Усунення емоційної пристрасті до співучнів

(Minghui.org) Рік тому в моєму селі померла практикувальниця Фалунь Дафа. Час від часу я думала про неї й плакала. Я сумувала за нею, мені було її шкода, я дуже сильно залежала від неї. Я приходила до неї, щоб обговорити свої проблеми, вона допомагала мені писати й редагувати статті з обміну досвідом, та багато в чому іншому. Старі сили використовували мої емоції, щоб тягнути мене вниз. Я мала б розібратися в цій проблемі, щоб позбутися пристрасті, але не зробила цього.

Кілька років тому ця практикувальниця переїхала до міста, але продовжувала допомагати практикувальникам із нашого села. Ми, як і раніше, покладалися на неї, вона повідомляла нам, коли виходили нові лекції Вчителя Лі, і своєчасно передавала іншу важливу інформацію. Вона зробила внесок у наше роз'яснення правди й підтримала, коли ми подали судовий позов проти колишнього лідера компартії Китаю Цзян Цземіня.

Коли на сайті Minghui.org з'являвся заклик до написання статей з обміну досвідом, деякі практикувальники з нашого села не знали, про що писати, інші не звертали уваги на це. Ця практикувальниця щиро говорила про те, як важливо писати статті й допомагала їх надсилати.

Десять співучнів із нашої групи щоразу писали статті. Вона знову і знову перевіряла їх і виправляла доти, доки читач міг їх легко прочитати. Мене зворушувало її безкорисливе серце.

Після її смерті практикувальники нашої групи вирішили представити на сайт Minghui статті для 20-ї конференції Фа з обміну досвідом вдосконалення. Нам треба було позбутися залежності до співучениці, що пішла, стати зрілими, пройшовши свій шлях удосконалення. Старі сили не хочуть, щоб ми утворили Єдине Тіло, і прагнуть зіштовхнути нас униз. З праведними думками ми вирішили написати статті для цієї конференції. Ми вірили, що процес написання статей про спільне вдосконалення зменшить вплив злих чинників.

У минулому ця співучениця багато допомагала нам, перевіряючи наші статті. Я змінювала лише кілька речень, а потім передавала їй складні частини, які не дуже добре розуміла. Вона навіть поєднувала неповні речення разом, щоб вони добре звучали. Її безкорисливе серце змусило мене засоромитися своїх думок.

Тепер я стала головною людиною, яка перевіряє статті співучнів. Якось я одночасно отримала статті від двох практикувальників. Одна з них написала правильні речення гарним почерком, але забула назву. Додавши заголовок, я відчула, що статті все-таки чогось не вистачає, і зрозуміла, що в ній немає опису шляху вдосконалення, який вона пройшла.

Коли я намагалася відредагувати статтю, у мене розболілася голова. Я подивилася, щоб проаналізувати свій стан. Я перебувала під великим тиском, оскільки соромилася вносити зміни до статті, з огляду на те, що співучениця, що написала її, була старшою й практикувала краще за мене. Мені було важко вносити зміни, тому що мої думки могли виявитися неправильними. Відредагувавши половину статті, я відчула, що дуже хвилююся й не можу заспокоїтися.

Мені не вистачало допомоги співучениці, на яку раніше я часто покладалася. Без її підтримки мені було важко приймати рішення.

Я перейшла на читання іншої статті, розуміла про що було написано, але речення були заплутаними. У статті не вистачало опису роботи над зміною характеру й порятунку людей, але було надто багато подробиць і неясних висловів. Я хотіла попросити автора переписати статтю, але мене турбувало, що через свій егоїзм проявляю нетерпіння й страх перед труднощами.

Я відвідала автора другої статті, щоб обговорити ці дві роботи, і попросила її поговорити з іншою співученицею. Я сказала, що можу помилятися, але думаю, що їм обом треба написати про свій досвід порятунку людей, роз'яснення ними фактів, а також про кілька чудес Дафа. Вона погодилася. Я сказала, що не дуже добре вмію редагувати, але ми Єдине Тіло, і я дуже намагаюся відповідати вимогам Учителя.

Мої тривоги виникали з неприбраних людських пристрастей, і я відправляла праведні думки, щоб розкласти їх у своєму просторі. Співучениця повернулася до мене, сказавши, що не вміє писати статті й тому описала все в кількох реченнях. Пізніше вона ретельно переписала свою статтю, і все вийшло добре. Як ніколи раніше моя свідомість була ясна й наповнена радістю.

Перші кілька днів після заклику до написання статей, я сиділа перед комп'ютером, згадувала співученицю, яка пішла, і плакала. Потім я згадала слова Вчителя:

«Люди живуть заради почуттів, тобто вони занурені в почуття, і їм дуже важко з цього вибратися. Якщо ти не в змозі звільнятися від почуттів, то не зможеш удосконалюватися й підвищуватися. Що стосується недіяння, то це одна з вимог у процесі вдосконалення» (Лекція Закону на першій конференції Фа в Північній Америці).

Я не хочу нічого, чого не хоче чи не визнає Вчитель. Я маю старанно редагувати статті всіх співучнів, які приходять до мене, і представити їх зміст так, щоб це було гідно схвалення Вчителя. Процес редагування статей — це ще й процес вдосконалення. Я усвідомила, що моя відповідальність зробити все, що від мене залежить, для зменшення часу доопрацювання статті наступним редактором.

Працюючи над коригуванням статей в останні кілька днів, мені вдалося позбутися багатьох пристрастей, включно із залежністю від інших співучнів, страх втратити обличчя та збентеження. Мої емоції до померлої практикувальниці поступово згасли, я нарешті вирвалася з нелегкого становища, коли старі сили використовували мої емоції, щоб тягнути мене вниз. Крім того, я вдосконалювала праведні думки, щоб співпрацювати з іншими практикувальниками й гармонізувати Єдине Тіло.

Один нещодавно отриманий досвід переконав мене в тому, що Вчитель завжди поруч із нами, Він допомагає учням, зміцнюючи їхні праведні думки. Увечері 26 серпня, коли наша група вивчення Фа відправляла праведні думки, у мене почало боліти праве коліно, коли я тримала долоню вертикально. Я намагалася не звертати уваги на біль, але він став настільки сильним, що за вісім хвилин я майже не могла його виносити. Я хотіла опустити ноги, щоб полегшити біль, але потім подумала: «Ні! Моє просування вплине на всіх. Зараз критичний момент у битві між добром і злом. Вчителю, будь ласка, допоможіть мені відправити праведні думки й викорінити перешкоди зла».

Біль у коліні одразу ж зменшився, залишилося зовсім небагато. Я змогла відправляти праведні думки всі 15 хвилин.

Будь ласка, вкажіть на будь-які недоліки в моєму розумінні.