(Minghui.org) Члени сімей деяких практикувальників підтримували їхню практику Фалунь Дафа, але відмовлялися слухати, коли вони роз'яснювали факти про переслідування або питання, пов'язані з удосконаленням. Вони також відмовляли практикувальників виходити й розповідати людям про переслідування. У результаті деякі практикувальники рідко розмовляли з людьми. Ця ситуація змусила мене замислитися над тим, що ми маємо взаємодіяти із членами своїх сімей і бути по-справжньому добрими до них.

Мене надихнув досвід літньої практикувальниці. Раніше її незаконно заарештували. Повернувшись додому, вона стала жити зі своєю немолодою, незаміжньою дочкою. Практикувальниця почувалася винною через те, що коли її багато років переслідували, вона не могла піклуватися про доньку, тож зараз задовольняла всі її прохання.

Практикувальниця хотіла зосередитися на вивченні Фа й виконанні трьох справ, які має виконувати практикувальник. Однак її донька стежила за нею і заважала до такої міри, що практикувальниця за вказівками доньки почала вживати ліки й виходила роз'яснювати факти тільки тоді, коли донька не знала про це. Практиувальниця була засмучена, тому що її дочка навіть пригрозила накласти на себе руки, якщо мати не виконуватиме її вимоги.

На щастя, практикувальниця добре вдосконалювалася, багато вивчала Фа й зрозуміла, що її місія як практикувальниці Фалунь Дафа в період Виправлення Законом — виконати свою обітницю, пропонуючи людям порятунок. Якщо вона не виконає своєї місії, то дозволить старим силам змушувати її доньку втручатися у Виправлення Законом, що завдасть їй шкоди.

Вона відкинула тривогу, керувалася праведними думками й виконувала те, що повинна робити практикувальниця. У результаті її фізичний стан покращився. Дочка більше не вдавалася до крайніх заходів, не погрожувала їй і не змушувала робити те, чого практикувальниця робити не має.

Я була дуже зворушена, коли почула її історію, і згадала слова Вчителя Лі:

«Мати пристрасть до родинних почуттів — це означає, що такі почуття звалюють на людину тягар, не дають їй спокою, обволікають її. Нитка цих почуттів пов'язуватиме її все життя. Коли вік дасться взнаки, каятися буде пізно» («Заборона для практикувальника», Суть сумлінного вдосконалення).

Сімейні вузли, яких практикувальники не можуть позбутися, стають кайданами в нашому вдосконаленні. Як це жахливо, коли практикувальники через родичів роблять неправильний вибір! У цьому разі вони не досягнуть успіху в удосконаленні й не виконають обітниці. Це прагнення спокою й щастя звичайних людей.

Члени їхньої родини також можуть опинитися в небезпеці, якщо допомагають старим силам. Практикувальники не мають виконувати неправильні прохання. Вони повинні виконувати свої обітниці з праведними думками й вчинками. Також роз'яснювати факти родичам, щоб допомогти їм зрозуміти правду. Це єдиний спосіб бути по-справжньому добрими до членів своєї родини.