(Minghui.org) Нещодавно я переглядав фільм «Колись ми були богами». В одній зі сцен було показано простір, де справжні думки й серце одного з головних героїв було скуто ланцюгом. Подібне місце я бачив рік тому під час сну.

Мені наснилося, що я йду дуже вузькою стежкою, по обидва боки якої були сцени, схожі на фільм, де замкнені істинні думки багатьох практикувальників. Весь простір був темним, перед кожним практикувальником стояв диявол, який скалив зуби й дер кігтями. Він щось говорив, заважаючи істинним думкам практикувальника. На обличчях практикувальників була розгубленість.

Я впізнав багатьох співучнів. Я знав, що одна з них займалася вдосконаленням впівсили й була зайнята гонитвою за славою й багатством. Прямо перед нею пурхав маленький привид. Практикувальниця була наче в маренні, її голова й тіло нестримно тряслися. Я спробував розбудити її, але не зміг. Мені було сумно, я почувався безпорадним.

Я поділився зі співучнями тим, що побачив уві сні. Деякі з них стали стараннішими й почали інтенсивно вивчати Фа. Деякі не сприйняли це серйозно і продовжували послаблювати своє вдосконалення. Але я не збираюся опускати руки й буду дуже старанно нагадувати їм про важливість справжнього самовдосконалення.

Коли я дивився фільм, мені було страшенно сумно, коли один із головних героїв врешті-решт пішов демонічним шляхом і був знищений. Я впевнений, що, коли ми не досягаємо успіху в удосконаленні, Учитель, напевно, засмучується. Я зрозумів, що, оскільки побачив ці сцени уві сні, Учитель, напевно, хоче, щоб я пробудив тих, хто практикує в цьому просторі.

Побачивши цей сон, я б дуже хотів закликати співучнів перевірити стан свого вдосконалення. Час минає, ми не маємо втрачати ні хвилини. Нам треба серйозно поставитися до усунення пристрастей, якими б дріб'язковими вони нам не здавалися.

Наприклад, я з дитинства люблю влаштовувати собі перекуси. Минулого року Вчитель дав мені кілька порад щодо позбавлення від цієї пристрасті, і це допомогло мені значно поліпшити ситуацію. Раніше я перекушував щодня, потім тільки раз або два на місяць, але кілька днів тому я купив три пакети їжі для перекусів. Тієї ночі мені наснилися три цикади, які були в моєму будинку. Прокинувшись, я зрозумів, що Вчитель спонукає мене позбутися пристрасті до перекусів, тому що слова «цикада» й «сильна пристрасть до певної їжі» в китайській мові мають однакове звучання.

Деякі співучні кажуть мені: «Чи не занадто швидко ти намагаєшся позбутися всіх пристрастей? Не всі пристрасті потрібно усувати повністю. Зрештою, ми живемо серед звичайних людей, і нам потрібно відповідати їхньому способу життя».

Тепер я розумію, що усвідомлення кожної дрібниці в практиці є ключем до підвищення рівня. Я не можу заспокоїтися й дати змогу існувати пристрастям, не звертаючи на них уваги. Те, що ми живемо серед звичайних людей, не може бути виправданням для того, щоб триматися за пристрасті.

Учитель сказав:

«Але це ж вдосконалення, тоді що означає „без упущення“ (У-лоу)? У ньому немає незначних речей» (Лекція Закону на Конференції Фа 2015 року на Заході США).

Деякі співучні не звертають особливої уваги на дрібні пристрасті, думаючи, що можуть позбутися їх, якщо захочуть. Таке ігнорування пристрастей призводить до того, що співучні стають менш старанними в просуванні шляхом удосконалення, це схоже на варіння жаби в теплій воді.

Наприклад, деякі з нас одержимі ідеєю купувати продукти зі знижкою або товари на розпродажах, дехто захоплюється покупками онлайн і витрачає багато часу й сил на вибір товарів. Деякі захоплюються купівлею харчових добавок під приводом, що це не ліки і їх вживання не порушує вимог вчення Дафа тощо. Приділяючи так багато часу покупкам і гарному життю, ці практикувальники роблять три справи так, ніби це є їхнім обов'язком. Водночас їм здається, що вони добре вдосконалюються і що вони досить старанні.

Багато місцевих співучнів досі користуються додатком WeChat. Хтось думає про те, що скажуть рідні, хтось, що, видаливши його, може втратити роботу, дехто боїться втратити зв'язок із клієнтами. Якщо Дафа для нас важливіший за власні інтереси, то я думаю, у нас вийде впоратися із цією проблемою.

Часу залишилося дуже мало. До всього, що стосується вдосконалення, чи то великого, чи то малого, слід ставитися серйозно. Ми маємо зберігати пильність й не допускати промахів у вдосконаленні, інакше потім занадто пізно буде жалкувати.