(Minghui.org) Наприкінці березня 2024 року сайт Minghui.org отримав підтвердження, що жителька повіту Пінду міста Ціндао провінції Шаньдун була засуджена до трьох років позбавлення волі й штрафу в розмірі 10000 юанів за прихильність до Фалуньгун, практики вдосконалення, яку переслідує китайський комуністичний режим з 1999 року.

52-річна Лі Лі була заарештована вдома 30 серпня 2023 року поліціянтом Лю Цзе й кількома співробітниками поліції відділу внутрішньої безпеки міста Пінду. 2 лютого 2024 року Лі постала перед окружним судом Хуандао в центрі ув’язнення Пудун, який через місяць виніс жінці обвинувальний вирок.

Фотографія Лі Лі та її чоловіка Ван Хуаньчжуна (дата невідома)

Останні 13 років ув’язнення

До винесення останнього вироку Лі провела за ґратами понад десять років за прихильність до Фалунь Дафа, включно з 2 роками у виправно-трудовому таборі, двома тюремними ув’язненнями терміном по 4 роки й ще одним тюремним ув’язненням терміном 3,5 роки. Щоразу вона зазнавала безжальних тортур за відмову зректися своєї віри.

Арешт за виконання вправ Фалуньгун у парку

23 липня 1999 року, через три дні після початку переслідування, Лі на знак протесту вийшла виконувати вправи Фалуньгун у парку. Співробітники поліційної дільниці Ліюань заарештували жінку й обшукали її будинок. Упродовж 29 днів Лі позбавляли сну й катували, змушуючи нерухомо стояти протягом багатьох годин. Повернувшись додому, вона дізналася, що її звільнили з роботи.

Утримання в психіатричній лікарні за заклик до захисту Фалуньгун

У жовтні 1999 року Лі вирушила до Пекіна, щоб виступити на захист Фалуньгун. Її заарештували й доставили в офіс зв’язку Ціндао в Пекіні. Керівник відділення, на прізвище Цуй понад дві години бив Лі, завдаючи їй ударів в обличчя. Її на два дні прикували наручниками до труб опалення, а потім відвезли назад у Пінду, де протримали ще три дні, після чого відпустили.

У листопаді 1999 року Лі повернулася в Пекін, щоб виступити на захист Фалунь Дафа, і була знову заарештована. Унаслідок тортур вона двічі втрачала свідомість. Поліціянти наділи на Лі наручники й залишили лежати на землі всю ніч. Доставивши жінку в повіт Пінду, влада чотири місяці протримала її в психіатричній лікарні Тунхе.

За словами Лі, під час утримання в психіатричній лікарні їй робили ін’єкції й щодня змушували приймати невідомі препарати. Коли вона намагалася чинити опір, лікарі наказували ув’язненим чоловікам притиснути Лі до землі й змусити її проковтнути ліки. Після цього її зв’язували в «позу орла» або саджали на стілець, закидали голову назад і насильно поїли водою. Поліціянти не зупинялися, поки їхня жертва ледь не втрачала свідомість від задухи.

Коли Лі оголосила голодування на знак протесту проти переслідування, її піддали насильницькому годуванню. Лікарі взяли товсту й жорстку носову трубку та вставили її в шлунок, рухаючи туди-сюди, щоб ще більше посилити страждання Лі.

Унаслідок введення ліків у жінки з’явилася зайва вага, вона почала страждати від сонливості, неконтрольованої слинотечі й поганої орієнтації в просторі. Крім того, вона не могла рухати кінцівками, самостійно ходити в туалет або їсти.

Оскільки Лі, як і раніше, відмовлялася зректися Фалуньгун, лікар, на прізвище Цзінь, ввів електричні акупунктурні голки в певні точки її тіла й пропустив сильний струм, через що в Лі затряслася голова та застукали зуби.

Влада випустила Лі лише після 123 днів жорстоких тортур у психіатричній лікарні, змусивши її заплатити 5000 юанів. Через безперервне поліційне переслідування через місяць вона була змушена піти з дому.

Пізніше Лі повернулася в Пекін, щоб подати апеляцію. В офісі зв’язку Ціндао в Пекіні її били понад годину й затримали на 15 днів, після чого відвезли назад у Пінду.

Дворічне ув’язнення у виправно-трудовому таборі

У 2001 році співробітники поліційної дільниці на Тайшань-роуд повторно заарештували Лі за поширення послання «Фалунь Дафа несе добро» (кит. Фалунь Дафа хао) й на дві доби прив’язали її до металевого крісла. Після чого поліціянти доставили Лі в лікарню для медичного обстеження. Четверо поліціянтів, взявши жінку за руки й ноги, віднесли її на ліжко, закрили їй рушником обличчя, рот і зняли з неї штани. Два лікарі провели гінекологічний огляд у присутності поліціянтів. Потім Лі повернули в поліційну дільницю, де змусили поставити відбитки пальців на документах у справі, після чого відправили в центр ув’язнення Пудун.

У центрі ув’язнення Лі оголосила голодування на знак протесту проти переслідування. Охоронці одягли на неї наручники й кайдани. Наручники були настільки тугими, що в неї сильно розпухли руки, пальці не згиналися. Через кайдани вона не могла стояти прямо й нормально ходити, тому їй доводилося в туалет повзти. Охоронці зняли з Лі кайдани тільки через три тижні. Упродовж цього часу ув’язнені також били й ображали її.

Пізніше Лі відправили на два роки до виправно-трудового табору Ванцунь, де охоронці піддавали її насильницькому годуванню, введенню невідомих препаратів, підвішуванню за зап’ястя, позбавленню сну, тривалому стоянню на ногах і жорстокому побиттю.

Лі оголосила голодування на знак протесту проти переслідування. Охоронці вставили їй у ніс товсту трубку й застосували тортури насильницького годування. Одного разу через пів години після введення невідомого препарату, вона відчула, немов по її кровоносних судинах повзали незліченні мурахи. Стан жінки різко погіршився, вона не могла ні стояти, ні сидіти. Охоронці знову вставили трубку їй у шлунок, примотали трубку скотчем до голови, відвели в туалет і підвісили за зап’ястя. Коли вона припинила голодування, її впродовж 29 днів поспіль позбавляли сну. Упродовж чотирьох із половиною місяців після цього їй дозволялося спати щоночі лише дві-три години.

Лі часто втрачала свідомість під час жорстоких побиттів. Охоронці й ув’язнені щипали її, смикали за вії та тягали по підлозі туди-сюди. Іноді вони змушували її стояти або сидіти впродовж довгого часу. Будь-який найменший рух призводив до жорстоких побиттів. Унаслідок цих тортур її ноги так розпухли, що не поміщалися у взуття, і їй доводилося стояти босоніж, через що їй здавалося, що вона стоїть на вістрі ножа. Після того як Лі знепритомніла під час тортур, охоронець Ши Цуйхуа підвісив її за зап’ястя в туалеті на п’ять днів.

Крім того, охоронці часто морили Лі голодом, не дозволяли приймати душ і забороняли користуватися туалетом, змушуючи ходити в тазик, який вона використовувала для вмивання.

Щоб досягти норми перевиховання (відсоток практикувальників Фалуньгун, яких змусили відмовитися від своєї віри), охоронці написали від її імені заяву про відмову від Фалуньгун. Четверо з них притиснули Лі до землі: один сів на шию, інший — на спину, третій — на ноги, а четвертий схопив її за руку, змушуючи підписати заяву. Не маючи іншого виходу, вона вдарилася головою об землю на знак протесту.

Чотири роки тюремного ув’язнення за поширення плакатів Фалуньгун

Увечері 21 січня 2004 року, напередодні китайського Нового року, Лі заарештували, коли вона вивішувала плакат з інформацією про Фалуньгун. Співробітник поліційної дільниці Тунхе побив її та на ніч прикував до металевого стільця, скував руки жінки кайданками за спинкою стільця й зняв з неї пуховик, щоб вона замерзла в кімнаті без опалення.

Коли її повернули в центр ув’язнення повіту Пудун, Лі оголосила голодування й жінку знову піддали насильницькому годуванню. Після кожного сеансу примусового годування її рвало кров’ю. Охоронці скували ланцюгом її руки й ноги та змусили ув’язнених ображати її словесно.

Пізніше Лі засудили до чотирьох років ув’язнення в жіночій в’язниці провінції Шаньдун. Оскільки вона відмовилася зректися Фалуньгун, охоронці заборонили їй користуватися туалетом і тримали в окремій камері. Іноді їй не давали їжі або підмішували в їжу токсичні препарати, через що в неї сповільнилася реакція, і вона кілька разів непритомніла. Крім того, жінка почала страждати від нападів неконтрольованого страху, які мучили її довгий час і після звільнення.

Ще один арешт

Наступного разу Лі заарештували 13 січня 2012 року на місцевому ярмарку. Її знову побили й допитали. Того вечора поліціянти відвезли її в лікарню китайської медицини Пінду для проведення медичного обстеження. Після цього її доставили в міську в’язницю Пінду. 16 січня 2012 року влада звільнила її, змусивши родичів заплатити 1200 юанів.

Друге тюремне ув’язнення терміном на чотири роки

Лі знову заарештували через пів року, 24 липня 2012 року, за поширення запрошень на судове слухання в справі практикувальника Ван Гуанвея, де адвокат мав виступити з заявою про невинуватість підзахисного. Співробітники поліційної дільниці міста Тайшань допитали жінку. Влада 20 днів протримала її в центрі «промивання мізків» Ціндао, а потім відвезла в центр ув’язнення Пудун.

Оскільки Лі відмовилася надіти тюремну форму, начальник центру ув’язнення Чжуан Ліцзюань наказав одному з ув’язнених закрити їй рот, вклавши в нього шкарпетки. Крім того, її побили, одягли на неї наручники й кайдани. Охоронці не знімали наручники навіть тоді, коли вона виходила в туалет.

Незабаром після цього Лі повторно засудили до чотирьох років ув’язнення в жіночій в’язниці провінції Шаньдун, де її знову піддали жорстоким тортурам.

За її словами, щоб змусити її відмовитися від Фалуньгун, охоронці не дозволяли їй купувати предмети особистої гігієни, особливо туалетний папір. Їй доводилося використовувати шкарпетку після відвідування туалету. Потім вона прала її та зберігала в пакеті для наступного використання. Охоронці 131 день поспіль били її в душовій, де немає камер спостереження. Вони штовхали її, били по голові й губах черевиком, заводили руку за спину та вгору. Біль був нестерпним.

Коли рот Лі опух від побиття, один з ув’язнених закрив їй рот рушником, яким вона витирала ноги. Він навіть закрив їй ніс, від чого вона мало не задихнулася. Коли ув’язнені втомилися її бити, вони зв’язали їй руки за спиною.

Інсценування тортур: удушення кляпом

Кілька охоронців притиснули її до підлоги, змусили випрямити ноги й почали топтатися по її ногах. Потім вони силою відкрили їй ліве око, ткнули в нього волоссям і спробували виколоти око. З ока пішли рясні виділення, і після цього Лі довго не могла відкрити його.

Під час обіду її їжу ставили на землю й штовхали. Їй не дозволяли їсти, поки інші ув’язнені не закінчать трапезу. Охоронці також підмішували їй у їжу токсичні препарати. Вона їла дуже мало, щоб скоротити приймання токсичних речовин. Щоб уникнути вживання токсичної води, їй доводилося пити воду з туалетного бачка. Більшу частину терміну вона провела в індивідуальній камері.

Влада випустила Лі на свободу в серпні 2016 року після чотирьох років пекла.

Третє тюремне ув’язнення терміном на три з половиною роки

Через шість місяців після звільнення Лі знову заарештували 31 січня 2017 року співробітники поліційної дільниці міста Тайшаня. У зв’язку зі святкуванням китайського Нового року, поліція відпустила її ввечері.

11 квітня 2017 року поліціянт Сюй Цзенцюань і кілька співробітників поліційної дільниці міста Тайшаня увірвалися в будинок Лі й влаштували погром. Після того як її доправили в центр ув’язнення Пудун, поліціянт Сюй схопив її за волосся, притиснув до землі й насильно взяв у жінки зразок крові.

11 жовтня 2017 року міський суд Пінду засудив Лі до 3,5 років позбавлення волі. 11 листопада 2017 року її перевели в жіночу в’язницю провінції Шаньдун і лише 10 жовтня 2020 року випустили на свободу.

Під час ув’язнення Лі знову зазнала жорстоких тортур: охоронці щодня дряпали слизову оболонку рота жінки щіткою для взуття, через що весь рот гноївся й кровоточив; кололи її інтимні місця туалетним йоржиком; піддавали впливу низьких температур і змушували сидіти з розведеними ногами.