«Я хочу вийти з компартії Китаю під своїм справжнім ім’ям!»

(Minghui.org) Я часто виходжу на вулицю з іншими практикувальниками, щоб говорити з людьми про Фалунь Дафа. Одного разу, коли ми в парку розмовляли з двома жінками середнього віку, до мене підійшов літній чоловік із великою сумкою і запитав: «Чи знаєте ви, де знаходиться монумент (такого-то)?» Було ясно, що він не місцевий і приїхав здалеку.

Я сказала чоловікові, що монумента, присвяченого людині, про яку він запитував, немає, і додала: «Насправді цей хлопець був простим солдатом, який помер у молодому віці. Щоб створити собі відповідний імідж, компартія Китаю (КПК) перетворила його на героя. КПК створює хибних героїв, щоб вводити людей в оману».

Чоловік був розчарований: «Я чув про цей монумент від друзів. Мені знадобилося багато часу, щоб дістатися сюди автобусом». Він розвернувся і пішов до виходу з парку.

Співучениця нагадала мені, щоб я дала йому матеріали з інформацією про Фалунь Дафа. Я зрозуміла, що це була гарна нагода поговорити з ним, тому наздогнала його й запропонувала збірку статей «Кінцева мета комунізму»: «Я маю хорошу книгу для вас».

Він узяв її, подивився на обкладинку і сказав: «Я хотів би поговорити з вами про це». Ми знайшли вільну лаву й сіли.

Чоловік розповів, що йому 74 роки, він любить читати, але, на жаль, через поганий зір уже не може читати так багато, як раніше. «Я бачу, що ви освічена людина. Можливо, я розповім вам, про що ця книга?» — запропонувала я. Потім я докладно розповіла йому про Фалунь Дафа, про те, як ця практика широко розповсюдилася в усьому світі, як компартія Китаю на чолі із Цзян Цземінем почала переслідування послідовників Дафа, і пояснила причини, через які партія боїться Фалунь Дафа. Я також коротко розповіла йому історію компартії.

Він слухав і час від часу кивав головою. Я бачила, що йому не подобається партія. Потім я дала йому амулет зі словами «Фалунь Дафа несе добро», «Істина- Доброта-Терпіння — чудові принципи» (кит. Фалунь Дафа хао, Чжень-Шань-Жень хао). Чоловік узяв його в руки, подивився на нього уважно й подякував мені.

Коли я запитала, чи вступав він до КПК і її молодіжних організацій, він сказав, що вступав до піонерської організації. Я запитала: «Ви пам’ятаєте, що коли вступали в цю організацію, поклялися присвятити своє життя партії? Адже ви не хочете бути співучасником злих справ, скоєних КПК, коли вона рухне? Можливо, ви хочете вийти з неї?» Він погодився.

Оскільки чоловік мав поганий зір, я зрозуміла, що мій плеєр, на якому була збережена інформація про Фалунь Дафа в аудіоформаті, більше підходив йому. Однак цього дня я не взяла його із собою, тому запитала чоловіка, чи може він почекати, поки я сходжу по плеєр. Я сказала йому, що мені знадобиться близько години, щоб з’їздити додому й повернутися назад. Він погодився: «Добре! Я чекатиму на вас тут».

Я поспішила додому, але витратила на дорогу понад годину й турбувалася, що він міг піти. Але він прогулювався біля лавки, на якій ми сиділи. Я була рада і зворушена, бо не очікувала, що цей літній чоловік чекатиме на мене понад годину, щоб дізнатися правду.

Чоловік був радий мене бачити. Він показав мені своє посвідчення особи і сказав: «Після вашої розповіді я задумався про все це. Зрозумівши, що ви зробили, я вирішив вийти з КПК під своїм справжнім ім’ям, не використовуючи псевдонім (щоб захистити людей від переслідування компартією Китаю, ми часто допомагаємо їм виходити з КПК під псевдонімом).

Це моє посвідчення особи. Я не боюся КПК і використовую своє справжнє ім’я! Ви знаєте, чекаючи на вас, я повторював доброзичливі фрази Дафа». Чоловік був щирим і рішучим.

Коли настав час іти додому, я запропонувала йому: «Оскільки ви не знаєте цей район, дозвольте мені провести вас до автобусної зупинки». Він відповів: «Мені пощастило зустріти сьогодні таку хорошу людину. У наші дні таких людей, як ви, небагато. Уже третя година дня, а ви ще не обідали. Красно дякую вам, я буду молитися за вас». «Не турбуйтеся, я не голодна, — відповіла я. — Учитель Лі вчить нас бути хорошими людьми. Будь ласка, дякуйте Йому, а не мені».

На автобусній зупинці він сказав, що це був дуже хороший день, і пообіцяв розповісти родичам про те, що дізнався. На час прощання з ним я була переповнена емоціями: чоловік пройшов такий довгий шлях, щоб знайти порятунок!