(Minghui.org) «Люши Чуньцю» («Весняні та осінні аннали Лю»), давньокитайська філософська антологія, включає історію Ту Шу, царського історика із Цзінь у період Воюючих царств (475 — 221 рр. до н.е.).

Помітивши хаотичну ситуацію у своїй країні, Ту покинув її й вирушив до царства Чжоу. Вей, герцог Чжоу, прийняв Ту й одного разу запитав його, яке із царств, що воюють, загине першим. Ту відповів, що це буде його рідна країна Цзінь:

«Я бачив безліч рішень у царському суді, які не відповідали моралі та справедливості, що призвело до суспільного гніву. Я вказав на це правителю Цзінь, і він відповів: „Це не завдасть шкоди нашій країні“. Я також сказав правителю, що багато талановитих людей були проігноровані, і він відповів: „Це не завдасть шкоди нашій країні“. Ось чому Цзінь упаде першою».

Через три роки Цзінь справді впала, як і було передбачено. Коли герцог Вей запитав Ту, яке царство спаде наступним, Ту відповів, що це буде Чжуншань: «Небо створило чоловіків і жінок, і, як зумовлено небесами, чоловіки й жінки мають свої шляхи та простори, які не повинні випадково змішуватися. Дотримання відмінностей між статями — це основний принцип, який Небо встановило для людства, і цей небесний шлях також забезпечує стабільність у відносинах між правителем та його підданими. Але сьогодні в Чжуншані чоловіки та жінки перебувають в обіймах один одного вдень та вночі. Вони думають тільки про насолоду та співають пісні скорботи. Але їхній правитель вважає це нормальним і не переймається, попри те, що це провісник кінця нації. Саме тому царство Чжуншань впаде наступним».

Через два роки царство Чжуншань також пало.

Якщо подивитися на сьогоднішній комуністичний Китай, то можна побачити, що тоталітарний режим думає лише про свою владу й не дбає про те, як його громадяни заробляють на життя; він пригнічує віру та принципи «Істина-Доброта-Терпіння», заохочуючи насильство, ненависть і секс — те, що зрештою завдасть шкоди суспільству. Тільки відкинувши компартію Китаю, ми можемо врятувати себе та суспільство.