Суворий секретар КПК пом'якшав

(Minghui.org) Я почала практикувати Фалунь Дафа в 1996 році й за понад 20 років вдосконалення глибоко відчула, що кожен мій крок на цьому шляху був можливим завдяки милосердному захисту та благословенню Вчителя. Мені хотілося б поділитися двома короткими історіями.

«Ви маєте швидше піти, бо я зателефонував у поліцію»

В один із днів пізньої осені 2016 року ми, четверо практикувальників, рано вранці виїхали у віддалену сільську місцевість, щоб розповсюджувати «Спеціальний випуск Minghui: Суд над Цзян Цземінем». Приїхавши на місце, троє з нас пішли по різних провулках, щоб роздавати інформаційні матеріали, а водій Тінг залишився в машині відправляти праведні думки.

Коли в мене залишилося близько десяти примірників спеціального випуску, переді мною раптово зупинився триколісний мотоцикл. Його водій, молодий чоловік, заявив голосно й агресивно: «Навіть не думай, що зможеш піти, я вже зателефонував у поліцію! Що ти тут поширюєш? Я помітив тебе, коли ти тільки увійшла в село. Що у твоїй сумці? Діставай усе!»

Я справді не могла піти. У глибині душі я просила Вчителя про допомогу, а сама з усмішкою сказала молодій людині: «Ви знаєте, що ми тут робимо? Ми безплатно поширюємо важливі новини серед жителів вашого села». Він мені не повірив: «Які ще важливі новини? Не намагайся зробити це зі мною!» До цього часу він уже зістрибнув із мотоцикла. Я підійшла до нього, дістала примірник випуску й простягнула йому: «Колишній диктатор Цзян Цземінь розпочав переслідування Фалунь Дафа, і понад 200 000 людей у Китаї подали позови проти нього до Верховної прокуратури та Верховного суду КНР. Вам не здається, що це важлива новина для всього світу? Це чудова новина, і ми нею ділимося. Хто не хотів би побачити цю захопливу новину?»

Він вихопив запропонований йому примірник із моїх рук і подивився на обкладинку. Злий вираз його обличчя раптово пом'якшав. Він опустив голову, на мить задумався й сказав: «Вам треба швидко йти, бо я викликав поліцію». Я звернулася до нього: «Я бачу, що ви добра людина. Фалунь Дафа — це доброчесна практика, яка вчить людей вдосконалюватися. Цією практикою займаються люди в понад 100 країнах світу. Компартія Китаю (КПК) зробила найгірший вчинок, розв'язавши переслідування Фалуньгун, і Небеса покарають її. Ви чули про те, що треба вийти з компартії КПК, щоб залишатися в безпеці? Той, хто вступив у КПК або її молодіжні організації, стане співучасником її злочинів, коли Небеса знищуватимуть партію. Вам слід від щирого серця відмовитися від неї».

Молодий чоловік, який виглядав дедалі більш стривоженим, поспішно сказав: «Я розумію! Але вам треба швидко йти! Поліційна машина скоро буде тут! Візьміть цей примірник, тому що я не зможу пояснити, звідки він у мене, якщо вони побачать його». Я погодилася з ним. Йдучи, я обернулася й сказала: «Ви маєте пам'ятати, що Фалунь Дафа несе добро, а „Істина-Доброта-Терпіння“ — це гарні принципи!» Він кивнув і жестом показав мені, щоб я швидше йшла.

Я пішла в бік машини, роздаючи по дорозі матеріали, що залишилися. У машині були водій Тінг і ще один практикувальник Вень. Я розповіла їм, що щойно сталося, і ми пішли шукати четверту практикувальницю Донг, яка ще не повернулася. Ми їхали машиною майже 20 хвилин, але не бачили її. Під'їхавши до головної вулиці, ми побачили групу людей, які жваво говорили про щось і махали руками в один бік. Зрозумівши, що щось сталося, ми розвернулися й поїхали назад. На виїзді із села нам зустрілася поліційна машина.

Повернутися в село ми не могли, тому, припаркувавши машину на узбіччі дороги, стали відправляти праведні думки. Час минав, але Донг усе не було. Ми подумали, що з нею щось сталося, тому поїхали до неї додому, але там нікого не було. Потім ми поїхали на роботу її доньки, пояснили їй ситуацію й попросили її підготуватися до можливих проблем. Далі ми вирушили по домівках, щоб продовжувати відправляти праведні думки для Донг. Потім я знову пішла до Донг, і вона вже була вдома. Я була дуже рада, що вона вже дісталася додому.

Донг розповіла, що сталося: «Я бачила, як молодий чоловік зупинив тебе. Він був таким грубим, і я чула, як він сказав, що викликав поліцію. Я подумала, що тебе можуть заарештувати, тому пішла відправляти праведні думки в затишне місце. Перш ніж я встигла піти, у село в'їхала поліційна машина, до того ж дорогою мені трапилися якісь підозрілі люди. Мені довелося прикинутися, що я виполюю бур'яни на узбіччі. Зрештою я зустріла добру людину, яка дозволила мені з його телефону зателефонувати синові, щоб він забрав мене». Почувши це, я склала руки в жесті Хеши й подякувала Вчителю за милосердний захист.

Після цього я подивилася в себе, щоб зрозуміти, чому виникла проблема. Я виявила, що не відправляла праведні думки заздалегідь і не звертала уваги на запобіжні заходи, коли входила в село. Того дня я поспішала й у підсумку поїхала в домашніх капцях. Порятунок людей — це священний процес, і таке недбале ставлення до нього надало чинникам зла можливість скористатися моїм упущенням і переслідувати мене. Я подякувала Вчителю за те, що він дозволив мені уникнути можливої біди.

Лист змінив секретаря парткому КПК на прізвисько «залізний кулак»

Колишній голова Політико-юридичної комісії нашого міста був відомий ще до того, як обійняв цю посаду. Раніше він був секретарем парткому КПК місцевого вуличного комітету й був «знаменитий» своїм грубим характером: він використовував будь-які засоби для виконання завдань, поставлених йому начальством. У результаті він отримав прізвисько «залізний кулак». Багато жителів району по-справжньому боялися його.

В останні кілька років на кордоні міста й сільської місцевості проводили реконструкцію, і багато приватних будинків із присадибними ділянками мали бути знесені. Мешканці цих будинків відмовлялися співпрацювати з адміністрацією міста, і впоратися із ситуацією було непросто, тому навіть через роки в кількох селах завдання так і не було виконано. Саме тоді секретар на прізвисько «залізний кулак» і обійняв посаду голови вуличного комітету. Упродовж кількох місяців усі села на околиці міста було знесено. Підлеглі цього секретаря знали, що він безжалісний і не здасться, доки не виконає доручені йому завдання, тому ніхто не смів зневажливо ставитися до його наказів.

Ми, практикувальники, були занепокоєні нашим місцевим середовищем вдосконалення, коли дізналися, що таку людину перевели в наше місто й поставили на посаду голови Політико-юридичної комісії. Незабаром після того, як він вступив на посаду, з'явилися новини про те, що він збирає всіх на нараду, щоб обговорити, як чинити з практикувальниками Дафа. Ми були стривожені.

У той час я відчувала свою відповідальність і тому обговорила з практикувальницею Пенг питання про написання листа цьому секретареві з проханням не брати участь у переслідуванні. Я написала листа на п'яти сторінках, у якому розповіла секретареві, що Фалунь Дафа — це хороша практика, що вчить людей вдосконалюватися, керуючись принципами «Істина-Доброта-Терпіння». Ця практика поширилася в понад 100 країнах по всьому світу. Я також розповіла про попередні політичні рухи компартії Китаю, унаслідок яких загинуло багато людей, про фальсифікацію самоспалення на площі Тяньаньмень, насильницьке вирізання органів у живих практикувальників Дафа з метою одержання величезних прибутків тощо. Я попередила його, що багато людей, які брали участь у переслідуванні, дістали відплату, і багато людей із нашого міста, які брали участь у переслідуванні, за кордоном є в «списку лиходіїв». Наприкінці листа я написала: «Ставтеся до Дафа з добротою, і Небеса даруватимуть вам щастя й мир!»

Пенг прочитала мій лист і вирішила, що він написаний добре. Ми надіслали праведні думки, а потім відіслали лист секретарю поштою.

Надіславши листа, я подумала, що секретар усе ж може не отримати листа, тому вирішила дізнатися, де працює його дружина, і виявила, що вона працює головним лікарем у місцевій лікарні. Я написала ще одного листа дружині секретаря, пояснивши спочатку: «Я вже написала листа вашому чоловікові, але турбуюся, що він може не отримати його, тому написала цей лист вам». Я поклала в конверт USB-накопичувач з інформацією про Дафа та переслідування й попросила жінку передати його чоловікові. Наприкінці я написала: «Будь ласка, скажіть своєму чоловікові, щоб він не брав участі в переслідуванні Фалуньгун. Я роблю це зі щирого серця заради щастя й безпеки вашої родини».

Я поклала лист у пластиковий пакет і повісила на ручку дверей її кабінету. Я заздалегідь дізналася, де знаходиться її кабінет, і помітила, що перед дверима кабінету встановлена камера спостереження. Того дня, коли я мала повісити лист на ручку дверей, я попросила практикувальницю Цин допомогти мені. Вона встала так, що закрила огляд, і ми зробили все дуже швидко. Двері в той момент були не повністю зачинені, і я навіть чула, як усередині розмовляли люди. Вийшовши з лікарні, ми кілька разів об'їхали навколо неї, перш ніж вирушити додому. Я відчула, що виконала важливе завдання, і отримала велике полегшення.

Моя інтуїція підказала мені, що дружина секретаря, мабуть, отримала цей лист та уважно його прочитала. Згідно з інформацією, отриманою від внутрішнього джерела, відтоді секретар не згадував про переслідування Фалуньгун на нарадах, і місцеві практикувальники не зазнавали переслідувань та арештів поліцією. Я сказала Пен: «Схоже, що листи подіяли, і цього разу секретар „залізний кулак“ дійсно пом'якшав». «Це сила милосердя й істини!» — сказала вона.

Пізніше я дізналася, що цього секретаря підвищили на посаді до голови великого округу. Чоловік, який колись мав прізвисько «залізний кулак», отримав благословення для себе й своєї сім'ї за мудрий вибір не переслідувати Фалуньгун.

Через дуже довгий час практикувальниця Цинг, яка прикривала мене, коли я вішала лист на двері кабінету в лікарні, сказала мені, що, повернувшись того дня додому, вона дуже нервувала, і через страх у неї з'явилися сильні прояви хвороботворної карми. Я почувалася дуже погано, бо це була повністю моя вина. Мені було соромно, що після понад 20 років вдосконалення я не була уважна до інших людей, і все ще боялася стеження. Я покладалася на співучнів, а це призвело до того, що в них з'являлися проблеми й симптоми хвороботворної карми.