[Святкування Всесвітнього дня Фалунь Дафа] «Хто я?» — мої слова, що йдуть від серця

(Minghui.org) Милі юні друзі, ви коли-небудь замислювалися над такими питаннями: «Хто я? Звідки прийшов? Куди йду?» Я хочу поговорити з вами про ці споконвічні питання про життя і сподіваюся, що це надихне вас по-новому поглянути на життя та світ.

«Хто я?»

Упродовж усієї історії китайці завжди називали себе нащадками Вогняного та Жовтого Імператорів. Протягом 5000 років існування цивілізації конфуціанство, буддизм та даосизм були основними філософськими системами, які сформували суспільство в Китаї. Але після десятиліть комуністичного правління більшість традиційних цінностей було втрачено, і молоді покоління стають дедалі більш поверхневими й жорстокими.

Від початкової школи до коледжу нас навчають марксистсько-ленінської філософії боротьби, яка стверджує, що соціальний розвиток є результатом класової боротьби. «Відсталих» чи «слабких» ображають. Тому кожен прагне бути сильним. Людське суспільство — це лише копія закону джунглів, а життя — це лише хімічні реакції. Тому сенс життя полягає у виживанні, а добре жити — це означає мати велику владу та багатство. Мораль — це просто духовні пута, що сковують слабких, і це ілюзорний жарт.

Те, у що людина вірить, визначає її сутність. Бути нащадками Вогняного й Жовтого Імператорів — це не про наш колір шкіри чи мова, якою ми говоримо, це наша культурна самобутність. Якщо ми втратимо це коріння, то чи зможемо як і раніше називати себе нащадками Вогняного та Жовтого Імператорів?

Хоча компартія Китаю (КПК) стверджує, що відроджує традиційну китайську культуру та китайську націю, але це лише слова. Те, що відновлено, — це лише формальність, оскільки було знищено внутрішню сутність. У храмах і монастирях висять прапори КПК, і перш ніж молитися Творцю, ченці та даоси мають спочатку вклонитися вождям партії. КПК — це привид, що прийшов із Заходу, який під прапором традиційної китайської культури пропагує свою філософію боротьби та отруює безневинні молоді уми.

На Заході вже всі визнали, що марксизм-ленінізм є злою єрессю і несе людям тільки бідність, убивства й лиха. З того часу, як КПК захопила владу в Китаї, вона провела безліч політичних кампаній, серед яких «земельна реформа», кампанії «проти трьох зол» та «проти п'яти зол», «кампанія проти правих елементів», «культурна революція», «бійня на площі Тяньаньмень» та переслідування Фалуньгун. Під час пандемії вона приховувала випадки смертей і раптово скасувала сувору політику карантину, що призвело до масового зараження і смертей по всій країні.

Якщо КПК стверджує, що пандемії немає, тоді лікар не може написати, що COVID-19 став причиною смерті пацієнта. Якщо КПК заявляє, що країна позбавилася бідності, отже, усі мають жити добре, навіть якщо щомісячний дохід 600 мільйонів китайців становить менше ніж 1000 юанів.

Саме тому, що КПК завжди називає себе «великою, славною і правильною», і всі китайці повинні слідувати їй, вихваляти її та підкорятися їй, багато молодих людей помилково вважають «любов» до КПК за патріотизм. У будь-якій точці світу патріотизм вважається найблагороднішою чеснотою. Але компартія використовує любов народу до країни у своїх інтересах, перетворюючи її на сліпу покору своїй владі. Справжній патріот — це той, хто бачить проблему та має сміливість критикувати її. Однак, за правління КПК будь-хто, хто критикує її, вважається тим, хто «не любить країну».

Скажімо, якщо хтось є домовласником, а асоціація домовласників не дозволяє нікому порушувати питання щодо їхнього управління та називає всіх, хто критикує їх, «нелюблячими суспільство», то, де тут логіка? Якщо для вас це неприйнятно, тоді чому вас влаштовує, коли КПК чинить так само?

«Звідки я прийшов?»

Відповідно до теорії еволюції Дарвіна, люди походять від мавп. Начебто життя виникло й розвинулася у більш досконалі форми внаслідок випадкових комбінацій різних молекул. Припустимо, на стоянці випадково опинилися деталі автомобіля, які після дмухання вітру самі собою зібралися в машину. Потім після сильних вітрів або інших стихійних лих цей автомобіль еволюціонував і ставав все більш досконалим. На мою думку, ймовірність того, що таке може статися, дорівнює нулю.

Якщо ми звернемося до стародавніх цивілізацій, то виявимо дивовижні схожості: там теж говорилося про Бога, або Творця, який створив людство з глини. Існують також сказання про всесвітній потоп у ранні періоди людської історії, про страшний суд над людством і прихід Творця. Якщо це усього-на-всього вигадка, тоді чому наші пращури по всьому світу «мислили» так однаково, коли ще не існувало транспорту, і не було зв'язку між різними країнами та континентами?

Наука та духовність — не вороги. Багато вчених вірять в існування Бога. Наприклад, Коперник, Ньютон, Ейнштейн.

Традиційна китайська культура ґрунтується на духовності. Культура самовдосконалення веде людей до високої моральності та на вищі рівні. Вважається, що людина — це душа Всесвіту. Бог створив людину за своїм образом і подобою, тому глибоко в кожній людині є божественна сторона, і для людей природно прагнути стати добрими та повернутися до свого істинного «Я».Незалежно від віри, якщо тільки людина хоче бути хорошою, вона буде дисциплінувати себе і слідувати законам Всесвіту.

Оскільки КПК підмінила традиційну культуру еволюцією та атеїзмом, то кожен став вірити лише в цю миттєву вигоду, славу і владу, у те, що його щастя в житті залежить від боротьби. Якщо людина слідує за КПК, її зв'язок із Богом буде обірвано. Людина втратить божественне благословення і в кінцевому підсумку стане рабом КПК. Коли це станеться в широких масштабах, людство опиниться в серйозній небезпеці.

Я вважаю, що пандемія COVID-19 є нагадуванням людству про те, яке майбутнє ми хочемо обрати. Наскільки мені відомо, багато хто з загиблих від цієї хвороби в Китаї були членами КПК. З другої половини 2023 року померло щонайменше сорок високопоставлених генералів КПК. Лише за чотири дні — з 30 березня по 2 квітня 2024 року — померло ще чотири високопоставлені генерали, у тому числі контрадмірал Чжан Лісюн, генерал-лейтенант і колишній заступник командувача ВПС Нанкіна Хань Децай, генерал-лейтенант і колишній заступник командувача військами Гуанчжоу Сун Веньхань і контрадмірал Хо Лін.

«Куди я йду?»

З погляду матеріалізму, кінцевим пунктом призначення людини є могила. Однак у момент смерті вмирає лише фізичне тіло, але душа не вмирає, а перевтілюється. На кордоні провінцій Хунань і Гуансі є містечко, у якому живе етнічна група дуни (кам), і 110 із 7800 його мешканців пам'ятають свої минулі життя. Джим Б. Такер, психіатр з Університету Вірджинії, спостерігав багато випадків, коли люди згадували про свої минулі життя.

У західній релігії вважається, що після смерті душа потрапляє на Небеса. У традиційній китайській культурі йдеться про вдосконалення свого характеру, щоб досягти єдності між людиною та Небом.

Отже, смерть — це не кінець життя, а початок нового. Важливо робити добрі справи та уникати робити злі. Усі ми повинні берегти себе, не гнатися за матеріальними вигодами та проявляти доброту. Коли станеться велике лихо, хороші люди будуть врятовані.