(Minghui.org) Моє здоров’я завжди було слабким. У 18 років у мене стали траплятися судоми, тому мені було небажано хвилюватися чи засмучуватися. Коли мої сестри обговорювали щасливі моменти, я не витримувала і кричала на них. Рідні намагалися не дратувати мене.

Заміж я вийшла після 30 років. Мене постійно турбувало здуття живота. Він ставав таким великим, як буває на сьомому чи восьмому місяці вагітності, мене також часто мучили сильні запори. Лікарі сказали, що в мене туберкульоз тазових кісток, і я ніколи не зможу завагітніти.

Також у мене на руці виросла шишка, з якої сочилися гній та кров. Я понад 10 років намагалася позбутися її, але жодні ліки не допомагали — ні західної медицини, ні китайської. Один лікар намагався випалити шишку, завдавши мені нестерпного болю, але вона незабаром відновилася знову. Оскільки на лікування грошей не вистачало, я змирилась із цим.

Мій батько й сестра почали практикувати Фалунь Дафа в 1996 році. Я не вміла читати й у мене не було часу, тому я не послухала їхньої поради й не приєдналася до них.

1998 року батько приїхав до мене в гості й навчив першого комплексу вправ. Тоді мені було 42 роки. Коли я розтягувала тіло, кістки нестерпно боліли. Після виконання вправи прийшли легкість і спокій. «Це хороша система, потрібно її освоїти», — вирішила я і пішла на пункт практики. Навіть після того, як у 2000 році мене незаконно затримали, я продовжувала вивчати Фа й виконувати вправи з практикувальниками.

Після початку практики пройшли судоми, які мучили мене впродовж багатьох років. Я була така щаслива, що хотіла поділитися цим з усіма. Я розповідала сусідам і друзям про Фалунь Дафа й про ті позитивні зміни, які відбулися з моїм тілом та свідомістю. Але вони вважали, що це мої фантазії й не вірили мені. Усі б повірили, якби шишка на моїй руці зникла.

1999 року, коли компартія Китаю почала переслідувати Фалунь Дафа, мене незаконно заарештували. Четверо поліційних із місцевої дільниці намагалися зняти в мене відбитки пальців. Вони змушували мене звести наклеп на засновника Фалунь Дафа й залишити практику. Я відмовилася. Поліційні повалили мене на підлогу, і в мене знову почалися судоми. Один із них злякавшись, сказав, щоб я звернулася по допомогу до Вчителя. Потім вони відвезли мене додому.

Мої сусіди порадили мені підписати гарантійну заяву й припинити практику. Я відповіла, що так робити неправильно. У цей момент із шишки на моїй руці пішла кров. Я сказала сусідам, що всередині шишки обертається Колесо Закону, але вони не повірили. Наступного дня всі побачили, що наповнена гноєм шишка зникла й залишився лише ледь помітний шрам. Це їх вразило. Вони більше не намагалися переконати мене припинити практику. Деякі навіть почали говорити, що Дафа несе добро.

Наприкінці 2000 року в нашому районі пройшли масові арешти практикувальників. Влада хотіла завадити нам поїхати до Пекіна. Мене незаконно утримували в центрі ув’язнення понад шість місяців. Взимку на півночі дуже холодно. У камері навіть підлога навколо самого теплого кута була вкрита льодом. Мене й ще одну практикувальницю протримали тут понад шість місяців.

На знак протесту нелегальному затриманню ми оголосили голодування на 20 днів. Тоді я ще не знала, що вагітна. Нам давали парові булочки з кукурудзяного борошна, у яких був щурячий послід. Я не могла це їсти. У результаті, коли мене випустили за пів року, я була дуже худою.

Оскільки ми не мали грошей, пологи проходили вдома. Хоча я недоїдала, дитина народилася абсолютно здоровою. На той момент мені було вже 46 років, тож це було справжнє диво, особливо з огляду на попередній діагноз лікарів про мою безплідність.

Під час пологів із мене вийшло багато згустків крові. Кровотеча тривала наступні три роки. Кров іноді навіть просочувала мої бавовняні штани. Після цього всі хвороби, зокрема здуття живота, судоми й криваві гнійники, чудово зникли. Нині я мати трьох дітей.

Я практикую Дафа вже понад 20 років. Нині мені 67 років, і я щаслива. У мене міцне здоров’я. Дуже дякую, Вчителю!