Позбутися егоїзму, допомагаючи практикувальникам у написанні статей до Всесвітнього дня Фалунь Дафа

(Minghui.org) Мені 62 роки. Я закінчила лише початкову школу і не маю досвіду написання статей. Я навіть не знаю, як правильно розставити розділові знаки. Усім практикувальникам, із якими я тісно спілкуюся, уже за 70 і більшість із них малограмотні.

Після того як цього року на сайті Мінхуей було опубліковано заклик до написання статей на честь Всесвітнього дня Фалунь Дафа, я вирішила поділитися своїм досвідом удосконалення, усвідомивши, що це рідкісна можливість підвищитися в удосконаленні.

Однак я подумала, що недостатньо добре вдосконалююсь і мені нема про що писати, тому написала лише кілька слів подяки Вчителю й відправила їх практикувальниці Мін; вона може обходити брандмауер компартії Китаю та надсилати статті на сайт Мінхуей. Мін, прочитавши мого листа, відповіла: «Мені здається, що ви пишете нещиро й трохи сухо. Ви практикуєте вже понад 20 років, тому у вас має бути багатий досвід удосконалення».

Я вирішила переписати цю статтю. Уважно прочитавши зауваження, я написала іншу статтю й надіслала її Мін. Цього разу вона сказала мені, що в статті надто багато негативних моментів, і дала кілька порад, як доопрацювати текст. Я знову переробила статтю, і вона надіслала її на сайт Мінхуей без додаткових коментарів.

Під час написання досвіду й внесення до нього виправлень я зрозуміла, що це процес удосконалення. Я зрозуміла, що не на всі сто відсотків вірю в Учителя і Фа й не можу відрізнити своє істинне «Я» від людських уявлень. Я також зрозуміла, що процес написання статті може допомогти виявити й усунути людські уявлення й пристрасті. Мій досвід надихнув мене на те, щоб допомогти іншим практикувальникам написати статті, у яких вони поділяться історіями вдосконалення, і це сприятиме нашому загальному підвищенню.

Я розповіла про свою ідею співучням. Вони всі дуже зраділи й заявили, що теж хочуть писати статті про свій шлях удосконалення, але не знають, як це зробити. Дехто казав: «Напевно, Учитель послав вас допомогти нам, тому що ми раніше ніколи не писали статті».

Допомагаючи співучням викладати на папері свої думки, я позбулася багатьох людських уявлень, відпустила егоїзм і навчилася бути вдячною.

Допомога іншим — це можливість удосконалюватися

Ава, яка відвідує нашу групу вивчення Фа, сказала, що напише статтю. Я нагадала їй, що потрібно почати писати якнайшвидше, щоб редактори сайту Мінхуей встигли її переглянути. Проте вона почала писати лише за місяць. Коли до закінчення терміну здачі статті залишалося лише п'ять днів, вона зателефонувала й попросила мене прийти до неї додому, щоб обговорити цю статтю.

Наступного дня я прийшла до Ави додому. Вона сказала, що інший практикувальник, на ім'я Чень, надіслав її статтю на сайт Мінхуей, але вона незадоволена, бо Чень переробив статтю. Ава змінила текст Ченя й попросила його надіслати статтю знову, але Чень сказав, що одну статтю не можна надсилати двічі. Тому Ава попросила мене допомогти їй.

Я сказала: «Чень правий, тому що стаття не може бути подана двічі без внесення суттєвих змін». Ава сказала, що помітно змінила свою статтю, і наполягала на тому, що ніхто не має переробляти написане нею, бо це є звіт Учителю, і якщо інші внесуть зміни, то це вже буде не її стаття. Повернувшись додому, я переглянула її версію й виявила безліч недоліків. Як практикувальниця, я несу відповідальність перед сайтом Мінхуей і не можу надіслати статтю в такому вигляді.

Однак я подумала, як важко було Аві написати статтю, і скільки зусиль вона доклала. Вона буде дуже розчарована й скривджена, якщо я не допоможу їй надіслати її статтю. Водночас я побачила в Ави досить сильний егоїзм.

Учитель сказав:

«Ніщо з того, що ви зустрічаєте, не є випадковим, і цілком можливо, що кожну річ було саме так заплановано в історії. Тому не варто недооцінювати те, що ви робите або над чим працюєте. Усе може здаватися абсолютно звичайним і не мати особливого значення, але в інших вимірах це призводить до величезного перетворення». (Лекція Закону на конференції Фа в Нью-Йорку, 2010 р.).

Я зрозуміла, що така ситуація склалася невипадково, і я маю використати цю можливість для самовдосконалення. Поведінка Ави служить для мене дзеркалом. Хіба її поведінка не вказує на те, що в мене теж сильний егоїзм?

Наступного дня я прийшла до Ави додому й показала їй статтю, яку видрукувала для неї. Я сказала, що не змінила жодного слова, але хотіла б обговорити з нею текст. Я сказала: «Ми робимо це, щоб познайомити громадськість із Дафа, і ми самі займаємося вдосконаленням. Будь ласка, не наполягайте на своїй думці».

Я сказала, що переслала її статтю Мін. Але вона відповіла: «Скажіть Мін, щоб мою статтю не переробляли». Я трохи засмутилася й подумала, що вона надто егоїстична. Хіба вона може сказати редакторам сайту Мінхуей, щоб вони не коригували її статтю? Однак я відразу ж зрозуміла, що це моя пристрасть до боротьби, якої потрібно позбавлятися, тому більше нічого не сказала.

Повернувшись додому, я подивилася, щоб зрозуміти, чому я почуваюся незручно. Поведінка Ави дала мені можливість задуматися про свою проблему. Я не бачила тих сфер, у яких вона добре вдосконалюється, а бачила лише її пристрасті. Хіба незрозуміло, що це допомагає мені підвищуватися? Замість того, щоб дивитися на недоліки співучнів, я маю вдосконалювати себе. Я запитала себе: «Чому ти почуваєшся ніяково? Можливо, тому що вважаєш, що даремно витрачаєш свій час?» Коли я зрозуміла це, у мене більше не виникало почуття незручності.

У цей час Мін повернула мені чернетку. Вона переглянула статтю Ави й сказала: «Якщо я не зміню її статтю, то не зможу відправити її на сайт». Я прочитала виправлений варіант і вважала його досить добрим.

Знаючи, що виправлений варіант готовий, я хотіла надіслати його прямо на сайт Мінхуей, не сказавши про це Аві. Але я також знала, що в удосконаленні не буває дрібниць, і я маю ставитися до цього серйозно. Тому я видрукувала виправлений варіант і пішла до Ави додому.

Цього разу я вирішила, що маю нести відповідальність за Аву. Я не можу допустити, щоб вона наполягала на надсиланні своєї версії статті, вважаючи, що ніхто інший не зможе зробити краще, ніж вона. Я сказала Аві: «Сьогодні вже 13-те, тож якщо ми не відправимо статтю зараз, то не встигнемо. Мін виправила її для тебе. Якщо ти вважаєш виправлену статтю відповідною, ми відправимо її на сайт. Однак, без внесення необхідних змін, ми не можемо надіслати статтю».

Ава, як і раніше, наполягала на тому, що виправляти статтю не потрібно. Я сказала: «Це ти так думаєш. Вдосконалювальники мають використовувати стандарти Фа, щоб визначити, правильно чи неправильно вони чинять, вони мають серйозно й відповідально ставитися до всього, що роблять».

Я продовжила: «Не так важливо, чи ми напишемо статтю. Найголовніше — усунути наші пристрасті й людські уявлення, коли ми їх бачимо. На цей раз я координувала написання статей. Двоє практикувальників не дозволили мені торкнутися їхніх робіт, і одна з них ти. Але я дуже вдячна тобі, бо ти нагадала мені, що треба дивитися в себе. Я виявила егоїзм, який змушує мене виявляти самовдоволення й дивитися на інших зверхньо. Корінь цієї пристрасті — заздрість».

Ава перебила: «Тоді ви маєте подякувати мені!» Я погодилася з нею. Вона сказала: «У майбутньому мені також доведеться звернути увагу на те, щоб позбутися егоїзму».

Прочитавши відредаговану статтю, вона несподівано сказала: «Виправлення, зроблені Мін, дуже вдалі, подякуйте їй за мене!»

Дорогою додому я відчула полегшення. Я від щирого серця подякувала практикувальникам за надану мені можливість підвищитися в удосконаленні.

Вдома я ретельно проаналізувала свої слова й вчинки. На перший погляд, я була уважна до співучнів. Однак підсвідомо приховувала свої пристрасті, такі як зарозумілість і гординя. У спілкуванні з іншими практикувальниками мені не вистачало доброти, і мій тон був різким. Я все ще страждала від пропаганди КПК, коли я вірила у свою правоту й змушувала інших робити те, що я хочу.

Учитель ретельно запланував, щоб одні співучні надали мені можливість підвищитися в удосконаленні, а інші, сприяючи мені в організації написання статей, виявили серйозність і відповідальність; я безмежно вдячна Вчителю!