(Minghui.org) Я почала практикувати Фалунь Дафа у 2012 році. Я пізно отримала Дафа, тому, цінуючи цю можливість, старанно виконувала три справи. Але після того, як моя дочка народила дитину, мені довелося переїхати до неї, щоб дбати про онука. Тому я послабила вдосконалення.

Серйозна операція

Переломний момент настав 9 лютого 2021 року, за три дні до китайського Нового року. Звичайна сімейна суперечка з дочкою переросла в жорстокий скандал, у цей момент я грубо розмовляла й некрасиво поводилася. Наступного дня я готувала святковий обід для всієї родини, тож не змогла відправити праведних думок. За столом я відчула, як чорна рука вдарила мене по голові, завдавши болю. Я втратила свідомість.

Я не могла розплющити очі, поворухнути руками чи ногами й нічого не чула. Я тільки просила Вчителя Лі, засновника Фалунь Дафа, про допомогу, слабко повторюючи: «Вчителю, врятуйте мене. Вчителю, врятуйте мене! Я знепритомніла, і родичі викликали швидку допомогу.

Лікарі зробили мені трепанацію черепа. Коли я прийшла до тями, то відчула запаморочення і втому. Після переведення з відділення інтенсивної терапії до звичайної палати мені ставили крапельниці та дозволяли їсти тільки кашу. Я почала слухати аудіолекції Вчителя щодня і незабаром змогла самостійно сидіти, здивувавши інших пацієнтів у палаті своїм швидким одужанням.

Я дуже хотіла повернутися додому й попросила Вчителя допомогти мені. Через кілька днів мені зробили поспіль дві комп’ютерні томографії, на знімках була хороша динаміка одужання. 25 лютого мене виписали. Це сталося якраз вчасно, я встигла відсвяткувати Фестиваль ліхтарів зі своєю родиною.

Подивившись у себе, я була винагороджена

Вдома моїм онуком опікувалася свекруха моєї доньки, тому я скористалася можливістю вивчати Закон і більше виконувати вправи. Розмірковуючи про свій попередній стан, я старанно виправляла свій характер і частіше й довше відправляла праведні думки.

17 днів практикувала вдома й після цього пішла на вивчення Фа в групі. Співучні були дуже раді бачити мене й порадили подивитися в себе, щоб знайти будь-які лазівки. Насправді я не розуміла, що означає дивитися в себе, і вважала вдосконаленням щоденне роз’яснення людям правди про Дафа.

Я почала уважно дивитися в себе й помітила сильну образливість, прагнення показати себе та егоїзм. Я також недбало ставилася до вдосконалення мови, дивилася зверхньо на свекруху дочки та спиралася на людські уявлення, коли судила про якісь справи. Мені стало соромно за свій стан удосконалення, я відчула себе негідною милосердного порятунку Учителем. У міру того, як я просувалась шляхом удосконалення, Вчитель очищав моє тіло: у мене починалася діарея, і виходило багато поганих речей.

Зосередившись на вивченні Фа, я зрозуміла: усе, що зі мною сталося, — це добре, а випробування допомогли мені навчитися вдосконалюватись. Я знову почала щоранку виходити надвір, щоб роздавати матеріали й розповідати людям правду про Дафа.

Через кілька місяців, коли я відправляла праведні думки, мене здивував постійний шум в одному вусі. Пізніше вухо почало сильно хворіти. Через кілька днів після цього моя сестра помітила в мене у вусі якийсь предмет і витягла шпилькою смужку марлі. Вона здивувалась і вигукнула: «Дафа — великий Закон! Твій Вчитель захищає тебе! Той факт, що марля не пошкодила барабанну перетинку й не вплинула на слух, ще більше зміцнив мою віру в Учителя і Дафа. Я тільки шкодую, що не зберегла марлю на згадку про цей чудовий випадок.