(Minghui.org) Попри те, що я кілька разів припиняла вчити напам'ять «Чжуань Фалунь», але все ж таки змогла це зробити, і на це пішло майже два роки.

На відміну від деяких практикувальників, мені не легшало запам'ятовувати Фа по мірі просування вперед. Іноді перешкоди були настільки сильними, що цей процес нагадував битву, і запам'ятовування однієї сторінки могло зайняти три-чотири години. Попри труднощі, я не обирала коротких шляхів і вчила доти, доки правильно змогла запам'ятати кожен ієрогліф. Я розуміла, що перш ніж переходити до наступного абзацу, маю повністю вивчити всі попередні.

У запам'ятовуванні Фа найважче було виявляти наполегливість. Щоразу, коли мені хотілося здатися, я слухала радіо Minghui, і, надихнувшись досвідом учнів, могла продовжувати далі. Коли я втомлювалася, або мене долала сонливість, і я просто хотіла прилягти, то слухала досвід практикувальників. Після цього в мене з'являлися сили підвестися і продовжувати, сказавши собі: «Я вивчу ще один абзац перед сном».

Вивчивши напам'ять усю книгу «Чжуань Фалунь», я подумала: «Цього року Вчитель опублікував п'ять статей, пов'язаних із просуванням Виправлення Законом, і я маю вивчити їх напам'ять». Запам'ятавши ці статті, я помітила, що в мене покращилася пам'ять і стала кращою, ніж у молодості.

Коли я читала лекції Вчителя в різних країнах, сталося кілька незвичайних випадків. Я розповіла співучню про те, що мені заважали різні думки, але я не розуміла, чому це відбувається. Коли я читала «Лекцію Закону на Конференції Фа в Європі», то знайшла відповідь на шести сторінках цієї лекції, де Вчитель говорив про цю проблему.

Вчитель постійно поряд із нами! Він захищає нас і відповідає на наші запитання.

Щоразу, коли я не проходила перевірку, Вчитель давав мені можливість підвищитися наступного разу. Наприклад, я була нетерплячою і знала, що ця погана звичка виходить з егоїзму, який протилежний милосердю, але його важко виявити.

Вчитель влаштував усе таким способом, щоб я побачила в собі пристрасті. Наприклад, автобус щойно поїхав, двері ліфта зачинилися переді мною, людина не встигла провести карткою, заблокувавши турнікет у метро, а літня жінка шкутильгала попереду мене, перегороджуючи шлях. Якщо я була спокійна та уважна до інших, то все йшло гладко.

Коли я робила все добре, якою б незначною була справа, Учитель заохочував мене. Наприклад, одного разу я взяла на роботі п'ять днів відпустки, щоб допомогти із заходом (Дафа) щодо формування ієрогліфів, але мені здалося, що я відпочивала понад п'ять днів. Перші три дні я брала участь у підготовці. На четвертий день проводився захід із формування ієрогліфів, а потім розпочалася велика колективна практика. О третій годині дня я поїхала до Цзянтану, де взяла участь у конференції Фа з обміну досвідом і повернулася додому вже о десятій годині вечора. Відчуваючи втому, я лягла подрімати.

Було таке відчуття, наче я проспала кілька годин. Подивилася на годинник — було лише 22:30! Як таке можливо, що я поспала лише пів години, але почувала себе чудово? Того вечора я вивчала Фа.

Те саме повторювалося і у наступні кілька днів. Я приходила з роботи та, трохи подрімаючи, відчувала, ніби спала дуже довго, а годинник показував, що минуло зовсім небагато часу.

Учитель сказав:

«Якщо ти дійсно є вдосконалювальником, наш Фалунь тебе захищає. Моє коріння пущене в усьому Всесвіті. Хто зазіхне на тебе, той зазіхне на мене. Відверто кажучи, він зазіхне на весь Усесвіт.» («Чжуань Фалунь», лекція перша).

Тільки по-справжньому вдосконалюючи себе, ми можемо бути гідні милосердного спасіння Вчителем.