(Minghui.org) Цзен Шень, також відомий як Цзи-юй, — виходець із царства Лу. Він і його батько Цзен Дянь були одними з кращих учнів Конфуція.

Цзен Шень добре піклувався про батьків, був слухняним і шанобливим. Під час прийому їжі він стежив за тим, що більше смакує батькам і в якому вигляді, щоб далі готувати для них смачну їжу.

Він завжди уважно ставився до потреб батьків у повсякденному житті, запам'ятовував їхні звички й уподобання й намагався максимально виправдовувати їхні очікування.

Керуючись традиційними цінностями, батько Цзена часто здійснював добрі вчинки, подавав милостиню й допомагав бідним сім'ям у своїй місцевості. Поведінка і принципи батька були хорошим прикладом для сина.

Щодня, коли після трапези в них залишалася їжа, Цзен шанобливо питав у батька, кому він повинен віднести цю їжу.

Цзен Шень також був дуже обачним у своїх словах і вчинках у повсякденному житті, намагаючись не зробити або не сказати чогось, що могло б засмутити батьків чи їх знеславити.

Конфуцій помітив синівську шанобливість, яку проявляє Цзен Шень, і вирішив спеціально навчити його принципам служіння батькам, щоб він потім передавав їх людям. Конфуціанська книга «Сяо цзин» («Канон синівської шанобливості») складена з бесід Конфуція із Цзен Шенем. Конфуцій наставляв Цзена обов'язково розповсюдити всі ці принципи.

Цзен Шень глибоко пройнявся настановами Конфуція й усе життя строго дотримувався принципів синівського послуху та благочестя. Усім своїм життям він продемонстрував, що таке справжня повага до батьків, до братів, сестер і до предків. Він також навчав цього своїх учнів.

Канон «Сяо цзин» став класикою конфуціанства. Він передавався з покоління в покоління й дійшов до наших днів.