(Minghui.org) Після прочитання історій удосконалення практикувальників мені теж захотілося поділитися своїм досвідом усунення хвороботворної карми, який відбувся сім чи вісім років тому. Цей досвід допоміг мені усвідомити серйозність вдосконалення та важливість кожної думки та наміру в удосконаленні.
Мій будинок був місцем групового вивчення Фа. Одного дня мені довелося пропустити групове вивчення Фа, бо я була на роботі. Після вечері до мене додому прийшла нова практикувальниця Ін та розповіла, що сталося під час групового вивчення Фа того дня, коли мене не було. Оскільки вона не мала жодної освіти, вона часто додавала, пропускала чи неправильно вимовляла слова й не могла читати цілі речення. Той, хто не читав «Чжуань Фалунь», не зрозумів би, що читала Ін, і практикувальники відчували те саме.
У нашій групі з вивчення Фа кожна людина читала по два абзаци по черзі. Однак, коли черга доходила до Ін, вона читала без зупинки й не хотіла поступатися чергою наступному співучню. Іноді я нагадувала їй про це, але вона часто відповідала: «Я дуже хочу читати».
Але в той раз, коли мене не було поруч, практикувальниця Мей сказала Ін: «Читай більше вдома, щоб покращити якість читання, перш ніж читати тут, інакше ти можеш неправильно збагнути Фа, й інші не зрозуміють його». Можливо, Мей здавалася роздратованою, і їй не вистачало милосердя, коли вона говорила, що й засмутило Ін. Вона сказала кілька негативних слів про Мей, і мій чоловік, який не практикує, був присутній при цім і чув її слова.
Я теж не могла прийти до тями, коли почула про те, що трапилося й відчула, що Ін поводилася нерозумно, і не можна, щоб звичайні люди, такі як мій чоловік, були свідками конфліктів між практикувальниками. Чи не призведе це до подальшої ще більшої незгоди чоловіка з Дафа?
Я не виявила терпимості до Ін і замість того, щоб доброзичливо обговорити з нею ситуацію на основі Фа, сказала жорстко: «Практикувальники мають найперше думати про інших, дивитися в себе, а не зовні. Ти маєш знайти в себе проблеми». Для того, щоб судити Ін, я використовувала Фа й розглядала проблему з погляду арбітра між двома практикувальниками. Я не використовувала Фа, щоб дивитися в себе й вдосконалюватися, і говорила від імені Мей, захищаючи її.
Мій чоловік також приєднався до розмови. Потім ми почали обговорювати чоловіка Ін, який не практикує. У розмові з Ін я, затаївши образу на чоловіка, мала намір донести до нього своє невдоволення їм. Так мої людські пристрасті повністю оголилися. Мені варто було б подивитися в себе й підвищити Сіньсін, але натомість я виплеснула своє невдоволення, вчинивши, як звичайна людина. Розмірковуючи про це зараз, я відчуваю глибокий сором і розчарування в собі.
Наступного ранку я не могла відкрити рота. Навіть позіхати доводилося із закритим ротом. Я не могла говорити. У мене була паніка. Під час їди я не хотіла, щоб чоловік бачив, що я не могла їсти, бо не могла відкрити рота. Тільки тоді я зрозуміла, що це сталося через те, що минулого вечора мої слова були зовсім несумісні з Фа. Я нав'язувала іншим вимоги Дафа, була серйозно налаштована на суперництво й причаїла образу. Я не контролювала свою мову й не виявила терпіння до нової практикувальниці Ін.
Я боялася, що коли чоловік дізнається про мій стан, то змусить мене піти до лікарні. Тому коли він пішов на роботу, я приготувала локшину й ковтала її, не розжовуючи, що було дуже важко. Так тривало три дні. Кожне приймання їжі здавалося покаранням, і це було дуже болісно. Я змушувала себе з'їдати хоча б половину тарілки їжі за одне приймання їжі й швидко худла. Я нервувала, у мене виник страх і мої праведні думки значно послабшали.
Я подумала: «Мені потрібно вивчати Фа зі співучнями, щоб зміцнити праведні думки». На четвертий день після спілкування із чоловіком я поїхала електровелосипедом до батьків. Моя мати — практикувальниця, і в батьківському домі я могла спокійно вивчати Фа, шукати свої пристрасті й не відриватися. Мама приготувала мені велику порцію заварного яєчного крему й мені вдалося з'їсти все відразу.
Ми з мамою разом вивчали «Чжуань Фалунь» і щогодини відправляли праведні думки. Мама попросила мене читати Фа, але в мене сильно болів язик і горло. Незабаром від болю я так сильно спітніла, що мій одяг промок. Кожен момент був мукою! Коли стемніло, під час відправлення праведних думок я раптово відчула прохолоду від верхньої частини тіла до нижньої лівої частини, і я ясно відчула, що стан значно покращився. Я зрозуміла, що Вчитель видалив значну частину карми. Однак рот усе ще не відкривався, тому я й далі вивчала Фа.
Увечері мама покликала кількох практикувальників, щоб разом вивчати Фа. Одна співучениця поцікавилася моєю ситуацією й твердо сказала мені: «Не визнавай цього, заперечуй». Я піднеслася духом і впевнено кивнула. У цей момент у дворі з'явилася ще одна практикувальниця, і я, перш ніж встигла привітати її, відчула «хрускіт» у щелепі. Було не боляче, навіть досить комфортно. І через кілька секунд я змогла відкрити рота, і хвороботворна карма, яка мучила мене кілька днів, зникла.
Я дуже вдячна милосердному Вчителю.