(Minghui.org) Я практикую Фалунь Дафа вже багато років, але вдосконалювалася недостатньо старанно й навіть негативно вплинула на місцеве середовище вдосконалення.

Я почала вдосконалюватися ще в юності. Незабаром після цього я одужала й зрозуміла справжній сенс життя. Я була в захваті від того, що отримала Фа, і розповідала всім знайомим, який чудовий Фалунь Дафа, а також допомагала іншим практикувальникам купувати книги Дафа, записувала для них аудіозаписи лекцій Учителя Лі й організовувала заходи. Я була дуже зайнята, але не усвідомлювала, що в мене є пристрасть до виконання справ і нетерпимість до чужої думки.

Після того, як 1999 року почалося переслідування, лише деякі практикувальники в нашому районі вийшли розповідати людям правду про Дафа. Я зрозуміла, що ми маємо це робити, тому відвідала інших співучнів і поділилася з ними своїми думками. Я розповіла їм про те, що робила сама й закликала їх чинити так само.

Щоразу, коли я розуміла деякі принципи Фа, мені хотілося, щоб інші співучні прочитали цю саму лекцію або статтю. Коли в практикувальників були проблеми, я вказувала на помилки й говорила, що вони, ймовірно, роблять щось не так. Мої слова чинили на співучнів великий тиск.

Слухаючи, як практикувальники розповідають людям про Фалунь Дафа, у мене виникало бажання пояснити їм, як це роблю я, бо вважала, що виконую цю роботу краще за інших. У співучнів поступово склалася про мене негативна думка, але я почувалася добре.

Одна практикувальниця розповіла про те, яка думка склалася про мене в інших співучнів. Вони вважали, що мені подобається нав’язувати їм свої ідеї. Я не розуміла, як це могло статися? Я думала, що роблю це для загального блага! Потім зрозуміла, що ця практикувальниця з милосердя намагалася мені допомогти.

Я почала приділяти більше часу вивченню Фа, дивитися в себе й побачила багато сфер, у яких необхідно було підвищитися. Я зрозуміла, що в мене сильне его, тому наполягала на своїй думці. Я поводилася не як та, що вдосконалюється, навпаки, була зарозумілою й самовпевненою, не прислухалася до думок інших людей і зазвичай суперечила їм. Мій стан вдосконалення не був твердим.

Я вирішила виправити себе, більше слухати й менше говорити. Потім я зв’язалася з практикувальником, якого я образила, і щиро попросила вибачення. Він був зворушений до сліз.

Але деякі питання було важко вирішити. Хоча я побачила свої проблеми й хотіла стати кращою, але інші співучні уникали мене. Коли я щось пропонувала, вони просто усміхалися. Ніхто нічого не говорив. Зрештою вони зізналися, що мовчали через те, що я вважала себе кращою за інших і часто використовувала принципи Фа, щоб чинити на них вплив.

Удосконалюватися по-справжньому

Минулого року я вирішила вивчати Фа з двома іншими практикувальниками. Вони погодилися, але я відчувала, що їм не хотілося розповідати мені про багато речей. Я зрозуміла, що завдала їм болю, тому мені ще треба було позбутися багатьох пристрастей. Я знала, що маю бути терплячою, спілкуватися зі співучнями з відкритим серцем і визнавати свої недоліки.

Я чесно розповідала співучням про свої недоліки й визнавала помилки. Коли вони побачили, що моє прагнення виправитися щире, то згадали, що я завжди виконувала багато справ Дафа. Вони зізналися, що раніше ніхто не наважувався зі мною сперечатися. Насправді одного разу вони навіть написали статтю про те, як я заважала практикувальникам, але потім вирішили, що краще самим удосконалюватися, а не відправляти її на сайт Minghui.

Як сильно це мене вразило, можете собі уявити, скільки шкоди я завдала місцевому середовищу вдосконалення. Завдяки спілкуванню з іншими практикувальниками я відчула енергію милосердя Дафа.

Один практикувальник різко розкритикував мене й сказав, що я погано дивлюся в себе й заважаю іншим практикувальникам. Я не могла цього прийняти, бо вважала, що вже визнала свої недоліки. Але я все ж промовчала.

Учитель сказав:

«Однак якщо почав удосконалюватися й поки що тимчасово не можеш досягти цього, то все ж таки справді доведеться певний час стримувати себе» (Лекція Закону на конференції Фа в Х’юстоні).

Я вирішила прислухатися до слів Учителя й почала контролювати себе, тому не стала захищатися.

Інший практикувальник сказав, що я була такою вже багато років і відмовлялася змінюватися. Мені важко було це винести, тому я засмутилася. Я зрозуміла: настав час підвищуватися, і все, що говорили співучні, було для моєї користі.

Після вивчення Фа я подивилася в себе й поспілкувалася зі співучнями. Я зрозуміла, що в мене все ще збереглося почуття образи, прагнення до боротьби й заздрість. Я хотіла, щоб мене тільки хвалили, а не критикували. Але ці думки не належали моєму істинному «Я».

Я відправляла праведні думки, щоб усунути ці пристрасті й людські уявлення. Я знала, що відстала, й Учитель надихнув інших практикувальників допомогти мені швидше підвищитися.

Я також зрозуміла, що мені необхідно видалити елементи культури компартії Китаю й не впадати в крайнощі. Практикувальники поступово почали ділитися зі мною своїми думками. Тепер я знаю, як важливо вдосконалювати свою мову. Мені варто менше говорити, нікого не звинувачувати й не скаржитися.

Тепер я рідко говорю голосно, навіть вдома. Перш ніж що-небудь зробити, я завжди обговорюю це з родичами, а також більше не сперечаюся й не захищаюся, коли зі мною поводяться несправедливо. Я навчилася думати насамперед про інших і перестала зосереджуватися на їхніх недоліках. Я часто нагадую собі, що справжнє вдосконалення — це вдосконалення себе самої.