Чудеса, які я пережив після того, як почав практикувати Фалунь Дафа

(Minghui.org)

Здрастуйте, Учителю! Здрастуйте, співучні!

Я став на шлях удосконалення в жовтні 2020 року, коли мені було приблизно 23 роки. Важко уявити ті чудеса й зміни, що відбулися зі мною після цього.

Наркотична залежність

У 14 років я почав вживати наркотики й, щоб постійно купувати їх, в 16 років став викрадати машини. У 18 років я був уже затятим наркоманом, мене віддалили від сім'ї, і я був змушений жити на вулиці. Усе моє життя оберталося навколо викрадення машин, прийняття наркотиків і пошуку чергової дози.

У мене ніколи не виникало навіть думки про те, що мої вчинки зачіпають людей, а наркотики завдають шкоди суспільству. Я був упевнений, що не звільнюся від цієї залежності й постійно перебував у наркотичному тумані, якщо не був у в'язниці чи реабілітаційному центрі.

Якось у 2019 році я їхав на викраденій машині центром Калгарі. Коли поліціянт спробував мене зупинити, я, йдучи від погоні, поїхав дорогою з одностороннім рухом у протилежному напрямку. Повернувши за кут і побачивши військовий парад, що йде вулицею, я розвернувся й ще збільшив швидкість, щоб уникнути поліції.

Усе закінчилося тим, що я розбив машину, поліціянти заарештували мене, пораненого в передпліччя, і я стікав кров'ю.

Мене звинуватили у втечі від поліції й небезпечному водінні та відвезли до лікарні. За це мене могли засудити до 10 років, але після двох років домашнього арешту я отримав лише 2 роки умовно.

Навіть те, що я міг померти, не налякало мене й не змусило замислитися над тим, щоб кинути наркотики. Перебуваючи під домашнім арештом, я щодня вживав метадон і думав тільки про те, як після зняття цього арешту вийду й знову почну красти.

Я був дуже поганим і дурним. Суспільство так зіпсувало моє мислення, що я не вважав, що зробив щось погане.

Фалунь Дафа врятував мене

Мої батьки знали, що я вживаю наркотики, але не знали, як із цим боротися, а оскільки я не виявляв агресії, заплющували на все очі. Пізніше мама розповіла мені, що якось вони знайшли в моїй кімнаті місце, де я ховаю наркотики, але не знали, що робити. Якось вона сказала, що молилася, щоб я прийшов до Бога й був врятований. Її молитву почули.

День, коли мені дали буклет з інформацією про Фалунь Дафа, був найкращим днем у моєму житті. Я вже рік перебував під домашнім арештом, і моє передпліччя майже зажило після вогнепального поранення. Мені вдалося вийти з дому, щоб піти до лікаря. Я досі пам'ятаю китаянку, яка не говорила англійською мовою, але на вулиці збирала підписи під петицією, щоб допомогти зупинити насильницьке вирізання органів у живих людей у Китаї. Мене чомусь охопило хвилювання, коли я отримав від неї буклет. Мені завжди здавалося, що медитація — це щось цікаве, тож я з нетерпінням чекав, коли повернуся додому й прочитаю буклет.

Того ж дня, знайшовши в інтернеті сайт Фалунь Дафа, я почав слухати лекції Вчителя. З того часу я щодня читав книги Дафа, і кожне слово Вчителя Лі мало величезну силу. Спочатку я мало що розумів, але знав, що саме це я шукав усе життя.

Почали відбуватися дива

Уперше послухавши лекції Фалунь Дафа, я зрозумів, що мені треба припинити вживати наркотики, але позбутися цієї залежності було нелегко. Усе в мені чинило опір, і я намагався знайти для себе виправдання в словах Учителя, щоб продовжувати вживати наркотики. Однак моє прагнення вивчати Фа було сильніше, ніж бажання вживати наркотики, тому я й далі читав книгу, хоча не хотів приймати певних принципів.

Чим більше я вивчав Фа, тим більше ставало моє бажання позбутися наркотичної залежності. Після двох тижнів старанного вивчення Фа я почав стримувати себе й перейшов від щоденного вживання наркотиків до вживання лише у вихідні. Невдовзі я зрозумів, що не маю жодних проявів відмови від цієї залежності; усе, що я мав, це потяг до наркотиків, але ніякого фізичного дискомфорту не відчував. Що більше я виконував вправи Фалунь Дафа, то сильніше відчував, що можу відмовитися від наркотиків.

Зі мною почали відбуватися дивні речі, щось на кшталт невеликих натяків для мене.

Одного разу флакон із рідиною для запальничок раптом почав видавати звуки, що клацають. Звуки були або довгими, або короткими, як абетка Морзе. Мені було цікаво, тому я записав клацання на телефон, щоб проаналізувати їх.

Знайшовши в інтернеті перекладач абетки Морзе, я з подивом виявив, що клацаннями мені було передано справжнє повідомлення: «вібрації й медитація». Для мене слово «вібрації» означало вібрації звуку, тому я сприйняв це як пораду більше й уважніше слухати лекції, а слово «медитація» говорило про те, що мені потрібно приділяти увагу медитації й вправам. Я відчував, що це сталося тому, що я почав займатися Фалунь Дафа, і це було натяком для мене.

Раніше я багато курив. Після того як я почав удосконалюватися, щоразу, коли я йшов у гараж покурити, раптово вмикалося радіо й починало голосно транслювати музику. Оглушливий звук лякав мене. Радіо ніколи раніше так не робило; я знав, що це Вчитель намагається змусити мене кинути палити. Але я не зміг зрозуміти це швидко й робив ту саму помилку, і далі курив. Але Вчитель не залишав мене, і радіо продовжувало вмикатися, коли я виходив покурити.

Повністю усунути залежність від наркотиків

Мені знадобилося шість місяців, щоб остаточно відмовитися від наркотиків, хоча після того, як я почав займатися Фалунь Дафа, у мене не було важких фізичних станів між прийманням, а був лише невеликий потяг до наркотиків. Я й далі шукав виправдання для того, щоб не викидати наркотики, які в мене ще були на той час, і говорив собі, що, можливо, якщо зможу залишатися тверезим, то стану сильним, і мені не потрібно буде їх викидати.

Пізніше я зрозумів, що безглуздо зберігати наркотики, якщо більше не збираюся їх приймати. Якось на вихідних я змив усі наркотики в унітаз і після цього відчув легкість та звільнення. Того дня завдяки силі Дафа й моєму бажанню вдосконалюватися я з легкістю повністю відмовився від наркотиків, куріння та перегляду порнографії.

Я сказав батькам, що перестав вживати наркотики. Вони стали свідками сили Дафа й були дуже вдячні. Мама дуже добре знала, що це Бог почув її молитви, бо вона просила його оберігати мене і зробити тверезим.

Батьки дуже вдячні за те, що я отримав Дафа, і вважають дивом, що я так сильно змінився.

Якийсь час мені ще снилися сни, у яких мене перевіряли — хтось уві сні хотів вживати наркотики разом зі мною, але я відмовлявся. Тоді я зрозумів, що більше не хочу вживати наркотики.

Я щосили намагався допомогти друзям, з якими раніше вживав наркотики, дізнатися про Фалунь Дафа. Поступово зрозумів, що кожен вибирає своє майбутнє. Усі вони дуже поважають Дафа, тому що бачили, як я змінився. Але я не міг дружити з ними. Я сказав їм, що вони знають, де мене знайти, якщо я їм знадоблюсь, а мені треба рухатися далі. Іноді мені було трохи самотньо, але я знав, що це добре для мене, тому що нудьга й самотність — це теж форма страждання, а ці страждання допомагали мені зживати карму.

Учитель надав мені ще один шанс

Я думав, що як тільки я перестану вживати наркотики, вдосконалення буде легким, тому що відмова від наркотиків була звільненням від досить сильної пристрасті. Однак це був лише початок, і це було не так уже й складно — достатньо було зробити один крок, і все закінчилося. Я зрозумів, що багатьох пристрастей дійсно можна позбутися за один крок — якщо ви здатні зробити цей крок.

По-справжньому вдосконалюватися важко: потрібно відмовитися від стількох пристрастей, від багатьох шкідливих звичок, уявлень і способів мислення. Насправді цього позбутися набагато складніше, ніж наркотиків. Пристрасті й уявлення — це те, що міститься всередині вас, і те, що ви не можете просто викинути та змити в унітаз, як я зробив із наркотиками. Насамперед ви маєте знайти ці пристрасті й визнати свої недоліки. Як тільки ви їх виявите, ви маєте усунути їх за допомогою старанності, наполегливості й віри.

Після місяця виконання вправ я зміг відчути механізм. Тоді я все ще вживав наркотики, але відчував, що Вчитель піклується про мене. Я справді відчував під час виконання вправ, що в мені циркулює якась форма енергії.

Потім я зробив велику помилку. У мене був друг, у якого виявили рак кісток ніг. Спробувавши його вилікувати, я відчув, як щось входить до моїх рук, і злякавшись відійшов, бо згадав, що Вчитель говорив про лікування хворих.

Мені було погано, коли я йшов додому. Я більше не відчував механізмів і знав, що все закінчено, тому що я зробив таку величезну помилку. Я благав Учителя дати мені ще один шанс, сподіваючись, що я ще зможу вдосконалюватися.

Через два місяці я знову відчув механізми й розплакався від щастя. Вчитель такий милосердний; навіть попри те, що я зробив щось, чого абсолютно не слід було робити, Учитель однаково дав мені ще один шанс.

Усунути почуття, що я не гідний бути практикувальником

Попри те, що я відмовився від наркотиків і через шість місяців повністю очистився від них, у мене завжди було відчуття, що я не вартий бути практикувальником, що Фа надто гарний для мене, що я занадто брудний і не заслуговую на це.

Я розповідав усім, кого знав, про Фалунь Дафа, але, здавалося, усі знали, що Дафа хороший, але не багато хто хотів практикувати, хоч би якими добрими й здібними вони були.

Поступово я зрозумів, що це пов’язано з наперед визначеними стосунками, і що не кожен може практикувати. Але я завжди був збентежений, чому я став практикувальником, оскільки знав, що маю велику карму через усі погані вчинки, які зробив у цьому житті.

У мене завжди було відчуття, що маю припинити практикувати, тому що ніколи не досягну успіху в удосконаленні. Як я міг бути обраним для вдосконалення? Я турбувався через це й просив Учителя знайти когось, хто міг би належним чином виконати свою місію, оскільки я не вірив у свої здібності.

Думки про те, що я негідний і зіпсований, постійно переслідували мене. Я думав про те, щоб кинути вдосконалення, але знав, що не можу відмовитися від Дафа.

У глибині душі я знав, що ці думки були несправжніми. Це було лише виправдання й розумова карма, пов’язана з комфортним життям і поверненням до звичайної людини.

Але моє бажання вдосконалюватися було сильнішим. Тому я не давав своїм минулим провинам впливати на вдосконалення, хоча знав, що мені доведеться страждати більше, ніж іншим. Мені треба було вірити, що Вчитель прийняв правильне рішення, давши мені можливість удосконалюватися.

Я зрозумів, що є перешкоди, і демони не хочуть, щоб я ходив на пункт практики. Одного разу я вирішив просто випити багато кави й не спати всю ніч, а потім дочекатися, поки я нарешті зможу сісти на автобус і дістатися до місця практики.

Я відчув величезну радість у момент, коли прийшов на пункт практики. Було дуже рано, тому мені довелося почекати, коли нарешті з’являться практикувальники. Коли вони прийшли, я зрозумів, що це те місце, якому належу.

Я почав ходити на пункт практики щонеділі й відчув, що готовий подолати будь-які випробування, якщо це допоможе мені покращити своє вдосконалення та підвищити Сіньсін.

Розповсюдження Shen Yun і вдосконалення милосердя для порятунку живих істот

У глибині душі я завжди любив класичну музику й розумів, що музика — це енергія, і послання, що містяться в музиці, впливають на нашу свідомість. Я знаю це, тому що прослуховування класичної музики допомогло мені зберегти хоч трохи моральності й не дало мені стати повністю дегенеративною людиною.

Але я тримав це в секреті, бо якби люди, у колі яких я обертався, дізналися, що мені подобається проста фортепіанна музика й музика для флейти, то посміялися б з мене. Ми завжди слухали дегенеративну музику, таку як гангстерський реп або рок, і це серйозно вплинуло на мене. Більшість сучасної музики наповнена поганими посланнями; кожна нота, що позначає ці звуки, веде до створення розумової карми й скоєння поганих вчинків.

Я відчув чудовий стан, коли зрозумів, що дегенеративна музика погана. Коли я захотів перестати її слухати й повністю відмовитися від неї, мені раптово перестали подобатися пісні, які я слухав раніше. Учитель усунув уявлення про те, що мені подобається погана музика, коли я дуже ясно усвідомив цей принцип. Я справді більше не міг насолоджуватися цією дегенеративною музикою.

Це змусило мене зрозуміти священну силу музики Shen Yun. Кожна нота, виконана оркестром Shen Yun, не тільки спрямовує людей до доброго, а й веде їх прямо на Небеса й усуває їхню карму.

Я одразу ж захотів зробити в це свій внесок і став продавати квитки. Мої батьки, які не є практикувальниками, не могли зрозуміти, чому я так багато працюю волонтером для Shen Yun, роблячи це майже щодня впродовж довгого часу. У них почали з'являтися негативні думки про Дафа, і вони казали мені, що тут щось не так.

Я пояснив, що роблю це тому, що Shen Yun допомагає людям повернутися до традицій і відроджує традиційну китайську культуру, але вони однаково завдавали мені неприємностей та говорили несхвальні речі. Я хвилювався й вагався. Я не хотів псувати репутацію Дафа й тому думав, що мені слід припинити так багато працювати волонтером Shen Yun, щоб змінити негативні думки батьків.

Потім я зрозумів, що їхні думки справді були результатом моїх поганих чинників. Я подивився в себе й виявив, що моє ставлення не було на 100% правильним, коли вийшов продавати квитки. Я турбувався, що в моїх батьків будуть негативні думки, і думав, як виправдати те, чому я так багато працюю волонтером Shen Yun. Такий підхід до цього питання був неправильним.

Якось я подумав, що в Калгарі не так багато людей, які можуть продавати квитки, а мені подобається це робити. Я точно знаю, що чекає на мене й живих істот, які подивляться Shen Yun; я справді хочу врятувати живих істот і знаю цінність того, що роблю. Я маю це робити, бо мені це подобається. Того дня, коли я йшов продавати квитки та прощався, мама подивилася на мене й сказала: «Як я можу говорити тобі, що робити, коли в тебе така промениста усмішка на обличчі? Схоже, тобі справді подобається робити те, що ти робиш». Коли вона це сказала, я став ще щасливішим.

Учитель сказав:

«Тому скажу: добрий чи поганий буде результат, залежить від однієї думки; від різних думок будуть і різні результати». (Лекція четверта, Чжуань Фалунь)

З того часу мої батьки стали мене підтримувати, і їхнє ставлення повністю змінилося. Вони навіть почали заохочувати мене робити більше для Shen Yun.

Вони подивилися виставу Shen Yun двічі. Їхнє ставлення до Дафа було дуже позитивним, і вони кажуть, що дуже пишаються мною й дякують Учителю Лі.

Вчитися прощати інших

Милосердя є станом Просвітленого, й Учитель багато чого планує в нашому житті, щоб допомогти нам удосконалювати милосердя через конфлікти, які випробовують і загартовують наші серця. Я дізнався, що для того, щоб мати милосердя, мені потрібно бути більш поблажливим, удосконалювати серце й думати насамперед про інших, а не про себе.

Коли я працював у ресторані, мій керівник завжди просив грошей, тому що він проходив через важке випробування й потребував допомоги. Я позичав йому багато грошей, і він повертав їх мені неохоче та довго.

Він був алкоголіком і брехав, щоб отримати від мене гроші. Він просив мене про це нікому не говорити. Фактично він обманював усіх, кого міг, на нашому робочому місці й заборгував багатьом великі суми.

Я був дуже засмучений, бо мені доводилося працювати з ним щодня. Він був моїм керівником, але завжди погано зі мною поводився, хоча був винен мені сотні доларів.

Я зрозумів, що мене емоційно зачіпає ця ситуація і що це була дивовижна можливість розвинути співчуття й милосердя. Я сказав собі, що його страждання, мабуть, були важкими. Він працював щодня біля гарячої плити й боровся із залежністю, як звичайна людина. Я пробачив його й хотів йому допомогти.

Коли він кричав на мене й звинувачував у тому, що я не роблю нічого хорошого, та нахабно брехав мені, щоб отримати від мене більше грошей, я усміхався й був щасливий, тому що він зганяв свій біль на мені. Я не давав змоги грошам, які він був винен, його брехні та його образам зачепити мене — я просто хотів, щоб він зігнав на мені весь свій гнів і смуток, щоб відчути себе краще.

Хоча я перестав давати йому гроші, він однаково просив. Я зрозумів, що мені потрібно щось зробити. Зрештою, у мене відбулася дуже серйозна розмова з ним про те, що він не може й далі обманювати людей, бо це буде коштувати йому роботи та чесноти. Він заплакав і сказав, що зворушений моєю терпимістю, тому що я ставився до нього по-доброму, хоча він був винен мені таку велику суму.

Після нашої розмови він почав повертати мені борг і хотів пройти курс реабілітації й бути гарною людиною. Він став поступливим, а його тон на роботі став спокійнішим.

Я навчився бути більш поблажливим і співчутливим завдяки цьому досвіду. Я нагадую собі завжди, що треба добре думати про людей, хоч би як вони до мене ставилися.

Дякую, Учителю! Дякую, співучні!