Історії зі стародавнього Китаю: обстоювання своїх принципів

(Minghui.org) Бути гарною людиною й залишатися вірною своїм принципам — легше сказати, ніж зробити. Наприклад, деякі чиновники, щоб догодити начальству й отримати особисту вигоду, можуть говорити чи робити те, що їм не личить.

Ось дві історії стародавнього Китаю про людей, які, попри тиск, дотримувалися своєї совісті.

Чесність і порядність

За правління династії Цзінь піддані Ван Дунь і Вень Цзяо підтримували імператора Юаня, за що отримали нагороди. Вана призначили генералом армії, а Веню дісталося звання нижче. Вони мали підтримувати принца Сима Шао (який пізніше став імператором Мін-ді в династії Цзінь). У «Ши шо сінь юй» («Нове викладення оповідань, що у світі ходять») задокументовано історію Вана й Веня.

У той час Ван підняв заколот і планував захопити столицю з військом. Щоб повалити принца Ван влаштував бенкет, на який запросив високопоставлених чиновників. Ван задумав обмовити принца й звинуватити його в синівській нешанобливості, хоча принц славився неабияким розумом і здібностями. Під час бенкету Ван стверджував, що про ставлення принца до батьків розповів Вень Цзяо, який раніше був радником принца.

Коли Вень прибув на бенкет, Ван суворо запитав його: «Що ви думаєте про принца?» «Я, як радник нижчого рангу, не маю права висловлювати свою думку про благородного принца», — відповів Вень.

Така відповідь неабияк погіршила плани Вана. Він запитав: «Як ви думаєте, які переваги й здібності має принц?» На що Вень відповів: «Таланти й знання принца великі та глибокі, і такий, як я, не має права давати йому оцінку. Але про одне я не можу замовчати: він поважає своїх батьків, виявляє синівську шанобливість і служить їм відповідно до етикету».

Згодом принц зійшов на трон під назвою Мін-ді. З допомогою Веня й інших чиновників імператор покінчив із повстанням. Після його смерті Вень обійняв посаду глави регентського уряду, оскільки синові померлого імператора Мін-ді на той момент було лише 4 роки. Вень був дуже скромним й керував країною разом з іншими радниками.

Міністр із почуттям власної гідності

У «Ши шо сінь юй» також є історія про Сима Цзюна й Цзі Шао. За часів династії Західна Цзінь на престол зійшов імператор Хуей-ді. Але він ніколи не правив самостійно й перебував під владою регентів. Одним із таких регентів був Сима Цзюн. Але він поводився дуже зарозуміло, жадав влади й захоплювався вином і жінками. Цзі Шао був знаменитим ученим, міністром, і його цінували за чесний характер.

Коли Цзі служив при дворі, він приїхав до Сіми порадитись у державних справах. Сима влаштував бенкет і запросив двох своїх друзів Ге Юя й Дун Ая, які також служили при дворі. Ге сказав Сима Цзюню, що Цзі Шао дуже добрий музикант, і Ге приніс музичний інструмент.

Коли Цзі відмовився грати, Сима запитав, чому він не хоче грати. Цзі пояснив: «Ви допомагаєте імператору, і всі очікують, що ви покажете хороший приклад. Хоча моє становище нижче, я служу імператору, і якщо гратиму таку музику, це буде ганьбою для мого звання. Але якщо ви наполягаєте, мені тоді потрібно змінити офіційний одяг на повсякденний і тоді я зможу грати для вас». Це збентежило Ге й інших, і вони пішли.

Пізніше Цзі Шао помер, захищаючи імператора. Наступні імператори шанували пам'ять Цзі за його таланти й шляхетність.

Суспільству для процвітання дуже важливо дотримуватися моральних цінностей. Але люди під тиском і на догоду особистим інтересам іноді забувають про них. Це особливо помітно в сучасному Китаї, який за останні кілька десятиліть зазнав впливу комуністичної ідеології.