(Minghui.org) У 1997 і 1998 роках усі в моїй сім'ї почали практикувати Фалунь Дафа. Навіть мій упертий батько був вражений змінами, які він побачив у нас і відмовився від атеїзму. Я хотіла б розповісти вам наші історії.

Безсоння пройшло за один день

Я завжди вірила в божественне, але нічого не знала про самовдосконалення. 3 червня 1997 року в мене відбулася розмова з колегою, яка вийшла на пенсію. Під час нашої бесіди вона згадала Фалунь Дафа, і я запитала, чи може ця практика самовдосконалення виліковувати хвороби. Жінка відповіла, що Дафа не обмежується лише тим, що покращує здоров'я; якщо старанно займатися, вона може принести величезну духовну користь.

Мені стало цікаво, і я попросила колегу купити мені три книги Фалунь Дафа: для мами, свекрухи та для мене. «Це священні книги, — сказала вона. — Буде краще, якщо ви прийдете на місце практики та візьмете книги там».

Коли вона вимовила слово «священні», я відчула себе неймовірно щасливою. Я побачила сцену з Буддою, Бодхісатвою Гуаньїнь та іншими божественними істотами. Я показала сусідці кольє із зображенням Будди Татхагатти, яке носила багато років, і пояснила, що шукаю справжню духовну практику.

У мене була висока зарплата й хороша робота, якій заздрили родичі та друзі, і гармонійна сім'я. Єдиною ложкою дьогтю в бочці меду було моє слабке здоров'я. Страждаючи від численних захворювань, я важила всього приблизно 40 кг. Я часто відвідувала лікарні та аптеки.

Коли я отримала «Чжуань Фалунь», головну книгу Фалунь Дафа, то того ж вечора, перш ніж лягти спати, прочитала понад 20 сторінок. Наступного дня, коли я прокинулася о 6 ранку, моя свідомість була дуже ясною. Я виконала медитацію, якої навчилася напередодні.

Безсоння, що турбувало мене роками, минуло. Інші хвороби також зникли за місяць. Упродовж 26 років я не приймала жодної таблетки й почувала себе дуже здоровою.

Перший юний практикувальник у нашому районі

Я зрозуміла, що Фалунь Дафа — дивовижна практика, тому вирішила розповісти про неї всім родичам та друзям. 18 червня 1997 року мій 12-річний син раптово сказав нам із чоловіком: «Я практикуватиму Фалунь Дафа». Це сталося через два дні після того, як він склав вступні іспити до середньої школи.

Він пояснив: «Я потай прочитав книгу „Чжуань Фалунь“, що лежить у тебе під подушкою. Я знав, що коли виросту, стану ченцем і подорожуватиму, щоб знайти щось, що може перевершити життя і смерть. Прочитавши „Чжуань Фалунь“, я зрозумів, що Фалунь Дафа це те, що я шукаю. Принципи „Істина, Доброта, Терпіння“ — це безпрецедентний Фа Всесвіту».

Ми із чоловіком були вражені. Я інстинктивно знала, що Дафа може допомогти людям удосконалюватися в досягненні сутності Будди й водночас отримати гарне здоров'я. Однак я не бачила, щоб хтось його віку займався на майданчику для виконання вправ у групі, тому порадила йому зосередитись на шкільних заняттях.

Але син був сповнений рішучості й сказав: «Дафа був представлений людям різного віку. Будь ласка, не зупиняйте мене. Це те, чого я хочу».

Мій син став першим юним практикувальником Фалунь Дафа в нашому районі. Коли він почав практикувати, його небесне око відкрилося. Однак він ніколи нікому не говорив про це й лише зрідка описував деякі сцени, які бачив.

Коли 20 липня 1999 року компартія Китаю почала переслідувати Фалунь Дафа, син приєднався до дорослих практикувальників, щоб захистити Дафа в столиці провінції. Поліціянт спитав його, чому він займається Дафа в такому юному віці, адже багато людей практикують, щоб покращити своє здоров'я. Син відповів: «Я не маю проблем зі здоров'ям. Я практикую Фалунь Дафа для духовного просвітлення, тому що це є істиною». Йому було 14 років, і він навчався в другому класі середньої школи.

Син добре вдосконалюється вже 26 років і багато зробив для підтвердження Дафа як усередині Китаю, так і за його межами.

Мої свекор та свекруха

10 липня 1997 року до нас приїхали батьки мого чоловіка. Вони спитали мене про Фалунь Дафа. Моєму тестеві було за 70 років, а свекрусі — за 60.

Свекруха була неграмотною, тож я вирішила прочитати їй біографію Вчителя, яка була в додатку до книги «Чжуань Фалунь». Коли я ще не перестала читати, свекруха схвильовано сказала: «О, Вчитель — справжній Будда. Я нарешті знайшла його». Я спитала, чому вона так каже.

Свекруха відповіла: «Коли я була дуже маленькою, хтось сказав мені, що люди можуть удосконалитись у бога, але час для цього ще не настав. Отже, у віці дев'яти років я пішла до храму, сподіваючись стати буддисткою. Однак у храмі зажадали, щоб усі, хто там залишався, платили за дві порції продовольчих пайків, що було вище фінансових можливостей моєї сім'ї. Тому я пішла».

Вони обидва, свекор та свекруха, почали практикувати. Свекруха невдовзі перестала хворіти. Раніше їй доводилося лягати до лікарні двічі чи тричі на рік. Що ще дивніше, за рік вона змогла навчитися читати «Чжуань Фалунь». До того вона не вміла ні читати, ні навіть писати своє ім'я.

Її старший син не повірив, що мати може читати «Чжуань Фалунь», і перевірив її, вибравши навмання уривок із книги. Вона прочитала його правильно, без помилок.

Мама

Мама приїхала до мене 20 липня 1997 року. Лікарі клініки Хуасі в Ченду поставили їй діагноз «невиліковна хвороба» і сказали, що вона довго не проживе. Перед тим, як мама забрала свої ліки з лікарні, я розповіла їй про Фалунь Дафа та його чудовий вплив на здоров'я. Моя 65-річна мати негайно почала практикувати.

Почавши займатися Фалунь Дафа, мама позбавилася хвороб, і її тіло стало легким. Хвороба, що мучила її десятиліттями, повністю пройшла. Вона була надзвичайно зворушена цим.

Мама розповіла моїй старшій сестрі про фізичні зміни, що відбулися в її тілі. Повернувшись до свого рідного міста, вона розповіла родичам, друзям, сусідам та іншим мешканцям села про чудеса і милосердя Дафа. Понад 20 родичів почали практикувати Фалунь Дафа.

У липні 1997 року моя старша сестра знайшла місцевий майданчик для занять у групі та теж стала на шлях самовдосконалення.

Мій чоловік

26 вересня 1997 року чоловік почав практикувати Дафа відразу після того, як прочитав канон Вчителя «Почати практикувати після виходу на пенсію» зі збірки «Суть сумлінного вдосконалення» і переглянув відеозапис лекцій Вчителя в Гуанчжоу.

Батько

Мій батько був переконаним атеїстом. Він часто сміявся з практикувальників і говорив, що ми забобонні та неосвічені. Він заплющував очі на багато чудес, які відбувалися в нашій родині, включно з німою дівчинкою, яка змогла говорити через три дні після того, як прослухала лекції Вчителя. Вийшовши на пенсію, батько вранці проводив час за чаюванням і плітками, після обіду та вечері потягував вино за їжею та курив цигарки; вдень працював на городі, а ввечері дивився новини чи читав романи про бойові мистецтва.

В одну мить настав китайський Новий 1998 рік, і вся родина відсвяткувала його в будинку моїх батьків. Ми зі старшою сестрою вирішили розповісти батькові, молодшому братові та його дружині про Дафа. Після новорічної вечері всі базікали про свою роботу й життя минулого року.

Ми із сестрою розповіли про те, які позитивні зміни відбулися з нами після того, як почали практикувати Фалунь Дафа, про чудові сцени, побачені практикувальниками в інших просторах, і про чудеса, які вони відчули особисто. Мама також розповіла про свій досвід.

Молодший брат та його дружина слухали з великою цікавістю і ставили запитання. Батько мовчав і, напівзаплющивши очі й схрестивши ноги, слухав, як ми радісно спілкувалися близько двох годин. Потім він раптово розплющив очі та почав ставити безліч запитань.

Він сказав: «Цього вечора ви жваво говорили про самовдосконалення та стан Будди. Де знаходяться божественні істоти в цьому світі? Їх бачили ви чи інші люди? Усі ви, практикувальники, обманюєте себе. Ти та твоя сестра продовжуєте говорити, що люди можуть стати божественними істотами шляхом удосконалення. Люди також наполягають на існуванні Бодхісатви Гуаньїнь. Якщо ви скажете мені, де я можу особисто побачити Бодхісатву Гуаньїнь, то негайно почну практикувати Фалунь Дафа».

Я відповіла на запитання батька словами Вчителя:

«Тому перш ніж щось побачити, людина повинна присвятити себе самовдосконаленню, повинна зрозуміти щось» («Лекція Закону на конференції Фа в Сіднеї»).

У день китайського Нового року моя сестра вирушила до міста відвідати нашого брата та його сім'ю. Вона продовжувала розповідати їм про Дафа, доки я проводжала батьків додому. Сестра дістала «Чжуань Фалунь» і почала читати вступний розділ «Про Дафа». Коли сестра прочитала другий абзац, небесне око моєї восьмирічної племінниці відкрилося. Вона описала чудові сцени, які побачила в інших просторах, включно із золотими землями, золотими Фалунями, різноколірними горами, річками, баштами й павільйонами. Цього разу мій брат та його дружина зацікавились. Сім'я із трьох людей почала практикувати.

Сестра разом із сім'єю брата повернулася опівдні. Як тільки моя маленька племінниця увійшла до будинку, вона голосно розповіла моїм батькам про сцени, які вона бачила. Потім вона бігала будинком із кімнати в кімнату й голосно вигукувала, що бабусин будинок наповнений Фалунями, що обертаються. Вона також побачила, що Вчитель усміхається їй. Вона сказала моєму батькові: «Дідусю, те, що сказали дві мої тітки, — правда. Я бачила, як обертаються Фалуні. Тобі також треба почати практикувати».

Мій батько любив онуку. Він усміхнувся і сказав, що побачене нею — ілюзія. Він і далі говорив, що став би практикувати Дафа, якби зміг особисто побачити Бодхісатву Гуаньїнь. Ніхто не зміг йому нічого заперечити. Мене найбільше турбував його глибоко вкорінений атеїзм.

Щоб переконати батька, я попросила маму щодня під час їжі включати аудіозапис лекцій Вчителя в Гуанчжоу. У такий спосіб він міг слухати лекції. Він не заперечував, бо бачив, як здоров'я мами відновилося після того, як вона почала займатися Дафа.

13 березня 1998 року ми із сестрою приїхали до батьків, щоб відсвяткувати 70-річчя батька. Ми привезли із собою нову лекцію Вчителя, яку хотіли прочитати мамі. Коли ми зайшли до будинку, батьки готували обід. Я сказала мамі, що хочу прочитати їй лекцію Вчителя, тому що мені потрібно було забрати її із собою. Я сказала батькові, що він може піти з кухні, якщо не хоче слухати. На мій подив, він залишився і попросив мене прочитати лекцію.

Під час читання я пояснювала те, що розуміла. Батько став нетерплячим до моїх пояснень і попросив мене просто читати. Так він прослухав усю лекцію Вчителя.

Батько читає романи про бойові мистецтва в ліжку щовечора, доки не засне. Мама замінила ці книги з бойових мистецтв на «Чжуань Фалунь».

Одного ранку на початку травня 1998 року мама зателефонувала мені й схвильовано сказала, що батько нарешті побачив те, що хотів побачити в іншому просторі. Я спитала, що сталося, і мама докладно розповіла.

Батько щодня разом із мамою слухав записи лекцій Вчителя і думав про сенс почутого. Щовечора він читав «Чжуань Фалунь» після того, як мама поклала книгу йому на ліжко. Він також зрозумів, що має виконувати вправи на додаток до вивчення книги. Сидячи на ліжку, батько виявив, що йому не потрібно багато часу, щоб схрестити ноги так само, як моя мама.

Коли батько на деякий час заплющив очі, Вчитель відкрив його небесне око, дозволивши побачити безліч чудових картин, яких він ніколи раніше не бачив. Перед ним постали Бодхісатви та божественні істоти. Він також побачив Фалуні, що обертаються навколо його тіла та над його головою. Злякавшись, що це галюцинація, він розплющив очі. Він був приголомшений, побачивши безліч різноколірних Фалунів, що обертаються в кімнаті. Це явище зруйнувало впертий атеїзм, за який батько тримався десятиліттями.

Мама сказала, що батько просидів у позі повного лотоса понад 40 хвилин і після медитації почувався чудово. Він сказав, що із цього моменту буде і далі займатися Дафа.

Почувши ці слова, я не змогла стримати сліз. Дафа нарешті пробудив мого батька, і він повністю відмовився від атеїзму.