. Людиною має керувати її Чжу-юаньшень (головна душа). Коли Чжу-юаньшень стає слабким і його замінюють ці уявлення, це означає, що ви повністю капітулювали, і ваше життя тепер перебуває під їхнім контролем».

(«Природа Будди», Чжуань Фалунь, том другий)

Учитель дав нам чіткі настанови:

«Мені не подобається, коли ви самі себе лаєте — це марно. Я все ж скажу так: якщо спіткнувся і впав, то не повзай там, а швидше вставай!» (Запитання і відповіді, «Лекція Закону в день Свята ліхтарів 2003 року»)

Фа Вчителя вказав мені широкий шлях удосконалення, очистив моє серце від сумнівів, зміцнив мою віру в удосконалення та надихнув старанно рухатися вперед. Статті співучнів з обміну досвідом допомогли зрозуміти та виявити корінь моїх фундаментальних пристрастей. У час, що залишився, я буду більше вивчати Фа, старанно практикувати, дивитися в себе, усувати різні пристрасті й людські уявлення та рятувати більше живих істот. Дякую, Учителю, за милосердний порятунок! Дякую вам, співучні, за підтримку!