(Minghui.org) 13 травня 2024 року — День народження Вчителя Лі Хунчжи, засновника Фалуньгун. Молоді практикувальники Фалуньгун у Торонто (Канада) зібралися, щоб привітати Вчителя з Днем народження і подякувати за мудрість, яка дає їм змогу зберегти моральні орієнтири у важкі часи.

Коли молоді люди перебувають у розквіті сил, це часто буває напруженим періодом у їхньому житті. Конфлікти інтересів між людьми можуть проявлятися у вигляді складних проблем, які необхідно вирішувати. Троє молодих послідовників Фалуньгун у Торонто поділилися своїми історіями про те, як вони долали труднощі, відмовляючись від пристрастей, коли стикалися з випробуваннями, пов'язаними зі збереженням репутації та отриманням особистої вигоди.

Молоді практикувальники Фалуньгун у Торонто вітають Учителя з Днем народження!

Молоді практикувальники Фалуньгун у Торонто вітають Учителя з Днем народження!

Відмова від боротьби приносить благословення

Лі Сібей дякує Вчителеві за настанови, які дали їй змогу впоратися з труднощами й тертям з колегами

Лі Сібей 35 років. Вона отримала звання магістра з управління бізнесом у Йоркському університеті й нині працює старшим менеджером у державній компанії в Канаді.

Вона почала вдосконалюватися у віці семи років. «Моя мама була хвора, і, щоб вилікувати її, бабуся вивчала різні види цігун. Потім вона знайшла Фалунь Дафа й попросила мою маму вдосконалюватися за Фалунь Дафа. Незабаром мама вилікувалася від усіх хвороб, і я теж стала займатися разом із нею. У вихідні ми всією сім'єю ходили в парк, де велика група практикувальників виконувала вправи. Іноді перехожі, дивлячись як багато людей разом виконують вправи, приєднувалися до нас».

Сібей почала працювати в державній компанії чотири роки тому. Згодом у неї почалися конфлікти з менеджером, яка була її наставником. «Спочатку в менеджера було гарне враження про мене. Однак поступово я піднялася до її рівня, і вона почала відчувати до мене ворожість», — згадує Сібей.

Сібей теж стала старшим менеджером, і вони повинні були ділити порівну обсяг роботи й членів команди. Але щойно давали завдання, колега з великим стажем сварилася із Сібей і забирала майже всіх членів команди, залишивши в підпорядкуванні Сібей лише сімох людей, тоді як у її групі було майже 20 співробітників. На виробничих нарадах вона завжди вичитувала Сібей і різким тоном вказувала, що і як потрібно робити. Час від часу Сібей чула, що колега говорить про неї неприємні речі за її спиною.

Сібей почувалася пригніченою. Якщо не давати відсіч, це могло б безпосередньо вплинути на роботу всієї команди, якою вона керувала, але їй не хотілося вступати в конфронтацію із цією колегою. У підсумку вона вирішила відступити й залагодити конфлікт. «У найважчі моменти я згадувала настанови Вчителя, тому дозволяла речам йти своїм плином: не чинила опір і нічого не вимагала від неї, а віддавала їй усю роботу й персонал», — сказала Сібей.

Оскільки робочі завдання забирала ця колега, у Сібей з'явився час подумати про нові проєкти. Через кілька місяців вона розпочала роботу над новим проєктом. Керівник призначив членів команди з команди колеги в команду Сібей і попросив Сібей очолити команду з 20 осіб.

«У цей час у мене було велике навантаження, і конфлікти знову загострилися. Після того, як фокус у роботі було перенесено на мій бік, колега знову стала сперечатися зі мною, але я пропускала все це повз себе. Коли вона поводилася нерозумно, я просто думала, що вона дуже втомилася, і мені не потрібно боротися з нею за славу та вигоду. Я ставилася до цього легко», — каже Сібей.

Після того як Сібей навчилася спокійно спілкуватися з колегою, її робоче середовище поступово змінилося. На колегу подіяв незворушний стан Сібей, і вона поступово заспокоїлася. Тепер вони можуть нормально спілкуватися та працювати разом.

Наприкінці Сібей захотіла сказати Вчителю: «Я дякую Вчителю за те, що він дав мені зрозуміти, що все в житті вже визначено наперед. Я зрозуміла, що труднощі — це не так уже й погано, і потрібно все надати природному ходу речей. Учитель також навчив мене при виникненні труднощів робити крок назад. Хоча це було нелегко, але щойно я навчилася цього, мені стало легше працювати».

«Домовласниця не повернула мені заставу, але я поставився до цього спокійно»

Ван Сян подякував Учителю за те, що той дав йому змогу перетворитися з людини, орієнтованої на отримання прибутку, на людину, яка не схильна до впливу грошей і матеріальних бажань

Ван Сяну 32 роки, він журналіст. Він прочитав багато книжок про цігун, конфуціанство, даосизм і буддизм. Коли він навчався в університеті в Тайвані, професор познайомив його з Фалуньгун і пояснив, як компартія Китаю використовувала брехню, щоб заплямувати Фалуньгун.

Прочитавши книгу «Чжуань Фалунь», Ван Сян зрозумів, що Фалуньгун — праведна практика, яка вчить людей бути хорошими, але не наважився практикувати. В Англії, у місцевій бібліотеці, він випадково побачив книгу «Чжуань Фалунь». Він прочитав її ще раз і знову відклав. Пізніше, прочитавши ще кілька духовних книг, він виявив, що тільки книга «Чжуань Фалунь» містить ту істину, яку він шукав. Тоді він вступив на шлях вдосконалення.

До того, як почати займатися Фалуньгун, Ван Сян був людиною, орієнтованою на отримання прибутку, але, почавши вдосконалюватися, він став ставитися до грошей легко. Коли Ван Сян тільки закінчив університет, зарплата в нього була невисокою, а спосіб життя — скромним. З особистих причин він вирішив достроково виїхати з орендованого будинку. Домовласниця погодилася повернути заставу, якщо він знайде нового мешканця. «Я знайшов нових мешканців, і вони підписали договір, — розповідає Ван Сян, — але господиня будинку вигадала привід, щоб не повертати заставу, а потім не відповідала на мої дзвінки та текстові повідомлення. Спочатку я образився на неї, адже застава за будинок була для мене великою сумою».

Однак потім Ван Сян згадав, що Учитель наставляє тих, хто вдосконалюється, легко ставитися до слави та багатства. «Якби я не займався вдосконаленням і зазнав фінансових втрат, мене б точно переслідували думки про це, поки мій психічний стан не похитнувся б, — сказав він. — Однак Учитель навчив мене при виникненні проблем дивитися в себе, а не на недоліки інших. Я подумав, що, можливо, господині будинку потрібні ці гроші, і я занадто поквапився, тим самим поставивши її в незручне становище, тому я перепросив у неї».

Ван Сян сказав, що, хоча йому не вдалося отримати назад заставу, він вирішив зберігати оптимістичний настрій вдосконалювальника, тому зміг спокійно поставитися до втрати грошей.

Ван Сян привітав Учителя з Днем народження. «Удосконалення навчило мене дивитися на гроші й особисті інтереси зі спокійним серцем. Навіть сотні мільйонів доларів і багатства всього світу не зможуть похитнути мою рішучість удосконалюватися і робити добро», — сказав він.

Важка праця і страждання приводять до успіху

Цзян Лін вдячна Вчителю за те, що він навчив її не дивитися на досягнення та втрати з погляду слави й багатства, а використовувати моральні орієнтири для оцінки добра і зла

30-річна Цзян Лін працює аналітиком у Міжнародній фінансовій корпорації, що надає послуги з оцінки кваліфікації компаніям, які залучають капітал на ринок.

Коли Цзян Лін була дитиною, її мама хворіла й часто сварилася з батьком. При такому гнітючому житті Цзян Лін отримувала не дуже хороші оцінки. Коли Цзян Лін було 12 років, її мама почала вдосконалюватися за Фалунь Дафа за рекомендацією колеги. «Мама дотримувалася принципів „Істина- Доброта-Терпіння“ ( кит. Чжень-Шань-Жень), і її характер став м'яким. Попри все вона не тільки стала хорошою дружиною та матір'ю, а й відновила своє здоров'я», — згадує Цзян Лін.

Ставши свідками змін, що відбулися в ній, Цзян Лін та її батько теж почали займатися вдосконаленням. У той час як атмосфера в сім'ї ставала дедалі гармонійнішою і теплішою, успішність Цзян Лін теж ставала дедалі кращою й кращою. Вона не тільки вступила до престижного університету в Китаї, а й стала аспіранткою одного з найкращих університетів. Після закінчення навчання вона влаштувалася на роботу у велику міжнародну компанію.

Інтенсивність роботи в Міжнародній фінансовій корпорації дуже висока, і вимоги до деталей та якості жорсткі. Іноді Цзян Лін доводилося відчувати сильний психологічний тиск. Але навіть почуваючись втомленою, вона йшла з офісу останньою. Потім її начальник почав давати їй додаткові завдання, через що вона почувалася перевантаженою. Колега порадив їй не ставитися до роботи так серйозно, а просто пунктуально виконувати завдання.

Не замислюючись, Цзян Лін відкрила «Чжуань Фалунь» і випадково прочитала ту частину, де йдеться про вдосконалення свідомості. «Я думаю, що як співробітник, однаково маю проявляти старанність у роботі та виконувати свої обов'язки», — сказала вона. Щоб надати своїм клієнтам точний результат фінансової оцінки, Цзян Лін працювала не покладаючи рук і завжди перевіряла інформацію, навіть якщо їй доводилося працювати до півночі. Цзян Лін швидко отримала підвищення.

На роботі неминучі помилки. Якби Цзян Лін не вдосконалювалася, вона знаходила б виправдання для того, щоб зберегти обличчя і репутацію. Але, як практикувальниця, вона визнавала свої помилки. Одного разу, надсилаючи звіт, створений електронною системою, Цзян Лін забула видалити частину тексту. Коли начальник відділу звинуватив її в безвідповідальності, Цзян Лін могла б легко сказати, що це системна помилка, але вона визнала, що це було її недопрацюванням.

«Іноді колеги припускаються помилок і перекладають відповідальність на мене. Замість того, щоб скаржитися, я просто виправляю їхні помилки. Одного разу керівник компанії порадив мені: „Ти маєш навчитися ухилятися від відповідальності“. Я тільки усміхнулася у відповідь. Я думаю, що ми повинні чинити відповідно до принципів „Істина-Доброта-Терпіння“ і не звинувачувати інших, коли щось відбувається», — сказала Цзян Лін.

Потім вона додала: «Фалунь Дафа навчив мене не дивитися на досягнення і втрати з погляду слави та багатства, а використовувати моральні критерії для оцінки хорошого й поганого».

Цзян Лін хотіла висловити свої найкращі побажання та подяку Вчителю: «З Днем народження, Учителю! Спасибі, Учителю, за те, що дозволили мені дізнатися правду, завдяки чому я навчилася відрізняти добре від поганого».