Майбутній світ людей — не для учнів Дафа

(Minghui.org) На початку січня я побачив дуже яскравий сон, від якого я прокинувся в сльозах. Картини із цього сну глибоко врізалися в мою пам'ять.

Мені наснилося, що я прокинувся, підвівся й зайшов до навчальної аудиторії. Там було орієнтовно 60 людей, але ще багато хто стояв зовні й не входив. На місці викладача сидів наш Учитель. Я тоді подумав: «Учитель нарешті повернувся до Китаю! Отже, наше вдосконалення закінчилося? Але ж я ще не вдосконалився...»

Уві сні я сидів за партою разом із матір’ю. Учитель подивився на нас обох і подумки нам сказав, що ми чинили погано й не відповідаємо критеріям, ми не заслужили нічого, крім подальшого переродження у світі людей. Потім до нас підійшла співучениця зі шкільним зошитом, у якому було записано безліч імен. Вона попросила нас підтвердити свої імена. Там значилися імена, які ми мали в іншому просторі, але ми одразу їх упізнали. У душі в мене виникло певне невдоволення. Я запитав у Вчителя, чому щодо мене та моєї матері було ухвалено таке рішення? Учитель просто відповів: «Так було вирішено». На обличчі в нього була гірка посмішка, і я мало не заплакав.

Коли ми підтвердили свої імена, Учитель вивів нас назовні, і ми побачили планету у величезному порожньому просторі. Половина цієї планети була очищена, вона була дуже красивою та світлосяйною, а друга половина була чорною і з неї ішов густий чорний дим. Наступної миті ми побачили, як ця друга половина дуже швидко почала очищуватися, й незабаром уся планета стала чистою.

Учитель повів нас на цю планету, там було кришталево чисте повітря, багато зелені й різнобарвних квітів, що виділяли приємний аромат. На небі яскраво світило сонце, клімат був теплий та приємний. То була наша Земля.

Я побачив знизу людей. Їх було дуже мало, вони були простодушні й веселі. Вони нічого не пам'ятали про минуле, їхню пам'ять було стерто. Я міг відчути їхній душевний стан. Вони були щасливими, але від побаченого мені чомусь хотілося плакати.

Коли ми з Учителем повернулися до аудиторії, я запитав: «Чи зможе залишитися мій батько, сестра та дружина?» У відповідь я почув: «Ні». Тоді я не втримався й гірко заплакав. Так я і прокинувся весь у сльозах.

Я добре пам'ятаю той товстий зошит, весь списаний іменами учнів, на яких чекала та сама доля, що й на нас уві сні.

Співучні, майбутній світ людей, хоч яким він здається прекрасним, — це не наше житло, це не наш світ і не наш справжній Дім! Ми чекали на цей момент тисячі років не для того, щоб просто отримати можливість знову переродитися й далі бути людьми! Ми повинні виконати свою місію та повернутися додому разом з Учителем.

Якщо ми залишимось у світі людей, хоч наскільки він стане красивим, нашу пам'ять буде стерто, ми забудемо про те, як ми вдосконалювалися, ми не пам’ятатимемо абсолютно нічого! З дурними усмішками будемо насолоджуватися людським щастям! Але для чого це нам?

Якщо ми самі не досягнемо Повної Досконалості, то й наші найближчі родичі не зможуть залишитися в майбутньому. Це жахливо!

Уві сні я бачив, що багато учнів не мали права навіть увійти до тієї аудиторії. Можливо, ми, ті, хто сидів усередині, ще маємо якийсь шанс, а от інші... Не приховую, що коли я прокинувся, то на серці відчував моторошний страх.

Я почав удосконалюватися лише у 2014 році. Хоча багато років тому, коли мені було 9 років, я ходив на пункт практики разом з мамою та контактував із Дафа, але тоді я не був щирим практикувальником. І навіть почавши практикувати так пізно, я останнім часом дуже розслабився й занурився у мирські справи.

З раннього дитинства я страждав на пневмонію. Жив я у селі, у дуже бідній родині. Ми не мали грошей на лікування, тому у 15 років, коли мене все ж таки показали лікарю, мої легені вже почали гнити. Ще через десять років я вже важко дихав, майже нічого не їв і не міг нормально спати. У цей час я згадав про Великий Закон.

Тільки-но я почав практикувати, Учитель одразу почав інтенсивно очищати моє тіло. Чистка тривала пів місяця, мені було дуже погано, я блював кров'ю та гноєм і мав криваві випорожнення. Але я все одно завзято вдосконалювався. За ці 15 днів я спав лише два дні, решту часу читав Книгу Дафа. Коли мені було зовсім погано і я не міг читати, то слухав аудіолекції Вчителя. Через пів місяця я ніби заново народився, усі симптоми моєї недуги повністю зникли, я став абсолютно здоровою людиною та почав старанно виконувати всі три справи учня Дафа.

Учитель уві сні показав мені, звідки в мене взялася така велика карма. В одному з моїх минулих перероджень за часів династії Сун (близько тисячі років тому.) я був головнокомандувачем. Одного разу я дізнався, що моя сьома наложниця зрадила мені зі своїм охоронцем. Я вбив їх обох, а також у запалі гніву вбив ще кілька сотень людей із їхніх сімей, не помилував навіть їхніх собак та інших тварин, яких вони тримали. Потім уві сні я взяв на руки тіло наложниці й звів очі до неба. У цей час пішов дощ, краплі падали на моє обличчя, я не заплющував очі, так що вони почали боліти від води, що в них потрапила. Коли я прокинувся, мої очі були червоними та розпухлими.

Пізніше я також бачив, що вбита мною наложниця перероджувалася зі мною в різних життях. У цьому житті вона стала моєю дружиною. Раніше мене дивувало, чому ця дівчина вийшла за мене заміж. Зростом я невисокий і маю непоказний вигляд, у мене відсутні якісь здібності й таланти, але вона завжди дуже хотіла бути саме зі мною. Сотні років вона слідувала за мною через багато перероджень в очікуванні, що одного разу я врятую її.

Охоронець, якого я тоді вбив, — це мій син. Коли йому було два роки, моя мати з переляком сказала мені, що він виразно вимовив фразу: «Убий його (тобто мене)». Я завжди дивився на сина й не відчував із ним спорідненості, він не приносив мені ніякої радості. Зв'язки, що пов'язують нас, тривають досі. Тих, кого я образив, ще дуже багато, і тільки Вчитель може зробити так, щоб усі ці вузли образи розв’язалися в добрий спосіб. Однак цього не станеться, якщо я не зможу досягти Повної Досконалості.

Я також дізнався, що моє життя мало закінчитися, коли мені було 25 років і коли в мене почався черговий напад хвороби.

Оскільки в мене виникла праведна думка та з'явилося бажання вдосконалюватися за Дафа, Учитель змінив мою долю.

Однак, попри те, що я почав дуже старанно практикувати, поступово я розслабився. Я був здоровий та сповнений сил, батьки стали залучати мене до свого бізнесу, я також почав брати активну участь у різних справах нашої великої сім'ї, періодично лаючись із родичами й поводячись як звичайна людина. Усе це трохи віддалило мене від Дафа. У проєкті, за який я відповідав, виникли проблеми, і я завдав певної шкоди справам роз'яснення правди в нашому районі.

Усі мої численні переродження були заради цього періоду. До того ж я почав удосконалюватися так пізно, хіба я ще можу дозволяти собі розслаблятися?! Учитель постійно натякає мені, стимулює мене сумлінно практикувати, і я буду старатися це робити.

Хоч яким чудовим буде майбутній світ людей, він не йде в жодне порівняння з нашими небесними світами. Цей світ буде створено не для нас, він нам не потрібен, ми маємо завершити вдосконалення й повернутися разом з Учителем у свій справжній Дім!

Мій рівень обмежений, якщо в моєму досвіді щось не відповідає Закону, будь ласка, підкажіть.

Примітка редакції: Викладене в цьому досвіді є лише особистим усвідомленням та розумінням автора. Настанови Вчителя можна прочитати в «Чжуань Фалунь» та інших книгах і лекціях Фа на сайті uk.falundafa.org та uk.minghui.org.