Виключення з проєкту допомогло мені побачити свою пристрасть

(Minghui.org) Три роки тому в співучениці Анни з'явилися симптоми хвороботворної карми, і вона запитала, чи може пожити в мене, щоб разом вивчати Фа. Я погодилася, оскільки працювала над проєктами Дафа вдома, і мала час.

Щодня ми разом вивчали Фа, виконували вправи й відправляли праведні думки. Стан Анни значно покращився. Я за неї раділа. І цей випадок дозволив мені знову побачити, наскільки Фалунь Дафа чудовий.

Проживши в мене понад місяць, Анна зрозуміла, що подолала випробування хвороботворною кармою. Коли вона повернулася додому, я подумала: як чудово, що в нас є середовище, у якому ми можемо разом старанно вдосконалюватися. Симптоми хвороботворної карми в Анни були попередженням про те, що в її вдосконаленні є недоліки. У мене не з'явилося ніякого особливого усвідомлення в цьому процесі, хоча ми ділилися розумінням, що ґрунтується на Фа.

Анна не стала докладно розповідати про те, що могло спричинити її негаразди. Вона лише сказала, що в неї були конфлікти зі співучнями під час роботи над проєктом із роз'яснення правди. Я не питала про подробиці, оскільки знаю, як нелегко говорити людині, яка проходить випробування. Я не хотіла посилювати тиск, під яким Анна вже перебувала.

Пізніше я зрозуміла, що спочатку на душі в мене було неспокійно. Я думала: якщо стан Анни погіршиться, як мені це пояснити її чоловікові та дітям, які не є практикувальниками? У мене не вистачало віри в Учителя і Дафа, і я боялася брати на себе відповідальність. Мені слід усунути ці людські уявлення і зміцнити праведні думки.

Через спалах коронавірусу багато заходів скасували, але ми зі співучнями змогли продовжити виконувати вправи в парку, вивчати Фа та обмінюватися досвідом удосконалення. Я відчувала, що моє усвідомлення підвищилося.

Можливість для вдосконалення

Незабаром координатор одного проєкту, у якому я брала участь, раптово оголосив, що розпускає нашу команду. Я багато років працювала в цьому проєкті і вважала, що це добрий спосіб донести правду про незаконне переслідування Фалунь Дафа. Однак, оскільки більшість співучнів мають постійну звичайну роботу, вони брали участь у проєкті неповний день. Тому ми випускали небагато новин. Я була в розгубленості від раптової зміни. Невдовзі співучениця, яка працювала зі мною в тому проєкті, сказала, що формується інша команда, але мене не запросили.

Я розуміла, що для мене ситуація, що склалася, — це можливість підвищитися. Але я не могла позбавитися відчуття, що зі мною обійшлися несправедливо. Я вклала в проєкт багато часу та сил. Спочатку я виконувала невеликі прості завдання. Поступово я навчилася знаходити потрібну інформацію, брати інтерв'ю, писати сценарії та озвучувати. У процесі роботи мені довелося пережити чимало труднощів, тому таке рішення координатора застало мене зненацька.

Я подумала, що якщо запитаю координатора, чому мене не запросили до нової групи, це може вплинути на інших співучнів. Я боялася, що через почуття не впораюся із ситуацією як практикувальниця, і в мене виникне конфлікт із координатором.

Хоча зовні я і стримувала себе, але не могла відпустити ситуацію. Цей інцидент і далі мене тривожив.

Усвідомлення

Подивившись у себе, я виявила, що проблема в жадібності: я не хотіла відмовлятися від проєкту. Багато років я працювала в кількох проєктах. Але оскільки вимоги до кожного проєкту постійно зростали, я розуміла, що мені не вистачає здібностей виконувати їх добре.

Кожен проєкт вимагає, щоб люди працювали над ним повний робочий день, інакше складно досягти професійного рівня. Якось координатор вказав на мої недоліки: як репортер, я недостатньо прониклива і під час інтерв'ю не ставлю правильних питань; у мене погане логічне мислення; мої сценарії нецікаві людям і таке інше.

Я хотіла виправити недоліки та покращити навички, але не досягла гарних результатів. Згодом я відчула, що не можу відповідати вимогам проєкту. Те, що я покинула його, добре і для мене, і для команди. Я зрозуміла, що мені потрібно більше вивчати Фа та вдосконалювати себе.

Учитель сказав:

«Навіть якщо ти залучений до проєктів учнів Дафа, але на Небесах немає таких речей, як телевізійні станції, боги не мають газет. Це форми суспільства звичайних людей. Якщо ти не керуєшся праведними думками та не можеш як учень Дафа відповідно до норм удосконалювальника, поводитися і дивитися на світ та інших людей, тоді ти такий самий, як звичайна людина» («Що таке учень Дафа» Лекція Закону на Конференції Фа в Нью -Йорку, 2011 р.)

Мені стало соромно, коли я порівняла свою поведінку із тими стандартами, які встановила для нас практика Дафа. Милосердний Вчитель кілька разів мені натякнув, що треба позбутися пристрасті до справ та роботи в проєктах. Я думала, що добре розумію принципи Фа. Але я не хотіла визнавати, що в мене багато пристрастей і використовувала порятунок людей як виправдання. Я була прив'язана до часу завершення Виправлення Законом і боялася, що відстану. Я використовувала людські уявлення, розглядаючи питання вдосконалення.

У процесі цього випробування в мене часто виникали погані думки. Якось під час виконання вправ на пункті практики моє обурення знову вийшло назовні. Я схвильовано розповіла співучням, як несправедливо зі мною обійшлися.

Один співучень спокійно сказав: «Нехай молоді практикувальники Дафа працюють над цим проєктом». Я зрозуміла, наскільки сильна моя образа. Якщо до команди приєднаються більш здібні практикувальники, хіба це не піде на користь усьому проєкту? Як у мене могло бути так багато егоїстичних думок? Для мене практикувальники Дафа — це дзеркало, що дозволяє шукати в собі та виправляти себе. На шляху вдосконалення нічого не відбувається випадково. Я маю діяти за вимогами Дафа в будь-якій ситуації.

Поступово я усвідомила, що мені слід зосередитись на підтвердженні Дафа, а не на собі. Незалежно від того, беру участь я в проєктах чи ні, мені треба вдосконалюватися. З погляду практикувальниці Дафа, у людському світі немає нічого, за що варто триматися.

Спасибі, Учителю! Дякую вам, співучні, за вашу безкорисливу допомогу.

Це моє розуміння на теперішньому рівні. Будь ласка, вкажіть на все, що не відповідає Дафа.