(Minghui.org) 71-річну жительку міського округу Сянтань провінції Хунань 21 травня 2024 року було заарештовано після того, як її було зафіксовано камерою спостереження під час поширення інформаційних матеріалів про Фалуньгун (Фалунь Дафа). Поліціянти силоміць зняли відбитки її пальців.

Це не перший випадок, коли Лі Менцзюнь переслідують за відданість Фалуньгун, практиці самовдосконалення, послідовників якої з липня 1999 року репресує комуністична влада Китаю. 10 серпня 2006 року її заарештували та під час допиту намагалися з'ясувати, де вона взяла книги Фалуньгун. 15 травня 2007 року Лі знову заарештували, а в її будинку провели обшук. Практикувальницю доставили до центру «промивання мізків» Уцзяхуаюань, де тримали в ізоляції під наглядом п'ятьох співробітників, які змушували її щодня дивитися відео з наклепом на Фалуньгун.

Після чергового арешту 29 жовтня 2012 року Лі помістили на 15 діб у центр «промивання мізків» Уцзяхуаюань. Три дні поспіль після кожного приймання їжі вона відчувала сильну нудоту й біль у шлунку. Практикувальниця підозрювала, що охоронці підсипали в їжу токсичні препарати. Один зі співробітників, якому було доручено спостерігати за нею, проявив співчуття й на четвертий день дав їй іншу їжу. Того ж дня симптоми пройшли. 15 листопада 2012 року сеанс «промивання мізків» закінчився, але Лі не звільнили, а відвезли до слідчого ізолятора міського округу Сянтань і тримали там ще 15 діб. У неї силоміць брали кров і знімали відбитки пальців, а також фотографували. Оскільки все це поліціянти робили із застосуванням сили, у Лі була серйозно пошкоджена права рука.

Нині Лі Менцзюнь живе із сином та онукою-першокласницею в дешевій орендованій квартирі. Син займається невеликим бізнесом, але весь у боргах. Лі утримує сім'ю на свою мізерну пенсію.

Нижче наводиться розповідь Лі про останній арешт у травні 2024 року.

11 травня 2024 року я поширювала інформаційні матеріали про Фалуньгун, і хтось повідомив про мене в поліційну дільницю Юньтан.

21 травня о 7 годині ранку, коли я вийшла з дому по продукти, до мене підійшли троє поліціянтів у цивільному. Їх звали Лю, Ван і Сюй. Один із них запитав мене: «Чи Ви Менцзюнь?» Я підтвердила. Тоді вони зажадали поговорити зі мною в мене вдома. Я сказала їм, що йду по продукти, і ми можемо поговорити просто тут, у коридорі. Один із них дуже вимогливим тоном заявив: «Я вам сказав, відчиняйте двері». Я не хотіла вступати з ними в конфлікт і пропустила їх у квартиру.

Поліціянти викликали керівника місцевого житлового комітету Юйхуатан і поліціянта, який відповідає за цей район, на прізвище Се. Вони пред'явили мені ордер на обшук і показали моєму сину відео, на якому мене було зафіксовано при розповсюдженні матеріалів Фалуньгун. Потім вони почали обшукувати квартиру.

Я запитала: «Хто ви такі? На якій підставі ви проводите обшук?»

Мені відповіли: «Ми з „Офісу 610“ і поліційної дільниці Юйху. До поліції надійшла заява, що ви розповсюджуєте інформаційні матеріали про Фалуньгун». Поліціянт Се сказав, що хтось повідомив про поширення інформаційних матеріалів у нашому районі, але я цього не робила.

Вони забрали мій планшет, два MP3-плеєри, книги Фалуньгун, три книги «Чжуань Фалунь» і 17 буклетів з інформацією про Фалуньгун. Вони також обшукали шафу й забрали одяг, у якому я була під час розповсюдження матеріалів.

Мене привезли до місця, де я поширювала матеріали, і змусили стати поруч із мотоциклами (де я розмістила листівки), а потім сфотографували й зняли на відео. Після цього мене відвезли до Центру адміністративного правопорядку Мацзяхе для оформлення документів у моїй справі. Я відмовилася підписувати будь-що, як би вони не намагалися мене змусити.

Приблизно о 15 годині Ян Чженьсін із поліційної дільниці Юйху оформив мій адміністративний арешт на 10 діб. На той час я була дуже голодна, і взяла те, що мені запропонували поїсти. Однак після першого ж шматочка в мене почалася сильна блювота, а потім і розлад шлунка, який ще довго тривав.

Потім поліціянти намагалися взяти в мене кров, зняти відбитки пальців, відбитки ніг, виміряти температуру та сфотографувати мене. Я сильно пручалася. Увійшли семеро поліціянтів і схопили мене за руки та ноги, щоб зібрати біометричні дані. Коли вони, нарешті, закінчили, було вже 9 годин вечора. Вони зателефонували синові, дочці й зятю та сказали, що їм треба взяти в мене кров на аналіз. Я відмовилася, але потім поступилася, коли поліціянти стали змушували сина переконати мене не чинити опір. У мене взяли дві пробірки крові.

Об 11:40 мене відвезли до місцевого слідчого ізолятора. Оскільки я відмовилася підписувати документи, то син підписав їх від мого імені. Мене тримали десять днів під вартою та звільнили 31 травня.